Джордж Стівенсон
| Джордж Стівенсон | |
 |
|
| Народився | 9 червня 1781 Вайлем, Англія |
|---|---|
| Помер | 12 серпня 1848 (вік 67) Tapton House, Честерфілд, Англія |
| Діяльність | винахідник |
Джордж Стів́енсон (англ. George Stephenson;
*9 червня 1781 — †12 серпня 1848), англійський винахідник.
Народився 9 червня 1781 в містечку Вайлем поблизу Ньюкасла. З 14 років працював помічником у свого батька, заміряє вміст газу у вугільній шахті Дьюлі. У вільний час займався ремонтом годинників. У 1812 став головним механіком Кіллінгуортських копалень. Щоб полегшити підйом вугілля на шахтну поверхню розробив спеціальну парову машину-лебідку, яка за допомогою каната тягнула вагонетки похилим стовбуром. Ознайомившись з пристроєм парової машини Ватта, в 1813 приступив до конструювання паровоза. 1814 р. Стівенсон спроектував і успішно випробував свій перший паротяг „Блюхер”, призначений для транспортування вугілля рудничною рейковою колією. Успішний пробний рейс паровоза відбувся 25 липня 1814. У 1815 Стівенсон отримав патент на винахід пристрою парового дуття для котла, а також безпечної шахтної лампи (майже одночасно з Г. Деві). У 1819—1822 керував будівництвом 13-кілометрової залізничної гілки до копальні Хеттона. У 1825 побудував паровоз вагою 8 т, що розвивав швидкість до 26 км/год. Очолював будівництво залізниці Ліверпуль — Манчестер. Першим прийшов до думки про необхідність прокладки тунелів і зведення залізничних насипів на ділянках з сильним нахилом; був ініціатором заміни литих чавунних рейок на кованих сталевих. У 1847 заснував і очолив Інститут інженерів-механіків.
Помер Стівенсон у Честерфілді 12 серпня 1848.
