Долиняни (Надсяння)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Долиняни — південна частина української етнічної групи надсянців, яка проживала неподалік міст Мриголод, Буківсько, Сянік, Загір'я, Лісько, Надоляни. Польські етнографи визнавали цю групу через те, що вона становила більшість населення в місцевості,— на відміну від центральної і західної частин Надсяння, де не визнавали українців.

Польська етнографічна карта Надсяння

Після Другої світової війни більшість примусово виселена в СРСР, а решта — в ході операції «Вісла» депортована на понімецькі землі.

Архітектура[ред. | ред. код]

Давня хата з Надолян, перенесена до скансену в Сяноку

Вирізнялися побудовою єдиної зрубної житлово-господарської будівлі, ліпленої глиною і побіленої вапном. До Першої світової війни накривали солом'яною покрівлею, ладі переходили на ґонту, цементну дахівку або бляху. Для цих будівель характерною була наявність комор, за розміром рівних стайні. Села розміщували уздовж річок.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Надсяння: локалізація та межі етнографічного району України / М. Глушко // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 3. — С. 7-15. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NTE_2017_3_4