Додредноути типу «Брауншвейг»
.jpg) Додредноут типу «Брауншвейг» «Лотрінген» проходить Кільським каналом
| |
| Проєкт | |
|---|---|
| Оператори: |
.svg){kind=small} •Кайзерліхе Маріне |
| Попередник: | Додредноути типу «Віттельсбах» |
| Наступник: | Додредноути типу «Дойчланд» |
| Будівництво: | 1901–1906 |
| У експлуатації: | 1904–1960 |
| Заплановано: | 5 |
| Побудовано: | 5 |
| Віддано на брухт: | 5 |
| Основні характеристики | |
| Тип: | Додредноут |
| Водотоннажність: | 14 167 т. (повна) |
| Довжина: | 127,7 м. |
| Ширина: | 22,2 м |
| Осадка: | 8,16 м. |
| Двигуни: | три парові машини потрійного розширення |
| Швидкість: | 18,7 вузлів |
| Екіпаж: | 35 офіцерів, 708 матросів і старшин |
| Озброєння: |
|
| Бронювання: |
|
Лінкори типу «Брауншвейг» являли собою групу з п'яти додредноутів німецького Кайзерліхмаріне (Імперського флоту), побудованих на початку 1900-х років. Вони були першим класом лінійних кораблів, передбачених Другим військово-морським законом, великої програми розширення військово-морського флоту. Тип складався з п’яти кораблів — «Брауншвейг», «Ельзас», «Гессен», «Пройсен» і «Лотрінген».
Конструкція[ред. | ред. код]
У порівннянні з попередниками - з типом «Віттельсбах» кораблі «Брауншвейг» встановив більш потужне озброєння 280 мм, не 240 мм гармати головного калібру, та 170 у порівнянні 150 мм допоміжного. Менш ніж через два роки після того, як перші кораблі цього типу надійшли на озброєння, їх зробила морально застарілими поява британського «Дредноута».[1]
Служба[ред. | ред. код]
На початку своєї кар'єри п'ять кораблів служили в II бойовій ескадрі, флагманом якої був «Пройсен». Флот був зайнятий в основному регулярними навчаннями в мирний час і закордонними візитами. У 1912 році «Брауншвейг» був поміщений у резерв, а наступного року до нього приєднався «Ельзас».
Перша світова війна[ред. | ред. код]
«Лотрінген» і «Гессен» планувалося вивести з експлуатації в 1914 році, але спалах Першої світової війни в липні завадив цьому, і вони залишилися на службі Флоту відкритого моря. Вони та «Пройсен» брали участь в операціях флоту в перші два роки війни, тоді як «Брауншвейг» і «Ельзас» були направлені на Балтику з IV бойовою ескадрою, де вони взяли участь у бою у Ризькій затоці в серпні 1915 року, де протистояли російському додредноуту «Слава».[2] «Гессен» брав участь у Ютландській битві в травні 1916 року і на короткий час вступив у бій британськими лінійними крейсерами наприкінці битви.[3] Усі п’ять кораблів були виведені з експлуатації, починаючи з 1916 року, після чого використовувалися для допоміжних функцій, зокрема як казарми та навчальні кораблі.
Подальша доля[ред. | ред. код]
Після війни п'ять «Брауншвейгів» були серед основних кораблів, які новому Рейхсмаріне було дозволено утримувати за Версальським договором. «Лотрінген» і «Пройсен» були переобладнані в плавучі бази тральщиків, що розмінували мінні поля у Північному морі, які були встановлені під час війни, але інші три були модернізовані на початку 1920-х років і служили на флоті до 1930-х років.У 1931 році «Брауншвейг» і «Ельзас» були виключені зі складу флоту і були утилізовані разом з «Лотрінгеном» та «Пройсеном». «Гессен» залишався на службі до кінця 1934 року, коли його було знято з експлуатації та перетворено на радіокерований корабель-мішень. Цю функцію він виконував і під час Другої світової війни. Переданий як військовий трофей Радянському Союзу, корабель був введений в експлуатацію як «Цель» і використовувалася як мішень до 1960 року, коли його розібрали.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jordan, John; Dent, Stephen (2014). Warship 2014. London. с. 49. ISBN 978-1-84486-236-8. OCLC 872726196.
- ↑ Halpern, Paul G. (1994). A naval history of World War I. Annapolis, Maryland. с. 196—197. ISBN 0-87021-266-4. OCLC 28411665.
- ↑ Tarrant, V. E. (2001). Jutland : the German perspective. London: Cassell. с. 195. ISBN 0-304-35848-7. OCLC 48131785.
- ↑ Jung, Dieter; Maass, Martin (1990-<1991>). German warships, 1815-1945. Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 20. ISBN 0-87021-790-9. OCLC 22101769.
