Демографічна криза в Росії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чисельність населення Росії в 1950-2014 роках
Динаміка чисельності народжених і померлих в Росії
у 1990-2015 рр., млн осіб

Демографічна криза в Російській Федерації — глибоке порушення відтворення населення Росії, що призводить до багатьох демографічних, соціальних та економічних проблем.

Історія[ред. | ред. код]

У XX столітті Росія пережила кілька демографічних криз, утворення яких пов'язують з наступними подіями:

  • Перша світова війна (1914-1918), Громадянська війна (1917-1922);
  • Колективізація в СРСР, Голодомор (1932-1933), що привели до форсованого розвалу сільського укладу життя і надзвичайно швидка урбанізація в 1929-1934 роки (за 5 років частка міського населення зросла з 17 % на початку 1929 до 34 % до 1935 році (коли була введена прописка і сувора паспортна система, обмежила приплив селян у міста), для порівняння у 1861-1917 роках (56 років) частка міського населення зросла лише з 10 % до 16,5 %; Руйнування сільського укладу життя в СРСР передувало урбанізації, що нагадує скоріше Латинську Америку, ніж розвинені країни.
  • Друга світова війна, депортації народів, післявоєнний голод.

З 1925 по 2000 рік сумарний коефіцієнт народжуваності в Росії знизився на 5,59 дитини в розрахунку на одну жінку (з 6,80 до 1,21). З них 3,97 дитини, або 71 % загального зниження припадають на 1925-1955 роки[1], але, незважаючи на цей спад і втрати в результаті війни, населення РРФСР за 1925-1955 роки зросло на 25 млн. чоловік. Різкий спад коефіцієнту народжуваності стався на рубежі 1980-х і 1990-х[2]; в цей же час смертність в Росії перевищила народжуваність.

Радянський період[ред. | ред. код]

Під час Першої світової і громадянської воєн народжуваність різко скоротилася, але до середини 1920-х років народжуваність населення, головним чином за рахунок селянської України, інших районів СРСР нормалізувалася, і відновилася довоєнна висока народжуваність.

У 1930-х роках почався різкий спад народжуваності[3], при цьому смертність залишалася на високому рівні[3]. На думку А. Р. Вишневського, демографічні втрати тільки в період 1926-1940 років склали понад 9 млн осіб[4]. 

Після перших трьох криз чисельність населення в країні вдавалося відновити. Після 1945 року в СРСР завдяки поширенню антибіотиків відбулося різке падіння дитячої смертності мав місце сплеск природного приросту, і вже до 1955 населення країни досягло довоєнного рівня. Однак процес зниження народжуваності (найбільш швидко йде в РРФСР в 1930-1950-х роках) поступово зменшив і природний приріст.

З 1948 по 1989 роки в СРСР відзначався постійний природний приріст населення — приблизно на 1 % в рік. Однак найбільше зростання населення було в республіках Середньої Азії і Закавказзя; в РРФСР же сумарний коефіцієнт народжуваності короткочасно опускався нижче рівня простого відтворення поколінь, ще на початку 1970-х[2].

З серпня 1954 року в СРСР припинено переслідування за аборти[5], а з листопада 1955 року[6] — знову дозволені вільні аборти, проведені за бажанням жінки виключно в медичних установах, що призвело до значного зростання кількості абортів. Статистика абортів у СРСР була засекречена і оприлюднена лише в кінці 1980-х років[7]. СРСР займав одне з перших місць у світі за кількістю абортів на число народжених дітей. Пік кількості абортів припав на 1965 рік — 5,6 млн абортів, що було максимальним за всю історію Росії.

Невелике зростання народжуваності відбулося у 1985, але вже через кілька років розпочався четвертий демографічна криза. В даний час, за підрахунками експертів, для відновлення дореформеного рівня кожна жінка у країні повинна мати щонайменше двох дітей, а у 40 % сімей має бути по три дитини, що на практиці неможливо забезпечити, а тому при відсутності адекватної демографічної політики з кожним поколінням кількість дітей буде лише зменшуватися, а повне відновлення демографічних втрат буде неможливим.

Криза триває вже більше 20 років, і незважаючи на відсутність війн і репресій, народжуваність залишається на вкрай низькому рівні, хоча останнім часом вона досить повільними темпами зростає. В результаті демографічного переходу народжуваність впала до рівня розвинених країн, в той час як смертність досягла рівня відсталих країн. Зростання населення в Росії припинилося з 1991 року.

В Російській Федерації[ред. | ред. код]

За даними Перепису населення 2002 року чисельність населення Росії з 1989 по 2002 рік скоротилася на 1,8 млн. Загальносвітова тенденція була протилежна: відношення кількості народжень до смертей дорівнювала 2,6. Особливо велика смертність серед російських чоловіків, середня тривалість життя яких 61,4 роки. Середня тривалість життя жінок за той же період склала 73,9 року[8].

Відповідно до щорічної Доповіді Фонду ООН в області народонаселення за 2004 рік, в Росії тривала демографічна криза. Згідно з прогнозом в оприлюдненій на початку жовтня 2009 року доповіді Програми розвитку ООН, Росія втратить до 2025 року 11 мільйонів осіб населення[9]. В цілому за 2011 рік населення країни вперше незначно зросло — на 188,9 тис. осіб (або на 0,1 %)[10]. Тенденція продовжилася за даними статистики у 2012 році[11].

У 2012 році в Росії збільшилося число народжених в 78 суб'єктах країни, і знизилося число померлих в 62 регіонах. Всього за 2012 рік в РФ народилося 1 896 263 осіб, померло 1 898 836 осіб. Порівняно з аналогічним періодом 2011 року кількість померлих в РФ скоротилося на 26 200 осіб, а кількість народжених збільшилася на 102 435 осіб (приріст 5,7 %). Природний спад населення склав 2 573 людини[12].

Згідно з деякими розрахунками, економічна криза, що почався в кінці 2014 року в Росії, може призвести до нової хвилі демографічної кризи[13].

У 2014-2015 роках в Росії почала зростати смертність, знизилася народжуваність і, як наслідок, збільшився від'ємний природний приріст населення і чисельність постійного населення. Так, в I кварталі 2015 р. відзначалося зниження числа народжених (у 53 суб'єктах Російської Федерації) і збільшення числа померлих (в 74 суб'єктах Російської Федерації). Тоді число померлих перевищило число народжених на 11,5 % (у I кварталі 2014 р. — на 5,5 %), у 19 суб'єктах Російської Федерації це перевищення склало 1,5 — 1,9 рази. З початку року кількість жителів Росії зменшилося на 9,9 тис. осіб, або на 0,01 % . Міграційний приріст лише на 81,1 % компенсував чисельні втрати населення[14]. На думку експерта Володимира Осаковського (PhD з економіки, Джорджтаунський університет) скорочення населення працездатного віку буде гальмувати зростання економіки РФ[15].

У I кварталі 2015 року в Росії число померлих перевищило число народжених на 11,5 % (у I кварталі 2014 року — на 5,5 %)[16]. Станом на 2015 рік число підлітків, скоротилася за останні 15 років на 40 %[17]. У 2014 році сумарний коефіцієнт народжуваності в Росії становив 1,75 дитини на одну жінку, що майже на 17 % нижче рівня простого відтворення в 2,1 дитини на одну жінку. У 2015 році число народжених в Росії знизилася на 0,2 % порівняно з 2014 роком[18].

Криза інституту сім'ї[ред. | ред. код]

Демографічний розвиток російської сім'ї в останні роки має такі особливості:

  • Зростає число нуклеарних сімей[19].
  • Зростає кількість сімей з одним батьком, серед яких переважає так звана «материнська сім'я»

Починаючи з 1967 року рівень народжуваності в Росії не забезпечує простого відтворення населення[20][21].

Сумарний коефіцієнт народжуваності в Росії в період з 1950 по 2009 рік

«Російський хрест»[ред. | ред. код]

У деяких російських наукових публікаціях[22] і публіцистиці[23] явище щорічного перевищення кількості померлих над кількістю народжених, спостережуване в результаті падіння народжуваності і зростання смертності, характерних для населення Росії називається «російський хрест».

Динаміка загального коефіцієнта смертності чоловіків в РРФСР і РФ з 1950 року[24][25][26]

Статистика абортів[ред. | ред. код]

Всього з 1960 по 1990 р. в РРФСР вироблено 143 288 тис. абортів, з 1990 по 2008, — 41 795 тис. Таким чином за період 1960-2008 р. сумарно зроблено понад 185 тис абортів.[27]

Прогнози[ред. | ред. код]

У 2015 р. для стабілізації чисельності населення (при відсутності міграції) був необхідний сумарний коефіцієнт народжуваності, що дорівнює 2,52, у 2020 р. буде — 3,03, у 2025 р. — 3,41, у 2030 р. — 3,58, в 2035 р. — 3,77, у 2040 р. — 4,12, в 2045 р. — 4,53 і в 2049 р. — 4,80 дитини на одну жінку[28][29]. Підвищення СКР до 2,1 малоймовірно[28]. Рівень народжуваності в 1,6 народжень на одну жінку не буде істотно перевищений у найближчій перспективі[30].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Вишневский А. Г. Смертность: никакого перелома. demoscope.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  2. ↑ а б Справочник статистических показателей. www.demoscope.ru. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  3. ↑ а б Вишневский А. Г. Рождаемость: великий перелом. demoscope.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  4. ↑ Вишневский А. Г. Демографическое разорение. demoscope.ru. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  5. ↑ Указ Президиума ВС СССР от 5.08.1954 об отмене уголовной ответственности беременных женщин за производство аборта
  6. ↑ Указ Президиума ВС СССР от 23.11.1955 об отмене запрещения абортов
  7. ↑ Рассекреченная статистика числа абортов на 100 живорождений, 1960—2003 СССР-СНГ. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  8. ↑ Ожидаемая продолжительность жизни при рождении. Архів оригіналу за 12 вересня 2008. Процитовано 11 квітня 2019.
  9. ↑ Время (05.10.2009). Россия потеряет 11 млн человек к 2025 году, если не бросит пить. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 31-03. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (можливо, |access-date=?) (довідка)
  10. ↑ www.gks.ru. Демография. Федеральная служба государственной статистики. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 31 березня 2016.
  11. ↑ Федеральная служба государственной статистики. Естественное движение населения в разрезе субъектов Российской Федерации. www.gks.ru. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  12. ↑ Естественное движение населения в разрезе субъектов Российской Федерации [Архівовано 1 березня 2013 у Wayback Machine.]. Проверено 31 марта 2016. .
  13. ↑ AK. - Математическое моделирование демографического будущего России в условиях экономического кризиса. cliodynamics.ru. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  14. ↑ О текущей ситуации в экономике Российской Федерации в январе-апреле 2015 года. [Архівовано 5 липня 2015 у Wayback Machine.], Министерство экономического развития Российской Федерации, Москва, Май 2015
  15. ↑ Нужен рост – ослабляйте рубль. Slon.ru. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  16. ↑ Оперативная информация. Демография на 1 апреля 2015 года [Архівовано 4 лютого 2014 у Wayback Machine.]. Федеральная служба государственной статистики. Проверено 28 мая 2015.
  17. ↑ Эксперты прогнозируют резкое снижение рождаемости в России в ближайшие годы [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]. ИТАР-ТАСС (6 сентября 2015 года).
  18. ↑ Екатерина Щербакова В 2015 году число родившихся снизилось на 0,2% [Архівовано 29 березня 2016 у Wayback Machine.]. 
  19. ↑ Институциональный кризис семьи и семейно-демографических структур в контексте социальных изменений и социального неравенства. demographia.net. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  20. ↑ Суммарный коэффициент рождаемости в странах б. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  21. ↑ Простое воспроизводство населения обеспечивается при суммарном коэффициенте рождаемости не ниже 2,15 Медков В. М. Демография. Учебник: Часть 2. Страница 48 [Архівовано 6 вересня 2014 у Wayback Machine.].
  22. ↑ Халтурина Д. А., Коротаев А. В. Русский крест: Факторы, механизмы и пути преодоления демографического кризиса в России. — М.: УРСС, 2006
  23. ↑ Русский крест [Архівовано 2 травня 2016 у Wayback Machine.] // Демоскоп Weekly (№ 167—168 30 августа — 12 сентября 2004 (Опубликовано в «Политическом журнале» № 13 2004 с.51—53 Беседовал Дмитрий Великовский)
  24. ↑ 15 новых независимых государств. Общий коэффициент смертности, 1950—2003. Архів оригіналу за 4 серпня 2007. Процитовано 20 травня 2016.
  25. ↑ Рождаемость, смертность и естественный прирост населения. Архів оригіналу за 8 грудня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  26. ↑ Естественное движение населения в разрезе субъектов Российской Федерации. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  27. ↑ В СССР каждый день можно было покрасить Московский Кремль кровью от абортов [Архівовано 14 травня 2014 у Wayback Machine.] (по материалам статей социолога Виктории Сакевич и др.
  28. ↑ а б Александр Синельников — кандидат экономических наук, доцент кафедры социологии семьи и демографии социологического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова Можно ли сразу остановить убыль населения в России? [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] // А. И. Антонов. — Журнал «Демографические исследования». — № 7.
  29. ↑ Демографические кризисы вообще (и в России, в частности) имеют свойство инерционности: когда рождаемость долгое время держится ниже уровня простого воспроизводства, происходит старение населения и уменьшение количества женщин детородного возраста.
  30. ↑ Сергей Захаров Какой будет рождаемость в России? [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

Довідники[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

  • Єрмаков С. П., Захарова О. Д. Демографічний розвиток Росії в першій половині ХХІ століття. — М.: ИСПИ РАН, 2000.
  • Антонов А. В., Медков В. М., Архангельський Ст. Н. Демографічні процеси в Росії ХХІ століття. — М.: «Грааль», 2002.
  • Зіверт Ш., Захаров С., Клингхольц Р. Зникаюча світова держава [Архівовано 27 листопада 2019 у Wayback Machine.] Берлін: Berlin Institute for Population and Development, 2011. ISBN 978-3-9812473-8-1
  • Ст. Л. Чечулин, в. І. Смислів Моделі соціально-економічної ситуації в Росії 1990-2010 років і сценарні прогнози до 2100 року: монографія / Ст. Л. Чечулин, в. І. Смислів; Перм. держ. нац. дослідж. ун-т. - Перм, 2013.- 194 с. ISBN 978-5-7944-2273-3 http://www.psu.ru/files/docs/science/books/mono/_Chechulin_Smyslov_modeli_2013(1).pdf [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Еберштадт Н. Демографічна криза в Росії у мирний час.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Демографічна_криза_в_Росії&oldid=42346012