Джордж Стефенсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Джордж Стівенсон)
Перейти до: навігація, пошук
Джордж Стефенсон
GeorgeStephenson.PNG
Народився 9 червня 1781(1781-06-09)
Вайлем, Англія
Помер 12 серпня 1848(1848-08-12) (67 років)
Tapton House, Честерфілд, Англія
Діяльність винахідник

Джордж Стефенсон (англ. George Stephenson; *9 червня 1781 — †12 серпня 1848), англійський винахідник. Відомий як винахідник паротяга.

З біографії[ред.ред. код]

Народився 9 червня 1781 в містечку Вайлем поблизу Ньюкасла. З 14 років працював помічником у батька, заміряє вміст газу у вугільній шахті Дьюлі. У вільний час займався ремонтом годинників. У 1812 став головним механіком Кіллінгуортських копалень. Щоб полегшити підйом вугілля на шахтну поверхню розробив спеціальну парову машину-лебідку, яка за допомогою каната тягнула вагонетки похилим стовбуром.

Ознайомившись з пристроєм парової машини Ватта, в 1813 приступив до конструювання паровоза. 1814 р. Стівенсон спроектував і успішно випробував свій перший паротяг «Блюхер», призначений для транспортування вугілля рудничною рейковою колією. Успішний пробний рейс паровоза відбувся 25 липня 1814. У 1815 Стівенсон отримав патент на винахід пристрою парового дуття для котла, а також безпечної шахтної лампи (майже одночасно з Г. Деві). У 1819–1822 керував будівництвом 13-кілометрової залізничної гілки до копальні Хеттона. У 1825 побудував паровоз вагою 8 т, що розвивав швидкість до 26 км/год. Очолював будівництво залізниці Ліверпуль — Манчестер. Першим прийшов до думки про необхідність прокладки тунелів і зведення залізничних насипів на ділянках з сильним нахилом; був ініціатором заміни литих чавунних рейок на кованих сталевих. У 1847 заснував і очолив Інститут інженерів-механіків.

Помер Стефенсон у Честерфілді 12 серпня 1848.

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985. [1]
  • Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]