Домонтович Михайло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бандура роботи М. Домонтовича

Миха́йло (Микола) Олександрович Домонтóвич (Справжнє прізвище Злобінцев). (18851933?) — Математик, викладач, поет — Керівник студентського ансамблю бандуристів який виступив у 1908-9 р. в Києві. З 1909 р вчителював у Золотоніській чоловічій гімназії. Голова Просвіти. Викладач математики. Автор Самонавчителя гри на Кобзі - Одеса 1913-14 рр. Вплив кобзаря Т. Пархоменка. Репресований прикінці 20-их роках.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в м. Золотоноша (тепер Черкаська область) 31.Х.1883 р. ву родині військового лікаря [26, с.272]. Його батько, Олександр Іванович Злобінцев (1862 р. н)., закінчив медичний факультет Київського університету в 1880 р. і був направлений у Золотоношу, куди його приписали до Золотоніського УВП.

Михайло Злобінцев виявив себе як активний культурно-освітний громадський діяч, поет і бандурист. У 1916–1917 рр. він очолював повітову громаду. У 1917 р. М. Злобінцев став засновником товариства “Просвіта” в Золотоноші. Після революції працював у системі народної освіти. Був фундатором газет “Вільне слово” та “Вісті Просвіти” (1917). Як поет Михайло Злобінцев друкувався під різними псевдонінами та криптонімами (Домонтович М., кобзар Домонтович, М.Д). в альманасі “Перша Ластівка” (1905), журналі “Рідний край” та інших виданнях.

Михайло Злобінцев також цікавився етнографією, збирав і записував українські народні пісні й думи (“Дума про Богдана Хмельницького”), зокрема, від кобзарів Т.Пархоменка, М.Кравченка й І.Кучугура-Кучеренко. Він був організатором і керівником ансамблю бандуристів і майстром із виготовлення бандур. У галузі кобзарського мистецтва М. Злобінцев залишив помітний слід. На сцені він виступав під прізвищем М. Домонтович.

У роки навчання в університеті М.Злобінцев разом із товаришами-студентами створив невеличкий ансамбль бандуристів, який часто та з великим успіхом виступав у Києві в 1906–09 роках, зокрема на Шевченківських святах. З рецензії на один концерт, який був організований товариством “Боян”, знаємо, що в Києві в 1909 р. виступали в ансамблі 6 бандуристів, які грали й співали в супроводі своїх бандур. У цей час інтерес до гри на бандурі зростав, а матеріалів щодо техніки гри не було. Гнат Хоткевич, який раніше був запрошений викладати гру на бандурі в Лисенківській школі, 1905 року був змушений виїхати в еміграцію. Іван Кучеренко, якого взяли на посаду викладача гри на бандурі в 1908 р., як незрячий, не зміг скласти підручника гри на бандурі. Меценат кобзарських проектів Олександр Бородай, який раніше пропонував профінансувати видання підручника гри на бандурі Г.Хоткевича, звернувся до молодого Олександра Кошиця, щоб він вивчив гру на бандурі й написав підручник. На жаль, Кошиць цей проект не зміг здійснити.

У 1913 році в Одесі вийшов перший зошит “Самонавчитель гри на кобзі або бандурі”, який М.Злобінцев приготував і надрукував під псевдонімом М.Домонтович. У праці автор подав короткі описи історії інструмента, вигляду та строю бандури, а також пояснення, як її тримати й грати, подав коротку теоретичну частину, описав, як настроїти бандуру, але нотних прикладів не подав.

Паралельно з роботою над створенням і виданням “Самонавчителя” він пише вірші, які почали друкуватися в 1905 р., а також написав підручник “Арихметика” (ч. І, 1917 р. та ч. ІІ, 1918 р)., які були видані в Золотоноші й підписані М.Злобинців.

М.Злобінцев активно береться до громадсько-виховної роботи та до створення товариства “Просвіта” в Золотоноші. У 1917 р. у Золотоноші він видає ряд політичних праць про автономію України (24 с)., про найкращі здобутки французької революції (15 с)., збірник революційних пісень (45 с)., “Землякам малоросам од українців”, “Нарис про Український рух в Золотоноському повіті” та інші. У цей час створює ряд поезій, які критикують позиції русифікованого населення, і відстоює українські державницькі ідеали.

У 1919 р. М. Злобінцев був призначений на посаду комісара справ освіти. Після революції він викладає в Золотоніському відділенні Уманського агрономічного інституту в м. Ірманець, за 10 кілометрів від Золотоноші. Тут він теж організував ансамбль бандуристів і сам регулярно виступав з ними в концертах.

За спогадами учня М.Злобінцева й учасника цього ансамблю Марка Васильовича Мішалова, у 1923 р. в ансамблі було 6 осіб.

Михайло Злобінцев був незаконно репресований і помер на засланні в 1937 р., реабілітований лише в 1988 р.

Отже, М.Злобінцев був організатором першого відомого нам зрячого ансамблю бандуристів, автором другого “Самонавчителя гри на бандурі”, а також першого збірника творів для бандури. Таким чином, він зробив значний внесок у розвиток бандурного мистецтва, здобув цим собі вічну пам’ять і подяку від усіх бандуристів.

Праці[ред.ред. код]

  • Домонтович, М. Самонавчитель до гри на кобзі або бандурі — №1 Одеса, 1913 - 17с.
  • Домонтович, М. Самонавчитель до гри на кобзі або бандурі — №2 Одеса, 1914 - 50с.
  • 1.Море (“Блакитне море, широке море...”). Перша ластівка, 1905, с. 101. Підпис М.Домонтович
  • 2. “Повіяв низовий і море сонце пригріло...”. Перша ластівка, 1905, с. 101–102. Підпис М.Домонтович
  • 3. “Минулася давнина, година кривава...”. Перша ластівка, 1905, с. 101–102. Підпис М.Домонтович
  • 4. Кое-что из пришлого г. Золотоноша (продовження). Вестник Золотоношского с.-х. об-ва, 1910, No 12, с. 2.

Підпис М.Д.

  • 5. Самонавчитель до гри на кобзі або бандурі. Ч. І. Одеса, Друкарня Є.Фесенка. 16.с. 30 коп. Підпис М.

Домонтович.

  • 6. Певцы родной стараны (Про кобзарів і кобзаря І.Кучугуру-Кучеренка в СП.Б) – Вестник Золотоніского с.-

х. об-ва 1913, No 5, с. 2 Підпис М.Д.

  • 7. Самонавчитель до гри на кобзі або бандурі. Ч. ІІ. Одеса, Друкарня Є.Фесенка, 1914. 49 с. 60 коп. Підпис

М.Домонтович.

  • 8. Саме страшне (“Чарівник якийсь там смілий...”). Рідний край, 1914, No 3, с. 7. Підпис М.Домонтович. *9.“Я хотів би щоб звуки у мене лились...”. Рідний край, 1914 No 6, с. 13. Підпис М.Домонтович.
  • 10. Весняна пора. Рідний край, 1914, No 1. Підпис М. Домонтович.
  • 11.Автономія України. Золотоноша. Вид. Золотоноського товариства “Просвіта”, 1917, 24 с. Підпис

М.Злобинцев.

  • 12.Арихметика, ч.І Для народних шкіл і нижних класів середніх шкіл. Золотоноша. Спільне видання

Золотоніського Товариства “Просвіта” і Л.І.Болеславського, 1917, 48 с. 65 коп. Підпис М.Злобинців. Ухвалена бюро Золотоноського учительського з’їзду. Склад видань в книгарні Л.І.Болеславського.

  • 13. Дрібнички (з натури або з людських переказів). Золотоноша. Вид. Золотоноського товариства “Просвіта”, 1917, 15 с. 15 коп. Підпис Домонтович М.
  • 14. Найкращі здобутки Великої французьської революції 1792–1795. Золотоноша. Золотоноська “Просвіта”, 1917, ІІ, с. 15. Підпис М. Злобинців.
  • 15. Про землю Золотоноша, видання Золотоношського товариства “Просвіта”, 1917, 18 с. 25 коп. Підпис М. Злобинцев. (У кінці тексту подана бібліографія земельного питання. Підписана М. З.).
  • 16. Українські революційні пісні 1905 р. і раніше. Зібрав М.Домонтович. Золотоноша. Вид. Золотоношського товариства “Просвіта”, No 6, 1917. 45 с. 15 коп.
  • 17. Справздання про день національного фонду 21 травня. Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 4, с. 3. Підпис М. Злобинців Голова Просвіти.
  • 18. Пани-брати українці. Проза. Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 5, с. 1.
  • 19. Наше військо – Наша слава. Проза. Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 5, с. 2. Підпис М. Д.
  • 20. Без назви (Про освіту). Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 7, с. 1–2. Підпис М. Д.
  • 21. В музеї (“Значки, булави, бунчуки...”). Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 7, с. 4. Підпис М. Д.
  • 22. Земля і воля, чи воля і земля? Проза. Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 24, с. 2. Підпис М. Д.
  • 23. Присвячується мартоплясам особливо українського походження (“Хто дуже прагне боротьби...”). Вільне

слово. Золотоноша, 1917, No 24, с. 3. Підпис М. Д.

  • 24. Дещо з минулого Золотоноші (продовження). Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 30, с. 2. Підпис М. Д.
  • 25. Цар миру. Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 25, с. 3. Підпис М. Д.
  • 26. Дещо з минулого Золотоноші (кінець). Вільне слово, Золотоноша, 1917, No 31, с. 1–2. Підпис М. Д. 27. Брати українці. Проза. Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 45, с. 2. Підпис М. Д.
  • 28. Славнословіє (“Гей до марта було худо...”). Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 45, с. 3. Підпис М. Д.
  • 29. Поклик (“Гей браття, до бою, до бою...”). Вісті з “Просвіти”. Золотоноша, 1917, No 1–2. Підпис М. Д.
  • 30. Землякам малоросам од українців (“Гей були ми козаками...”). Вісті з “Просвіти”. Золотоноша, 1917, No 1,

с. 6. Підпис М. Д.

  • 31. Короткий нарис українського руху в Золотоноському повіті. Вісті з “Просвіти”. Золотоноша, 1917, No 1, с.

3–4. Підпис М. Д.

  • 32. Арихметика, ч. ІІ. Дроби, відношення, пропорції, пропорційні величини, змішування. Для народних шкіл і

нижних класів середніх шкіл м. Золотоноша. Вид. Золотоноського товариства “Просвіта”, 1918, 70 с. Підпис М. Злобинців. Ухвалена бюро Золотоноського учительського з’їзду. Склад видання в книгарні Л.І.Болеславського і в книгарні Золотоноської “Просвіти”.

  • 33. Дід та Коза. Дитяча п’єса зо співами. Записав і обробив М.Домонтович. Золотоноша, Золотонське Т-во “Просвіта”, 1919, 16 с. 40 коп.
  • 34. Наука (“Піймав врядник забіяку...”). Одривний календар. К. Час, 1925.25.І. Підпис Домонтович.
  • 35. Зрозуміло (“Чита хлопець: Пашет пахарь...”). Підпис Домонтович.
  • 36. Гуманний чоловік (“Каже проповідь дядькам...”). Підпис Домонтович. 37. Лисиця (“Свідок свідче чую ґвалт...”). Підпис Домонтович.

38. Нарочито (“Іде дядько на волах...”). Підпис Домонтович.

  • 39. Вірний переклад (“В школі хлопці учителю...”), 6.ІХ. Підпис Домонтович.
  • 40. “Прокидайся, батьку, годі тобі спати...”, 4.IV.1906. Із книги народної шани, 1976, с. 18–19. Підпис Кобзар-

Домонтович. (Вірш був написаний в книзі записів відвідувачів музею Т.Шевченка в Каневі).

  • 41. Громакіада сатира на побут дрібного поміщицтва та міщанства, не опублікована (УЛЕ, т. 2, с. 272–273).

Література[ред.ред. код]

  • Мізинець В. – Микола Домонтович // "Bandura", 1986, №17/18, (С.55-57)
  • Мішалов В. і М. Українські кобзарі-бандуристи – Сідней, Австралія, 1986 - 106с.
  • Мішалов В. Бандурист М. Домонтович – Михайло Олександрович Злобінцев // «Гнат Хоткевич – Бандура та її репертуар» // Харків: Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, 2009 – С.243-255.
  • Мішалов В. Бандурист М. Домонтович – Михайло Олександрович Злобінцев // [www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vpu/Myst/2009.../Mischalow.pdf]

∗ Домонтович Микола. Митці України / Микола Домонтович. – К. : Українська енциклопедія, 1992. – С. 223. 2. Биковець М. Словник українських діячів культури. Машинопис без року. ЦНБ Х. 4864. (Зве його Микола Злобинців, жодних біографічних відомостей, педагог, письменник. Творчість Дід та Коза, Найкращі здобутки Великої французької революції) Довідка про Злобина Миколу. УЗЕ. 3. Бойко І. З. Українські альманахи та збірники XIX – початку ХХ віку / І. З. Бойко. – К. : Наукова думка, 1967. 4. Вечір Київського “Бояна” // Рідний край. – 1909. – No 13. – С. 11. ∗ Дашкевич. Матеріали для словника псевдонімів українських письменників, вчених та громадських діячів за 1800–1916 рр. Машинопис. Львів, 1950. (Домонтович М. розшифровано як Злобінців Микола). ∗ Дей О. Словник псевдонімів українських письменників / О. Дей. – К. : Наукова думка, 1969. 7. Домонтович М. Самонавчитель до гри на кобзі або бандурі / М. Домонтович. – Одеса, 1913. – Ч. 1. 8. Домонтович М. Самонавчитель до гри на кобзі або бандурі / М. Домонтович. – Одеса, 1914. – Ч. 2. 9. Ємець В. Кобза та кобзарі / В. Ємець. – Берлін, 1923. ∗ Ємець В. Кобза та кобзарі / В. Ємець. – 2-ге вид. – Нью- Йорк : Говерла, 1959. 11. Ємець В. Кобза та кобзарі / В. Ємець [репринт. вид.]. – К. : Музична Україна, 1993. – 111 с. (Про Злобинцева с. 73). ∗ Ємець В. Гетьман Павло Скоропадський та перша Капеля Кобзарів в V золоте 50-річчя на службі України / В. Ємець. – Голівуд (США), 1961 (с. 58 про Миколу Домонтовича, с.113 Микола Злобинців, с. 117 Микола Домонтович). ∗ 13. Злобинців Василь Іванович. Київський міський архів. – Ф.16, оп. 465 83.612; ф.16, оп. 465 83.1380, с. 3; ф.16, оп. 465 83. 361а, с. 104; ф.16, оп. 471 83. 920. ∗ 14. Злобинців Михайло Олександрович. Київський міський архів. – Ф.16, оп. 465 83.1782, с. 14. ∗ 15. Злобинців Михайло Олександрович. Памятная книга Киевского ученого округа. Полтавская губернія – з 1909 року. ∗ 16. Злобинців Олександр Іванович. Київський міський архів. – Ф. 16, оп. 465 83.597, с. 125. 17. Злобинців Олександр Іванович. Российский медицинский список з 1889 р.

∗ Кирдан В. Народні співці-музиканти на Україні / В. Кирдан, А. Омельченко. – К. : Музична Україна, 1980. ∗ 19. Комаров Б. До словника псевдонімів та криптонімів українських авторів / Б. Комаров. – Одеса, 1928. ∗ 20. Лейтес А. Десять років української літератури / А. Лейтес, М. Яшек. т. 1 ДВУ, 1928 (Домантович М. подається тільки Дрібнички). ∗ 21. Мізинець В. Микола Домонтович / Віталій Мізинець // Бандура, 1981. – No 17–18. ∗ 22. Мішалов В. Українські кобзарі і бандуристи / В. Мішалов, М. Мішалов. – Сідней, 1986. – С. 77. ∗ 23. Н. П. По поводу статьи М. Д. в Голосе труда, Золотоноша, No 15 за 1917 – Голос труда, 1917. – No 19. ∗ 24.Омельченко А. Ф. Розвиток кобзарського мистецтва на Україні . Кандидатська дисертація / А. Ф. Омельченко. – 1967. ∗ 25. “ОУН минуле й майбутнє”. – К. Фундація ім. О. Ольжича, 1993. – С. 19. ∗ 26. Пономаренко М. Ф. Злобинець (Злобинців) Михайло Олександрович / М. Ф. Пономаренко // УЛЕ. – 1990. – Т. 2. – С. 272–273. ∗ 27. Призначення М. Злобенця на посаду комісара справ освіти // Вісті Золотоношського Народного Комісаріату. – 1919. – No 1. 28. Пядик І. Лист до автора. (VIII.1995). ∗ 29. Рецензія В. Дубровського на статтю “Автономія України”. – К. : Книгар, 1917. – No 2. – С. 65. – Рец. No 72. 30. Рецензія В. Л-кого на статтю “Українські революційні пісні 1905 р. і раніше”. – К. : Книгар, 1917. – Рец. No 72. ∗ 31. Рецензія А. Яковлева на статтю “Про землю”. – К. : Книгар, 1917. – No 4. – С. 187. – рец. No 181. ∗ 32. Рецензія В. Дубровоського на “Найкращі здобутки Великої французької революції”. – К. : Книгар, 1917. – No 4. – С. 199. – Рец. No 213. ∗ 33. Самчук У. Живі струни – бандура і бандуристи / У. Самчук. – Детройт, 1976. ∗ 34. Тулуб О. Словник псевдонімів українських письменників / Олександр Тулуб. – К. : АН УРСР, 1928. ∗ 35. Хоткевич Г. Два поворотні пункти в історії кобзарського мистецтва / Г. Хоткевич // Музика. – 1928. – No 10– 11. ∗ 36. Хоткевич Г. Огляд самонавчителів гри на бандурі / Г. Хоткевич // Музика. – 1928. – No 10–11. ∗ 37. Ященко Л. І. Державна заслужена капела бандуристів Укр. РСР / Л. І. Ященко. – К., 1970. (Про Злобінцева с. 14). ∗ 38. Кошиць О. Спогади / О. Кошиць. – Вінніпеґ, 1958. – 387 с. ∗ 39. Рідний край. – 1908. – No 9. ∗ 40. Хоткевич Г. Думи і пісні з вечора Гната Хоткевича / Г. Хоткевич. – К. : Друкарня 2-ої Артілі Володимира Великого, 1912. – 8 с.

Див. також[ред.ред. код]