Доляк Наталія Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталія Юріївна Доляк
Наталія Доляк на презентації книжки у книгарні «Є» (2014)
Народилася 4 листопада 1967(1967-11-04) (56 років)
Вінниця,  УРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменниця, драматург, журналіст
Роки активності з 2009
Magnum opus «Гастарбайтерки» (2013)
Членство Національна спілка письменників України

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Наталія Юріївна Доляк (нар. 4 листопада 1967(19671104), Вінниця, УРСР) — українська письменниця, драматург, журналіст, акторка, член Національної спілки письменників України (2018).[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у Вінниці. Закінчила акторський факультет Харківського університету мистецтв імені Івана Котляревського (2003). У 1990-92 роках була біженкою у Швеції і Фінляндії.

Працювала у Вінницькому обласному театрі ляльок, згодом — у регіональній тележурналістиці. Має двох дітей, сина і доньку. Живе у рідному місті.

Творчість[ред. | ред. код]

Авторка декількох різножанрових романів, п'єс, кіносценаріїв, у тому числі на історичну тематику, гостросоціальні теми, пов'язані з долею пострадянських біженців у Європі.[2] Низка оповідань друкувалась у періодиці та колективних збірниках; п'єси — у журналах «Дніпро», «Київська Русь», «Нова проза» та ін.

Твори[ред. | ред. код]

  • «Гастарбайтерки»: роман (2012);
  • «Заплакана Європа»: роман (2013);[3]
  • «Чорна Дошка»: роман (2014););[4]
  • «Загублений між війнами»: роман (2015);
  • «Шикарне життя у Вупперталі»: детектив (2017);
  • «Гастарбайтерські сезони»: п'єса;
  • «Квиток в один кінець»: п'єса;
  • «Біженка»: кіносценарій;
  • Колективна збірка оповідань та новел «Калейдоскоп життя» із серії «П'ять зірок» (редакція Міли Іванцової), «Видавнича група КМ-БУКС» (2016 р.);
  • Колективна збірка оповідань «Поруч з тобою», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» (2018);
  • "На «Сьомому небі»: детектив (2020).

Визнання[ред. | ред. код]

Лауреат конкурсів «Коронація слова» у 2011 (за п'єсу «Гастарбайтерські сезони» в номінації «П'єси») і 2012 (друга премія за кіносценарій «Біженка» і два диплома за романи «Гастарбайтерки» і «Реф'юджі») роках. Має спеціальну відзнаку «Вибір видавця» конкурсу «Коронація слова 2014» за роман «Чорна дошка».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Правління НСПУ затвердило членство чотирьох вінничан у Спілці // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2018. — 12 березня. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
  2. Уляна Галич. Минулому не помстишся. «Re: цензії», «Буквоїд». 08.12.2014. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.
  3. «Заплакана Європа» очима Наталки Доляк: чи насправді «Європа» і чи насправді «заплакана»?. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 травня 2014.
  4. Чорна дошка. Книга Наталки Доляк про Голодомор // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2017. — 7 листопада. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Вінничанка вперше стала лауреатом літературної премії Симоненка. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 8 грудня 2016.
  7. У Вінниці літературну премію ім. М. Коцюбинського отримали Доляк і Татчин // Сайт «Інформаційна Вінниччина». — 2017. — 6 вересня. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.
  8. Наталка Доляк — лауреатка національного літературного конкурсу «Українська революція 1917—1921 років» // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2018. — 19 лютого. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]