Чуваші

Чуваші Чăвашсем
Чуваські діти. Кінець XIX — початок ХХ століття
Загальна кількість	бл. 1 800 000 осіб
Найбільші розселення	Росія 1 637 094 осіб (2002) Україна 10593 осіб (2001) Казахстан
Близькі етнічні групи	Татари
Мова	Чуваська
Релігія	Православ'я

Чуваші (чув. чăвашсем) — основне населення Чувашії. Інколи чувашів, що проживають в віддалених від Чувашії областях називають аякчі, тобто «віддалені».

Чисельність і територія

Розселення чувашів у Приволзькому федеральному окрузі.

За останнім переписом населення в Росії проживає 1 637 200 чувашів. З них 889 268 живуть у Чувашії. Решта в інших російських регіонах: Татарстані (126 500), Башкортостані (117 300), Самарській області (101 400), Ульяновській області (101 300), а також в інших областях. Закордонні діаспори чувашів найбільші в Казахстані та Україні.

Субетнічна структура

Чуваші поділяються на 3 субетнічні групи:

• верхові чуваші (вір'ял, турі) — північ, північний-схід Чувашії
• лукові чуваші (анат єнчі) — центр, південний-захід Чувашії
• низові чуваші (анатрі) — південь Чувашії та прилеглі райони Татарстана.

Історія

Після прийняття на річці Джавшир в 922 році ісламу ханом Булгарії Алмушем, князь Бупар очолив процес від'єднання суварів/булгар-язичників від суварів/булгар-мусульман. Після захоплення столиці Булгарії — міста Булгара монголо-татарськими ордами в 1236 році і загибелі останнього булгарського правителя Ільгама процес відділення суварів-язичників прискорився. Крім того булгари-мусульмани запозичивши чимало кипчацьких слів з лексикону завойовників поступово забували первісну древньо-булгарську мову. Паралельно продовжувався процес асиміляції угро-фінських племен і взаємообмін між цими культурами.

Вже з XV сторіччя чуваші входять до складу Казанського ханства, а з 1551 року до складу Московії.

Мова

Чуваська мова належить до булгарської підгрупи тюркських мов.

Чуваші є єдиними на сьогоднішній день прямими нащадками волжсько-камських булгар, крім того єдиним народом, що зберіг мову булгарської підгрупи. Одна з стародавніх назв чувашів — булгар, також суваз, сувар, біляр.

Духовна культура

Чуваші на марці СРСР 1933 р.

Будівля Чуваського національного конгресу

Традиційна Чуваська віра (різновид зороастризму) являла собою складну систему вірувань. У ній було чимало стародавніх елементів, зв'язаних з шануванням сил природи, які приймаються за різні божества. Для традиційної релігії був характерний дуалізм: добрим богам і божествам на чолі з Всевишнім богом Тура протистояли злі божества і духи на чолі з дияволом Шуйтаном. Боги і духи Верхнього світу — добрі, Нижнього світу — злі. До християнізації (середина 18 ст.) Були поширені племінні культи. Сучасна релігія віруючих чувашів — православ'я.

Міфологія

Чуваші вважали, що світ складався з трьох частин: верхній світ, наш світ і нижній світ. І було всього сім шарів у світі. Три шари у верхньому, один у нашому, і ще три в нижніх світах.

Земля була квадратною. На ній жили різні народи. Чуваші вірили, що їх народ живе в середині землі. Священне дерево, дерево життя, якому поклонялися чуваші, підтримувало небосхил посередині. З чотирьох сторін, по краях земного квадрата, небосхил підтримували чотири стовпи: золотий, срібний, мідний, кам'яний. На верхівці стовпів розташовувалися гнізда, в яких по три яйця, на яйцях — качки. Береги землі омивав океан, бурхливі хвилі постійно руйнували берега. «Коли край землі дійде до чувашів, кінець світу прийде», — вірили стародавні чуваші. У кожному кутку землі стояли на варті землі і людського життя чудові богатирі. Вони охороняли наш світ від усякого зла і нещасть.

Верховний бог знаходився у верхньому світі. Він правив усім світом. Громи і блискавки вергав, дощ пускав на землю. У верхньому світі перебували душі святих і душі ненароджених дітей. Коли людина вмирала, душа по вузенькому мосту, переходячи на веселку, піднімалася у верхній світ. А якщо вона була грішною, то, не пройшовши вузького мосту, душа людини падала у нижній світ, у пекло. У нижньому світі стояло дев'ять котлів, де варилися душі грішних людей. Слуги диявола невпинно підтримували під котлами вогонь. Але були на землі щілини, або дірки, звані «какар», по яких герої спускалися в пекло і рятували своїх коханих та близьких.

Релігії і вірування

Найпоширенішою релігією серед чувашів є православ’я зі значною часткою язичницьких обрядів. Чуваське язичництво характеризується симбіозом стародавніх тюркських, іранських, угро-фінських вірувань з елементами мусульманства.

Ще донині існують села в яких мешкають нехрещені чуваші-язичники. Чувашське язичництво — монотеїстичне. Приблизно один відсоток чувашів — мусульмани.

Антропологічні типи чувашів

Головний убір середньонизових чувашів

Для чувашів характерний складний антропологічний тип. Значною частині представників чуваської народу притаманні монголоїдні риси. Згідно з антропологічними дослідженнями 51,1% сучасних чувашів — європеоїди, у 10,3% переважають монголоїдні риси, 28,6% відносяться до змішаних монголоїдно-європеоїдних типів.

Найвідоміші чуваші

• Геннадій Айгі — поет і перекладач.
• Василь Чапаєв — легендарний командир дивізії 25-ї (згодом — Чапаєвської) дивізії Червоної Армії часів Громадянської війни в Росії.
• Адріан Ніколаєв — льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-майор авіації, двічі здійснив орбітальні польоти в космос, член першого зоряного загону, 3-й радянський космонавт.
• Іван Яковлєв — педагог-просвітитель народів Поволжжя, склав чуваський алфавіт.
• Лілія Єфремова — українська біатлоністка чуваського походження.