Чуваші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Чуваші
Чăвашсем
Чуваські діти. Кінець ХІХ — початок ХХ століття
Загальна кількість бл. 1 800 000 осіб
Найбільші розселення Росія 1 637 094 осіб (2002)[1]

Україна 10593 осіб (2001)[2]
Казахстан

Мова Чуваська, російська
Релігія Православ'я, чуваське язичництво, мусульманство
Близькі етнічні групи Татари

Чуваші (чăвашсем) — основне населення Чувашії. Інколи чувашів, що проживають в віддалених від Чувашії областях називають аякчі, тобто «віддалені».

Зміст

[ред.] Чисельність і територія

За останнім переписом населення в Росії проживає 1.637.200 чувашів. З них 889.268 живуть в Чувашії. Решта в інших російських регіонах: Татарстані (126.500), Башкортостані (117.300), Самарській області (101.400), Ульяновській області (101.300), а також в інших областях. Закордонні діаспори чувашів найбільші в Казахстані та Україні.

[ред.] Субетнічна структура

Чуваші поділяються на 3 субетнічні групи:

-верхові чуваші (вір'ял, турі) — північ, північний-схід Чувашії

-лукові чуваші (анат єнчі) — центр, південний-захід Чувашії

-низові чуваші (анатрі) — південь Чувашії та прилеглі райони Татарстана.

[ред.] Історія

Після прийняття на річці Джавшир в 922 р ісламу ханом Булгарії Алмушем, князь Вирăг очолив процес від'єднання сувар/булгар-язичників від сувар/булгар-мусульман. Після захоплення столиці Булгарії — міста Булгара монголо-татарськими ордами в 1236 році і загибелі останнього булгарського правителя Ільгама процес відділення суварів-язичників прискорився. Крім того булгари-мусульмани запозичивши безліч кипчацьких слів з лексикону завойовників поступово забували первісну древньо-булгарську мову. Паралельно продовжувався процес асиміляції угро-фінських племен і взаємообмін між цими культурами.

Вже з XV сторіччя чуваші входять до складу Казанського ханства, а з 1551 року до складу Московії.

[ред.] Мова

Чуваська мова належить до булгарської підгрупи тюркських мов.

Чуваші є єдиними на сьогоднішній день прямими нащадками волжсько-камських булгар, крім того єдиним народом, що зберіг мову булгарської підгрупи. Одна з стародавніх назв чувашів — булгар, також суваз, сувар, біляр.

[ред.] Духовна культура

[ред.] Релігії і вірування

Найпоширенішою релігією серед чувашів є православ’я зі значною часткою язичницьких обрядів. Чуваське язичництво характеризується симбіозом стародавніх тюркських, іранських, угро-фінських вірувань з елементами мусульманства.

Ще донині існують села в яких мешкають нехрещені чуваші-язичники. Чувашське язичництво — монотеістичне. Приблизно один відсоток чувашів — мусульмани.

[ред.] Найвідоміші чуваші

[ред.] Примітки

  1. Перепис 2002 року
  2. Перепис 2001 року
Особисті інструменти