Джі-фанк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джі-фанк
Стилістичні походження
Походження
початок 1990-х,
Типові інструменти
синтезатор
Піджанри
G-punk[1][2]

Джі-Фанк (англ. G-Funk, скор. від gangsta-funk) — це стиль хіп-хопу Західного узбережжя, що виник на початку 1990-х років під сильним впливом фанк-звучання 70-х таких виконавців, як Parliament-Funkadelic[3].

Характеристика[ред. | ред. код]

Джі-фанк (який використовує фанк зі штучно зміненим темпом) включає багаторівневі і мелодійні синтезатори, повільні гіпнотичні груви, глибокий бас, фоновий жіночий вокал, широке семплювання мелодій P-Funk і провідну частину синтезатора пилкоподібної хвилі високого порту.

Ліричний зміст базується на формації гангста-репу і може торкатися теми наркотиків, любові до міста, сцену якого представляє виконавець та любов до друзів та складатися з розслаблюючих слів. Іноді лірика, як і в хіп-хопі Західного узбережжя взагалі, може містити елементи політичного хіп-хопу, усвідомленого хіп-хопу та хороркору. Також часто може задіятися невиразний «ледачий» або «плавний» спосіб читання репу, щоб прояснити слова і залишатися в ритмічній каденції. Іноді джі-фанк звук запозичується виконавцями з інших напрямів. Наприклад, таке помітно у Geto Boys, що виконують південний хіп-хоп, і у Bone Thugs-n-Harmony, творчість яких пов'язана з мідвест-репом.

На відміну від інших більш ранніх хіп-хоп груп, які також використовували фанк-семпли, такі як EPMD і The Bomb Squad, джі-фанк використовує менше прямих семплів у піснях[4]. Музичний теоретик Адам Кримс описав джі-фанк як «стиль хіп-хопу Західного узбережжя, музичні треки якого мають тенденцію використовувати „живі“ інструменти, важкі баси та клавішні, з мінімальним (а іноді й без) семплюванням та частими умовними гармонічними прогресіями»[5]. Dr. Dre, один із засновників джі-фанку, зазвичай використовує живі інструменти для відтворення оригінальних музичних семплів. Це дало йому змогу створити своє власне звучання, а не копії оригінальних композицій[6].

Джі-фанк набув великої популярності в хіп-хопі в період 1990-х років. Цей стиль зародився в окрузі Лос-Анджелес, але утворився від іншого більш раннього піднапрямку, що виник у районі затоки Сан-Франциско, в середині-кінці 1980-х років, яке називалося як Mobb Music. Першими виконавцями мобу стали такі репери, як E-40 та Too $hort. У цей час Too $hort експериментував із зациклюванням звуків із класичних композицій P-Funk поверх важких басів. На відміну від мобу з Північної Каліфорнії, джі-фанк з Південної Каліфорнії використав більше синтезаторів портаменто та менше «живих» інструментів. Лінива, і дещо протяжна читка Too $hort також дуже вплинула на пізніших реперів джі-фанка, таких як Snoop Dogg[7].

Історія стилю та його витоки[ред. | ред. код]

Виникнення стилю[ред. | ред. код]

Першими хіп-хоп треками з дещо подібним до цього стилю звучанням є сингли виконавця The D.O.C. «It's Funky Enough» та «The Formula»[8][9] 1989 року, спродюсовані Dr. Dre. Перший сингл став відносним хітом для жанру, досягнувши 12-го місця у чарті Hot R&B/Hip-Hop Songs[10]. Однак ці сингли все ж таки не відносяться до джі-фанку, оскільки біти в них засновані здебільшого на прямих фанк семплах. Dr. Dre часто розглядається слухачами як творець джи-фанк звуку[11][12], але насправді найпершим треком з повноцінним джі-фанк звучанням є «Murder Rap» від гурту Above The Law, який також увійшов до їхнього дебютного альбому Livin 'Like Hustlers 1990 року. Альбом, як і сам сингл, був здебільшого спродюсований учасниками групи, особливо Cold187um та Go Mack, і саме вони є засновниками цього стилю[13]. У 1991 році гуртом N.W.A. також був випущений альбом <i>Niggaz4Life</i>, деякі треки в якому відповідали ранньому джі-фанк звучанню[14]. Альбом посів перше місце у чарті Billboard 200[15] і друге місце у чарті Top R&B/Hip-Hop albums[16]. У тому ж році дис Ice Cube, який пішов з гурту, до самих N.W.A. «No Vaseline», був виконаний у цьому стилі[16]. Назва джі-фанку була дана продюсером Laylow з Lawhouse Production.

У мейнстрімі[ред. | ред. код]

1992 рік став роком прориву для джі-фанка. Dr. Dre випустив свій дебютний альбом The Chronic, який отримав величезний успіх. У нього увійшли три сингли, які увійшли в топ 40: «Nuthin 'but a' G' Thang», «Fuck Wit Dre Day», який є диссом на Eazy-E, і «Let Me Ride»[17]. Він також досяг 3-го місця у чарті Billboard 200[18] та 1-го місця у чарті Top R&B/Hip-Hop Albums[18]. Альбом був зрештою сертифікований RIAA тричі платиновим у 1993 році за продаж трьох мільйонів копій[19]. Альбом також був обраний Бібліотекою Конгресу для збереження в Національному реєстрі звукозапису як «культурно, історично чи естетично значущий»[20]. Хоча джі-фанк з'явився і раніше, вихід The Chronic часто помилково вважають початком існування цього стилю[21][12].

У тому ж році було випущено багато успішних пісень та альбомів. Пісні Ice Cube «It Was a Good Day» та «Check Yo Self» увійшли до топ-10, зайнявши 15-те та 20-те місця відповідно[22]. Обидві пісні були сертифіковані як мінімум на золото[19]. «It Was A Good Day» зазвичай займає перше місце в списках кращих композицій у стилі, вважаючись «одним з кращих джі-фанк треків, будь-коли створених»[23][24]. У 1993 році Snoop Dogg випустив свій дебютний альбом Doggystyle, який дебютував під номером 1 у Billboard 200[25] і містив хіти «Gin and Juice» та «What's My Name?». Обидві пісні досягли 8-го місця в Billboard Hot 100[26]. Альбом був сертифікований чотириразово платиновим, і обидва сингли були сертифіковані золотими[19]. Eazy-E випустив джі-фанк альбом It's On (Dr. Dre) 187um Killa[27], який посів 5-те місце в Billboard 200[28] і містив хіт «Real Muthaphuckkin G's», що досяг 42-го місця в чарті[29], який був зроблений як відповідь на дис Dr. Dre «Fuck Wit Dre Day»[30].

Популярність джі-фанку зросла ще більше в 1994 році, особливо через пісню Warren G «Regulate» яка була включена в саундтрек до фільму «Над кільцем». Сінгл увійшов до топ-10 та посів 2-ге місце[31]. Його альбом Regulate…G Funk Era, який також містив цю пісню і ще один хіт «This D.J.», потрапив у десятку кращих альбомів 1994 року і посів 2-ге місце в Billboard 200[32]. Популярний репер MC Hammer змінив у своїй музиці танцювальний стиль на гангстерський і вибрав і звучання джі-фанка у своєму альбомі The Funky Headhunter[33][34], який містив сингл «Pumps and a Bump», що досяг 26-го місця у чартах[35]. Джі-фанк гурт Thug Life за участю 2Pac випустив свій перший і єдиний альбом Thug Life: Volume 1. Він досяг 42-го місця в Billboard 200[36]. В альбомі був один хіт-сингл «Cradle to the Grave». Він потрапив у чарти Hot R&B/Hip-Hop Songs і Hot Rap Songs, зайнявши в них 91-ше та 25-те місця відповідно[37][38].

У 1995 році 2Pac випустив альбом Me Against the World. Альбом досяг першого місця в Billboard 200[39] і був сертифікований двічі платиновим[19]. Пізніше того ж року[40] він випустив пісню, що стала класикою джі-фанка — «California Love»[24]. Вона була на стороні А в синглу «How Do U Want It». Пісня посіла 1-ше місце у Billboard Hot 100[41]. У 1994 році Coolio випустив свій дебютний альбом It Takes a Thief[42]. У нього увійшов хіт «Fantastic Voyage», що потрапив на десяту сходинку в чартах[43].

У 1996 році тріо Westside Connection, що складається з Ice Cube, WC і Mack 10, випустило альбом Bow Down, який був сертифікований RIAA як платиновий у 1997 році[19]. 2Pac випустив легендарний альбом All Eyez on Me, звук у якому був описаний критиками як «пишний джі-фанк» і має «комерційний джі-фанк-блиск»[44][14].

Warren G в 1997 році випустив свій другий альбом Take a Look Over Your Shoulder, який посів 11-те місце в Billboard 200[32]. У ньому було два сингли: кавер на I Shot the Sheriff, що зайняв 40-й рядок у чарті, і «Smokin' Me Out».[31]

Іншими реперами, що відзначилися в стилі джі-фанк, є XL Middleton[en], Bone Thugs-n-Harmony, Kurupt, Daz Dillinger, Tha Dogg Pound, Nate Dogg, Mac Dre[en], Spice 1, South Central Cartel, Havoc &'[en] Prede, BG Knocc Out & Dresta[en], Rappin '4-Tay та багато інших.

Сучасний джи-фанк, вплив стилю[ред. | ред. код]

У наші дні в хіп-хопі Західного узбережжя джі-фанк, як і споріднений з ним хайфі, є андеграунд піднапрямком. Серед сучасних альбомів, що містять треки в цьому стилі, виділяються, наприклад, To Pimp A Butterfly Кендріка Ламара, Still Brazy від YG, Blank Face LP і CrasH Talk від ScHoolboy Q, Victory Lap від Nipsey Hussle, Hell Can Wait і Big Fish Theory від Вінса Стейплса. У ранньому альбомі Кендріка Ламара Good Kid, M.A.A.D City є елементи цього звучання[45]. Також варто відзначити таких виконавців, як G Perico та Buddy. Джі-фанк також, що, можливо, дивно, справив певний вплив на розвиток сучасного християнського хіп-хопу та госпел-репу. Наприклад, альбоми християнських груп Gospel Gangstaz[en], God's Original Gangstas і The CMC's, які мали відносно великий успіх, містять джі-фанк звучання.

Незважаючи на те, що жанр з'явився в США, друге дихання він придбав у Японії, де джі-фанк користується великою популярністю в середовищі хіп-хоп. Серед японських артистів виділяються DS455, DJ Go та TWO-J.

Див. також[ред. | ред. код]

  • Гангста-реп
  • Золота ера хіп-хопу
  • Категорія: Джи-фанк-виконавці

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 24 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 7 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Hunter, Christopher. WARREN G IS RELEASING A DOCUMENTARY ON THE HISTORY OF G-FUNK. XXL. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  4. ↑ Ethan Brown. " [Unlike] popular hip-hop producers like the Bomb Squad, Dre instead utilized a single sample to drive a song." // Queens reigns supreme : Fat Cat, 50 Cent and the rise of the hip-hop hustler. — New York : Anchor Books, 2005. — 294 с. — ISBN 978-1-4000-9523-0.
  5. ↑ Adam Krims, Krims A. [1] — Cambridge University Press, 2000-04-24. — 236 с. — ISBN 978-0-521-63447-2. Архівовано з джерела 24 лютого 2022
  6. ↑ Facebook, Twitter, Show more sharing options, Facebook, Twitter, LinkedIn (23 вересня 2007). THE DR.'S ALWAYS IN. Los Angeles Times (амер.). Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 12 вересня 2020.
  7. ↑ Mickey Hess. [2] — ABC-CLIO, 2009-11. — 817 с. — ISBN 978-0-313-34321-6. Архівовано з джерела 24 лютого 2022
  8. ↑ Trent FitzgeraldPublished: June 30, 2018. 'Nuthin' But a 'G' Thang, Baby: Watch 'G Funk' Official Trailer. The Boombox (англ.). Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  9. ↑ The 200 Best Albums of the 1980s - Page 4. Pitchfork (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  10. ↑ The D.O.C. Billboard. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  11. ↑ Dr. Dre | Biography & History. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  12. ↑ а б G-Funk Music Genre Overview. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  13. ↑ G-Funk. Hip Hop Music History (амер.). 8 червня 2019. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  14. ↑ а б HipHopDX- https://hiphopdx.com. HipHopDX. HipHopDX. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  15. ↑ N.W.A. Billboard. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  16. ↑ а б N.W.A. Billboard. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  17. ↑ Dr. Dre. Billboard. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 27 липня 2021.
  18. ↑ а б Dr. Dre. Billboard. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 27 липня 2021.
  19. ↑ а б в г д Gold & Platinum. RIAA (амер.). Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 27 липня 2021.
  20. ↑ National Recording Registry Class Produces Ultimate 'Stay at Home' Playlist. Library of Congress, Washington, D.C. 20540 USA. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  21. ↑ Dr. Dre | Biography, Albums, Streaming Links. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  22. ↑ Ice Cube. Billboard. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  23. ↑ Ice Cube has launched a charity clothing range to support autism. Fact Magazine (амер.). 2 березня 2017. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  24. ↑ а б The 30 best G-Funk tracks of all time. Fact Magazine (амер.). 26 липня 2016. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  25. ↑ Snoop Dogg. Billboard. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  26. ↑ Snoop Dogg. Billboard. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  27. ↑ It's On (Dr. Dre) 187um Killa - Eazy-E | Songs, Reviews, Credits | AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  28. ↑ Eazy-E. Billboard. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  29. ↑ The Hot 100 Chart. Billboard. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  30. ↑ Sacha Jenkins, Elliott Wilson, Jeff Mao, Gabe Alvarez, Brent Rollins. [3] — St. Martin's Publishing Group, 2014-03-25. — 355 с. — ISBN 978-1-4668-6697-3. Архівовано з джерела 25 лютого 2022
  31. ↑ а б Warren G. Billboard. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  32. ↑ а б Warren G. Billboard. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  33. ↑ Vibe Media Group. [4] — Vibe Media Group, 1994-04. — 116 с. Архівовано з джерела 27 липня 2021
  34. ↑ Steve 'Flash' Juon. Hammer :: The Funky Headhunter – RapReviews (амер.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  35. ↑ M.C. Hammer. Billboard. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  36. ↑ Thug Life. Billboard. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  37. ↑ Thug Life. Billboard. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  38. ↑ Thug Life. Billboard. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  39. ↑ 2Pac. Billboard. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  40. ↑ Sha Be Allah (3 грудня 2015). The Source |Today In Hip Hop History: Tupac's «California Love» Featuring Dr. Dre Turns 20. The Source (амер.). Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  41. ↑ 2Pac. Billboard. Процитовано 27 липня 2021.
  42. ↑ Coolio. Billboard. Процитовано 27 липня 2021.
  43. ↑ Coolio. Billboard. Процитовано 27 липня 2021.
  44. ↑ The Best Tupac Songs. Complex (англ.). Процитовано 27 липня 2021.
  45. ↑ The Story Behind Kendrick Lamar's 'good kid m.A.A.d city'. Highsnobiety (амер.). 26 жовтня 2016. Процитовано 13 вересня 2020.
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джі-фанк&oldid=40889054