Дмитро Донський (танкова колона)
Танкова колона «Димитрій Донський» — танкова колона, створена за ініціативи Московської патріархії РПЦ на пожертви віруючих і передана в 1944 році танковим військам СРСР. До її складу входили 19 танків Т-34-85 і 21 вогнеметний танк ОТ-34[1].
Історія створення[ред. | ред. код]
30 грудня 1942 року Патріарший Місцеблюститель митрополит Сергій звернувся із закликом до архієреїв, священиків і парафіяльних громад Російської Православної Церкви[2]:
«Повторимо від імені всієї нашої Православної Церкви приклад Преподобного Сергія Радонезького і пошлемо нашій армії разом з нашими молитвами і благословенням речове показання нашої участі в загальному подвигу: спорудимо на наші пожертви колону танків імені Димитрія Донського»
Одночасно він направив новорічне привітання В. Сталіну. Повідомляючи про запрошення духовенства і віруючих до пожертвувань на бронетехніку, митрополит просив відкрити спеціальний рахунок у Держбанку. Телеграма митрополита і відповідь Сталіна: «Вказівку про відкриття спеціального рахунку в Держбанку дано» були опубліковані у всіх газетах. Таким чином, віруючі отримали можливість жертвувати на танкову колону навіть у тих областях, де не було жодного діючого храму. На будівництво 40 танків було зібрано понад 8 мільйонів рублів. У короткий термін вони були побудовані на Нижньо-Тагільскому танковому заводі, і 7 березня 1944 року в 5 кілометрах на північний захід від Тули, біля села Пальника відбулася урочиста передача їх армії. На мітингу зі словом виступив митрополит Крутицький Миколай[3] (це була перша в роки війни офіційна зустріч церковного ієрарха з бійцями Червоної Армії):
«Женіть ненависного ворога з нашої Великої Русі. Нехай славне ім'я Дмитра Донського веде нас на священну битву за руську землю. Вперед, до перемоги, брати-воїни!»
Танки надійшли в 38-й танковий (19 Т-34-85) і 516-й (21 ВІД-34) окремий вогнеметний полки.[недоступне посилання з 15.03.2019]
Бойове застосування[ред. | ред. код]
Танки з написом «Димитрій Донськой» з 38-го окремого танкового полку за офіційними даними знищили понад 1400 німців, 40 гармат, понад 100 кулеметів, 38 танків (частина з них захопили цілими), 17 бронетранспортерів і більше 100 автомобілів[4].
Сучасний стан[ред. | ред. код]
Після закінчення Великої Вітчизняної війни уцілівші танки колони «Димитрій Донський» були встановлені на експозиції в музеях збройних сил Москви, Ленінграда і Тули. У 2005 році, з благословення патріарха Алексія II, у московському Донському монастирі один з уцілілих колони танків був встановлений в пам'ять про прихожан та священнослужителів, на чиї пожертвувані кошти вона була створена[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 07.03.1944 — На вооружение Красной Армии передана танковая колонна имени Димитрия Донского, созданная на средства верующих. «Россия.info». Архів оригіналу за 9 березня 2010.
- ↑ а б Филипповых Д. (30 декабря 2005 года). С верой в Победу. «Фонд стратегической культуры».[недоступне посилання з Июнь 2018]
- ↑ Микола, митрополит. На вівтар Батьківщини // Журнал Московської патріархії. 1944. № 4. С. 12-16
- ↑ Рогоза В. (22 июня 2009 года). Как в годы войны православные танки «Дмитрий Донской» дошли до Берлина. Познавательный журнал «Школа жизни.ру». Архів оригіналу за 13 квітня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- Танковая колонна «Димитрий Донской». Танковый фронт. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
- Васильева О. (23 июля 2003 года). С именем Дмитрия Донского. Православие.Ru. Архів оригіналу за 13 квітня 2012.
- Рогоза В. (22 июня 2009 года). Как в годы войны православные танки «Дмитрий Донской» дошли до Берлина. Познавательный журнал «Школа жизни.ру». Архів оригіналу за 13 квітня 2012.