Домбровський Віктор Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Домбровський Віктор Олексійович
Народився 30 вересня 1913(1913-09-30)
Ростов, Ярославська губернія, Російська імперія
Помер 1 лютого 1972(1972-02-01) (58 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність астроном
Галузь астрофізика
Alma mater математико-механічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd і Санкт-Петербурзький державний університет
Вчителі Kekin High Schoold
Відомі учні Oleg Shulovd і Vladimir Gagen-Tornd
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Нагороди

Віктор Олексійович Домбровський (рос. Виктор Алексеевич Домбровский; 30 вересня 1913, Ростов1 лютого 1972, Ленінград) — радянський астроном.

Родився в Ростові (нині Ярославська область). У 1936 закінчив Ленінградський університет. З 1936 працював в обсерваторії Ленінградського університету (з 1962 — її директор), професор університету.

Основні наукові роботи присвячені астрополяриметрії. У 1936-1941 займався фотометрією змінних зірок, спектрофотометрією туманностей. В кінці 40-х років одним з перших в СРСР почав дослідження поляризації випромінювання зірок і туманностей. Одночасно з В. А. Гілтнером і Дж. Холом відкрив фотографічним методом міжзоряну поляризацію (повідомлення про це опубліковане в 1949). У 1951 створив перший в країні фотоелектричний астрополяриметр. Досліджував поляризацію випромінювання низки дифузних туманностей, ядер галактик різних типів, нестаціонарних зірок. У 1954 відкрив, незалежно від М.О.Вашакідзе, сильну поляризацію світла Крабоподібної туманності, підтвердивши тим самим синхротронну природу її випромінювання. За ініціативою Домбровського і під його керівництвом у Вірменії, поблизу Бюракана, була побудована південна астрофізична станція обсерваторії Ленінградського університету (відкрита в 1968).

В.О.Домбровський вів свої спостереження в Бюраканській обсерваторії, користуючись першим вітчизняним фотоелектричним поляриметром, виготовленим в АО ЛГУ. Сьогодні такий поляриметр може показатися смішним: «зайчик» від дзеркала гальванометра відкидався на стрічку з фотопаперу, який після достатньої експозиції проявлявся.

Премія ім. Ф. А. Бредихіна АН СРСР (1974).

Посилання[ред. | ред. код]