Алексій II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алексій ІІ
Алексій ІІ
Патріарх Московський і всієї Русі
7 червня 1990 — 5 грудня 2008
Церква: РПЦ
Попередник: Пимен I
Наступник: Кирил І
 
Ім'я при народженні: Алексій Михайлович Рідіґер
Народження: 23 лютого 1929(1929-02-23)
Таллінн
Смерть: 5 грудня 2008(2008-12-05) (79 років)
Москва
Похований: Москва
Прийняття священного сану: 17 квітня 1950
Прийняття чернецтва: 3 березня 1961
Хіротонія: 3 вересня 1961

Але́ксій ІІ[Джерело?] — (Олексі́й Миха́йлович Рі́діґер, рос. Алексей Михайлович Ридигер; * 23 лютого 1929, Таллінн, Естонія — † 5 грудня 2008, Передєлкіно) — єпископ Російської Православної Церкви; з 10 червня 1990 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі, предстоятель Російської Православної Церкви (РПЦ)[1]. Дійсний член (академік) Російської академії освіти.

Біографія[ред.ред. код]

Походження та ранні роки[ред.ред. код]

Німецький дворянський рід фон Рідіґерів, або Рюдіґерів (нім. von Rüdiger) — курляндського походження; Патріарх належить до гілки цього роду, що прийняла православ'я в XVIII столітті.

Батько майбутнього Патріарха — протоієрей Михайло Олександрович Рідіґер (28 травня 1902 — 9 квітня 1964), народився в Петербурзі, був останньою, четвертою, дитиною в шлюбі Олександра Олександровича і Аглаїди Юльївни Бальц (26 липня 1870 — 17 березня 1956). Після Жовтневої революції вивезений батьками до незалежної Естонії. У 1942 був рукопокладений в пресвітера (священика) в Казанському храмі Талліна митрополитом Олександром (Паулусом), первоїерархом ЕАПЦ.

Мати — Олена Йосипівна Писарєва (1902–1959), народилася в Ревілі (Таллінні), дочка розстріляного більшовиками полковника царської армії. У дитинстві Олексій неодноразово відвідував з батьками Валаамський монастир (у той час на території Фінляндії). Свою роль в приході майбутнього Патріарха до церковного служіння зіграв і енергійний настоятель Миколаївського храму в Таллінні, в якому Михайло Рідіґер служив дияконом, а юний Олексій — алтарником, — священик Олександр Кисельов.

Вже в ранньому дитинстві, за його власним свідченням, у Олексія зародилося бажання стати священиком. У 1941–1944 Олексій був алтарником в храмах, в яких окормлялись бійці 1-ої Російської національної армії (Дивізія «Руссланд»), що діяла у складі Вермахту .

У п'ятнадцять років Олексій став іподияконом архієпископа Нарвського (згодом Талліннського і Естонського) Павла (Дмітровського). З травня 1945 року по жовтень 1946 року служив алтарником і ключарем Олександро-невського собору, з 1946 року служив псаломщиком в Симіонівській, а з 1947 року — в Казанській церкві міста Таллінна.

У 1947 році, з другої спроби, вступив до Ленінградської духовної семінарії. Закінчивши її в 1949, став студентом Духовної академії в Ленінграді.

Згідно з дослідженням, проведеним групою авторів і опублікованим[2][3] Є. В. Комаровим[4], співробітником Московської Патріархії в 1987–1995, 11 квітня 1950 року, в Світлий Вівторок, студент 1-го курсу Академії Олексій Рідіґер вінчався шлюбом з Вірою Георгіївною Алексєєвою (Мянник по другому чоловікові), дочкою о. Георгія Алексєєва, настоятеля Олександро-Невського собору в Таллінні (згодом архієпископ Іоанн, Горьківський і Арзамаський). Опубліковане донесення інспектора Академії Льва Н. Парийского († 23.11.1972) місцевому уповноваженому Ради у справах РПЦ пояснює квапне протиканонічне (Гл. 50 Номоканона) браковенчаніє необхідністю термінового висвячування з метою ухилення від служби в армії.

15 квітня 1950 року Ленінградський митрополит Григорій (Чуков) висвятив його в диякона, а 17 квітня 1950 року — в священика і призначив настоятелем Богоявленського храму в естонському місті (Їхві) (ест. Jõhvi) Талліннської єпархії.

Священик[ред.ред. код]

Єпископ[ред.ред. код]

Работа у вищому управлінні РПЦ до обрання Патріархом[ред.ред. код]

Вибори на патріарший престол[ред.ред. код]

Патріарх Алексій ІІ[ред.ред. код]

Звинувачування в співпраці з КДБ[ред.ред. код]

Патріарха Алексія ІІ звинувачують у співпраці з КДБ Радянського Союзу[5][6][7][8][9], включаючи Глеба Якуніна та Євгенію Альбатс, вони обидвоє мали доступ до архівів КДБ[6][10][11][12]. У 1990-х роках отримав розголос персональний матеріал про агента «Дроздова», завербованого 28 лютого 1958 року «на патріотичних почуттях для виявлення і розробки антирадянського елементу з числа православного духівництва»[13][14], — із звіту 4-го відділення КДБ ЕРСР про агентурну роботу за 1958 рік, який, на думку відповідального співробітника Державного архіву Естонії Індрека Юрьо (ест. Indrek Jurjo)[15], вказує на Рідіґера Олексія Михайловича, у той час приходського священика. Згідно з дослідженням Крістофера Ендрю і Василя Мітрохина The Mitrokhin Archive, в 1975 році О. Рідіґер заснував громаду «Родіна» (рос. «Родина»), яка виконувала функцію прикриття для діяльності КДБ; діяльність «Родіни» курувалося офіцером ПГУ КДБ СРСР П. І. Васильєвим.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Одразу по смерті патріарха Законодавчі збори Карелії прийняло рішення про перейменування одного з островів Валаамського архіпелагу в Ладозькому озері в острів патріарха Алексія II[16]. Ініціатива перейменування острова належить опікунській раді ставропігіального Валаамського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря, священноархімандритом якого був покійний патріарх. Алексій II неодноразово приїжджав в Карелію, і вніс значний внесок у зміцнення православ'я в північному краю і відродження Валаамськой обителі.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Сорок днів тому спочив у Бозі Предстоятель Руської Православної Церкви Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Алексій ІІ. Промова Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира до учасників зібрання делегатів Української Православної Церкви На Помісний Собор РПЦ
  2. Евгений Сидоренко. ЗАМУЖЕМ ЗА ПАТРИАРХОМ: Московские новости. 22 мая 2001 г.
  3. Замужем за Патриархом Московские новости, № 21 от 22 мая 2001 г., стр. 2 — 3.
  4. Евгений Комаров//Библиотека Якова Кротова
  5. Alexiy Ridiger, by Yakov Krotov
  6. а б Confirmed: Russian Patriarch Worked with KGB, Catholic World News, retrieved 29-12-2007
  7. Russian Patriarch «was KGB spy»
  8. Chekists in Cassocks: The Orthodox Church and the KGB — by Keith Armes, Demokratizatsiya
  9. The Russian Orthodox Church under Patriarch Aleksii II and the Russian State: An Unholy Alliance? — by Leslie L. McGann, Demokratizatsiya
  10. Christopher Andrew and Vasili Mitrokhin, The Mitrokhin Archive: The KGB in Europe and the West, Gardners Books (2000), ISBN 0-14-028487-7
  11. Yevgenia Albats and Catherine A. Fitzpatrick. The State Within a State: The KGB and Its Hold on Russia — Past, Present, and Future. 1994. ISBN 0-374-52738-5, page 46.
  12. Konstantin Preobrazhenskiy — Putin's Espionage Church, an excerpt from a forthcoming book, «Russian Americans: A New KGB Asset» by Konstantin Preobrazhenskiy
  13. Александр Подрабинек. Агент аккуратен, Общителен
  14. The Guardian. Russian Patriarch 'was KGB spy'
  15. Cold War Lingers At Russian Church In New Jersey By SUZANNE SATALINE, Wall Street Journal 18 июля, 2007 г.
  16. Один из островов Валаама назвали именем Алексия II

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Патріарх Московський і всієї Русі
19902008
Наступник:
Філарет (Місценаглядач Патріаршого престолу);
Пімен (Патріарх)
Кирил