Лісько

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лісько
Lesko
Герб
Герб
Лісько
Основні дані
Країна Польща Польща
Регіон Підкарпатське воєводство
Населення 5763 (2008[1])
Площа міста 15,33 км²
Густота населення 376 осіб/км²
Поштові індекси 38-600
Телефонний код 48 13
Географічні координати 49°28′ пн. ш. 22°19′ сх. д. / 49.467° пн. ш. 22.317° сх. д. / 49.467; 22.317Координати: 49°28′ пн. ш. 22°19′ сх. д. / 49.467° пн. ш. 22.317° сх. д. / 49.467; 22.317
Міська влада
Веб-сторінка http://www.lesko.pl
Лісько (Польща)
Лісько
Лісько

Лі́сько (пол. Lesko, до 1931 Lisko) — місто в піденно-східній Польщі. Адміністративний центр Ліського повіту Підкарпатського воєводства.

Історія[ред.ред. код]

Західноукраїнська Народна Республіка[ред.ред. код]

3 листопада в повіті Лісько (як у повітах Городенка, Перемишль, Перемишляни) було встановлено владу Української держави — ЗУНР.[2]


В складі Української ССР[ред.ред. код]

У 19391941 та 19441945 рр. місто належало до СРСР і було районним центром Ліськівського району Дрогобицької області (обласний центр — місто Дрогобич)[3].

В складі Польщі[ред.ред. код]

У березні 1945 року згідно з радянсько-польським договорами Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району (з містом Перемишль) з складу Дрогобицької області передано Польщі.

Персоналії[ред.ред. код]

Парламентські посли від Ліська[ред.ред. код]

  • Сич Дмитро — посол до Галицького сейму від округу Лісько — Балигрод — Лютовиська 2-го скликання у 1867–1869 роках[6]
  • Керепин Іван — український селянин з Лемківщини, громадський діяч, посол до Галицького сейму 3-го скликання[7]
  • доктор Іскрицький Олександр — український адвокат у місті Сянку, посол до Галицького сейму 5-го скликання у 1883 році[8]

Поховані[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Лев Шанківський. Стрий і Стрийщина у визвольній війні 1918–1920 рр.
  3. 10 січня 1940 року Інститут історії України НАН України
  4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».- Львів: «Тріада плюс», 2010. 228 с., іл. с. 183
  5. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».- Львів: «Тріада плюс», 2010. 228 с., іл. с.103-104
  6. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму… с.103-106
  7. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… с. 107
  8. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».- Львів: «Тріада плюс», 2010. 228 с., іл. с. 134
  9. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 888 s. (пол.) S. 179


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.