Золотоноша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Золотоноша
Coat of arms zolotonosha.PNG
Герб Золотоноші
Золотоноша
Розташування міста Золотоноша
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Черкаська область Черкаська область
Район/міськрада Золотоніська міськрада
Засноване 1576
Статус міста з 1781 року
Населення 27 234 (2007)[1]
Площа 21,65 км²
Поштові індекси 19700 — 19705[2]
Телефонний код +380-4737
Координати 49°40′ пн. ш.; 32°1′ сх. д.
Висота над рівнем моря 99 м
Водойма р.Золотоношка
День міста 23 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Золотоноша
До обл./респ. центру
 - фізична 25 км
 - залізницею 30 км
 - автошляхами 36 км
До Києва
 - фізична 136 км
Міська влада
Адреса м. Золотоноша, Садовий проїзд, 8
Веб-сторінка http://zolotonosha.osp-ua.info/
Міський голова Олексій Корпань

Золотоно́ша — місто обласного підпорядкування, районний центр Золотоніського району Черкаської області. Золотоніській міськраді підпорядкована Згарищна сільська рада з селом Згар, та два селища: Гришківка та Ярки.

Місто розташоване на річці Золотоношці, притоці Дніпра, за 30 км від обласного центру — міста Черкас на пеpеxpесті автомагістралей Київ-Кременчук та Черкаси-Шрамківка та на залізничній лінії Бахмач-Одеса. Населення — 27,2 тисяч (2007) чоловік.

Зміст

[ред.] Походження назви

Назва «Золотоноша» викликала цілий цикл «золотих» легенд.

Згідно з однією з них, у другій чверті XVII століття Золотоноша була замком Яреми Вишневецького і збірним місцем податків, сплачуваних з його величезного феоду — так званої «Вишневеччини». Зосередження в місті податків — золотих грошей — нібито й дало привід назвати його Золотоношею, тобто «золотою ношею». Проте, як свідчать писемні згадки, таке твердження хибне, бо Вишневецький прибув на Лівобережжя на початку 30-х років XVII століття, а назва міста з коренем «золот» з'явилася за 60 років до того.

За другою легендою, черкаські козаки придбане «вогнем і мечем» золото складали в напівпрохідних, болотяних заводях річки Золотоноші.

Третя легенда пов'язує назву міста з подіями часів монголо-татарського іга. Татарська флотилія, навантажена даниною, зібраною з підвладного люду, поверталася до Криму. Здійнялась буря, і хвилі ринули на чужинців. Вода поглинула і човни і скарби. Коли ж стихія вгамувалася, хвилі почали прибивати до берега золоті речі. Це сталося на місці виникнення Золотоноші. Відтак, кажуть, річку назвали Золотоношею, а згодом і місто одержало цю ж назву.

На думку ж науковців, своєю назвою річка завдячує природним особливостям: дно Золотоношки, покрите піщаними наносами, сяяло, як золото, від домішків слюди золотавого кольору. Отже, найбільш вірогідним є твердження про те, що місто отримало свою назву не від тих скарбів, що проходили через нього, а від блискучих розливів місцевої річки.

[ред.] Історія

На території та на околицях Золотоноші знайдено кам'яні знаряддя праці доби бронзи, могильник зарубинецької культури та поселення черняхівських культур, а також городище періоду Київської Русі.[3]

Докладніше у статті: Історія Золотоноші

[ред.] Пам'ятки архітектури

Свято-Успенський собор.

[ред.] Економіка

Економіка міста представлена такими галузями матеріального виробництва: промисловість, будівництво, транспорт, торгівля і громадське харчування, житлово-комунальне господарство, а також нематеріальною сферою: побутове обслуговування населення, охорона здоров'я, фізкультура і спорт, соціальне забезпечення та інші.

Основу промислового виробництва в місті складає харчова промисловість — 76,96 %, до складу якої входять: ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», ЗАТ «Золотоніський маслоробний комбінат», ВАТ «Золотоношам'ясо», ПП «Сільвер Фуд», підприємство «Універсал», ДП «Роял Фрут Гарден — Іст». На легку промисловість припадає 1,55 %, на машинобудування — 6,96 %, на парфумерно-косметичне виробництво — 2,84 %.

[ред.] Персоналії

У 50-х роках XVIII ст. тут бував філософ і поет Григорій Сковорода, в 90-х роках XVIII ст. — письменник Іван Котляревський, у 1809—1811 роках навчався майбутній учений Михайло Максимович, у 30-их роках — кириломефодієвець Олександр Навроцький, 1845 року перебував Тарас Шевченко. У другій половині XIX ст. місто відвідував письменник Михайло Старицький. У 1897 і 1899 роках у Золотоноші гастролював композитор Микола Лисенко. 1900 року виступала на сцені актриса Марія Заньковецька, у 1913 і 1914 роках — актор Панас Саксаганський, 1914 року — Борис Романицький.

[ред.] Джерела

[ред.] Посилання

  1. World Gazetteer
  2. Поштові індекси на Zipcode
  3. Археологічні пам'ятки Української РСР, т.4, Київ, 1952, стор. 297 — 298.

[ред.] Література

[ред.] Ресурси інтернет

Особисті інструменти