Джуліо Біззоцеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джуліо Біззоцеро

Джу́ліо Біззоце́ро (італ. Giulio Bizzozero; *1846—†1901) — італійський доктор і дослідник медицини. Він відомий як першовідкривач бактерії Helicobacter pylori, яка відповідає за більшість пептичних виразок (хоча він не зробив детального опису бактерії, а факт викликання хвороби не був доведений до 1990-х років). Він був, одним з перших захисників гістографії та використання мікроскопії в медичних дослідженнях. Він також є відкривачем функції плателетів в згортанні крові.

Джуліо Біззоцеро народився в місті Варезе 20 березня 1846 року. Він навчався на медичному факультеті Університету Павії, здобуваючи вищу освіту в 1866 році, в віці 20 років. У 1867 році, він був обраний лідером загальної патології і гістології в Університеті Павії. У віці 27 років він переїхав до Університету Туріну, де заснував Інститут Загальної Патології. У цьому інституті навчалися багато відомих італійських дослідників, включаючи Камілло Гольджі. В Туріні він також працював над покращенням гігієни та якості питної води. Він помер в квітні 1901 року від пневмонії.

Посилання[ред.ред. код]

  • Figura, Natale; Laura Bianciardi (2002). «Helicobacters were discovered in Italy in 1892: An episode in the scientific life of an eclectic pathologist, Giulio Bizzozero». У Barry Marshall. Helicobacter Pioneers: Firsthand Accounts from the Scientists Who Discovered Helicobacters. Victoria, Australia: Blackwell Science Asia. с. 1–13. ISBN 0-86793-035-7. 
  • Vigliani R. Giulio Bizzozero: Remenbrance 100 years after his death // Pathologica. — 94 (August 2002) (4) С. 206–215. DOI:10.1007/s102420200033. PMID 12325420.
  • Brewer DB. Max Schultze G. Bizzozero (1882) and the discovery of the platelet // Br J Haematol. — 133 (2006) С. 251-258. PMID 16643426.