Добкевич Антон Казимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Добкевич Антон Казимирович
пол. Antoni Dobkiewicz
Основна інформація
Дата народження 25 вересня (7 жовтня) 1875
Місце народження Київ, Російська імперія
Дата смерті 27 серпня 1956(1956-08-27) (80 років)
Місце смерті Лодзь, Лодзинське воєводство[d], Польська Народна Республіка
Професії піаніст, музичний педагог
Освіта Імператорський університет Святого Володимира (1897), Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра (1901), Віденський університет музики й виконавського мистецтва (1902) і Санкт-Петербурзька консерваторія (1913)
Вчителі Пухальський Володимир В'ячеславович і Теодор Лешетицький
Відомі учні Буцький Анатолій Костянтинович
Заклад Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра, Київська державна консерваторія і Музичний університет Фридерика Шопена

Антон Казимирович Добке́вич (пол. Antoni Dobkiewicz, нар. 7 жовтня 1875, Київ — пом. 27 серпня 1956, Лодзь) — український і польський піаніст і музичний педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 вересня [7 жовтня] 1875(18751007) року в місті Києві. 1897 року закінчив юридичний факультет Університету святого Володимира у Києві; 1901 року — Київське музичне училище Російського музичного товариства (клас фортепіано Володимира Пухальського); 1902 року — Віденську музичну академію (клас Теодора Лешетицького).

Упродовж 1904—1910 років викладав у Смоленському музичному училищі; у 1910—1913 роках — у Київському музичному училищі Російського музичного товариства (серед учнів Анатолій Буцький). 1913 року екстерном закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію.

Протягом 1913—1920 років викладав у Київській консерваторії; у 1922—1926 роках — професор Варшавської консерваторії. З 1929 по 1939 рік викладав приватно у Лодзі; у 1945—1956 роках — у консерваторії Лодзі. Помер у Лодзі 27 серпня 1956 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Виступав у Києві, Санкт-Петербурзі, Відні, містах Польщі. У репертуарі були твори Людвіга ван Бетговена, Фридерика Шопена, Роберта Шуманна.

Література[ред. | ред. код]