Золотоноша
| Золотоноша | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Золотоніська районна державна адміністрація | |||
| Основні дані | |||
| Країна | |||
| Регіон | |||
| Район/міськрада | Золотоніська міськрада | ||
| Засноване | 1576 | ||
| Статус міста | з 1781 року | ||
| Населення | 28 464 (2011)[1] | ||
| Площа | 21,65 км² | ||
| Поштові індекси | 19700 — 19705[2] | ||
| Телефонний код | +380-4737 | ||
| Координати | 49°40′08″ пн. ш. 32°02′51″ сх. д. / 49.66889° пн. ш. 32.04750° сх. д.Координати: 49°40′08″ пн. ш. 32°02′51″ сх. д. / 49.66889° пн. ш. 32.04750° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 99 м | ||
| Водойма | р. Золотоношка | ||
| День міста | 23 вересня | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Золотоноша | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - фізична | 25 км | ||
| - залізницею | 30 км | ||
| - автошляхами | 36 км | ||
| До Києва | |||
| - фізична | 136 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | м. Золотоноша, Садовий проїзд, 8 | ||
| Веб-сторінка | http://zolotonosha.osp-ua.info/ | ||
| Міський голова | Віталій Войцехівський | ||
Золотоно́ша — місто обласного підпорядкування, районний центр Золотоніського району Черкаської області. Золотоніській міськраді підпорядкована Згарська сільська рада з селом Згар, та два селища: Гришківка та Ярки.
Місто розташоване на річці Золотоношці, притоці Дніпра, за 30 км від обласного центру — міста Черкас, на перехресті автомагістралей Київ — Кременчук та Черкаси — Шрамківка і на залізничній лінії Бахмач — Одеса. Населення — 28,5 тисяч (2011) чоловік.
Зміст |
Походження назви [ред.]
Назва «Золотоноша» викликала цілий цикл «золотих» легенд.
Згідно з однією з них, у другій чверті XVII століття Золотоноша була замком Яреми Вишневецького і збірним місцем податків, сплачуваних з його величезного феоду — так званої «Вишневеччини». Зосередження в місті податків — золотих грошей — нібито й дало привід назвати його Золотоношею, тобто «золотою ношею». Проте, як свідчать писемні згадки, таке твердження хибне, бо Вишневецький прибув на Лівобережжя на початку 30-х років XVII століття, а назва міста з коренем «золот» з'явилася за 60 років до того.
За другою легендою, черкаські козаки придбане «вогнем і мечем» золото складали в напівпрохідних, болотяних заводях річки Золотоноші.
Третя легенда пов'язує назву міста з подіями часів монголо-татарського іга. Татарська флотилія, навантажена даниною, зібраною з підвладного люду, поверталася до Криму. Здійнялась буря, і хвилі ринули на чужинців. Вода поглинула і човни і скарби. Коли ж стихія вгамувалася, хвилі почали прибивати до берега золоті речі. Це сталося на місці виникнення Золотоноші. Відтак, кажуть, річку назвали Золотоношею, а згодом і місто одержало цю ж назву.
На думку ж науковців, своєю назвою річка завдячує природним особливостям: дно Золотоношки, покрите піщаними наносами, сяяло, як золото, від домішків слюди золотавого кольору. Отже, найвірогіднішим є твердження про те, що місто отримало свою назву не від тих скарбів, що проходили через нього, а від блискучих розливів місцевої річки.
Історія [ред.]
На території та на околицях Золотоноші знайдено кам'яні знаряддя праці доби бронзи, могильник зарубинецької культури та поселення черняхівських культур, а також городище періоду Київської Русі.[3]
Пам'ятки архітектури [ред.]
- Преображенська церква Красногірського монастиря, 1767-71 роки. Арх. Іван Григорович-Барський. В стилі пізнього українського бароко.
- Свято-Успенський собор, збудований у 1909 році.
Економіка [ред.]
Економіка міста представлена такими галузями матеріального виробництва: промисловість, будівництво, транспорт, торгівля і громадське харчування, житлово-комунальне господарство, а також нематеріальною сферою: побутове обслуговування населення, охорона здоров'я, фізкультура і спорт, соціальне забезпечення та інші.
Основу промислового виробництва в місті складає харчова промисловість — 76,96 %, до складу якої входять: ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», ЗАТ «Золотоніський маслоробний комбінат», ВАТ «Золотоношам'ясо», ПП «Сільвер Фуд», підприємство «Універсал», ДП «Роял Фрут Гарден — Іст». На легку промисловість припадає 1,55 %, на машинобудування — 6,96 %, на парфумерно-косметичне виробництво — 2,84 %. Також в 2012 році запрацювало нове підприємство з закордонними інвестиціями "УкрФес".
Персоналії [ред.]
У 50-х роках XVIII ст. тут бував філософ і поет Григорій Сковорода, в 90-х роках XVIII ст. — письменник Іван Котляревський, у 1809—1811 роках навчався майбутній учений Михайло Максимович, у 30-их роках — кириломефодієвець Олександр Навроцький, 1845 року перебував Тарас Шевченко. У другій половині XIX ст. місто відвідував письменник Михайло Старицький. У 1897 і 1899 роках у Золотоноші гастролював композитор Микола Лисенко. 1900 року виступала на сцені актриса Марія Заньковецька, у 1913 і 1914 роках — актор Панас Саксаганський, 1914 року — Борис Романицький.
- У Золотоноші закінчив школу український поет, літературознавець і перекладач Михайло Драй-Хмара
- З 1783 до 1786 року в Золотоноші жив майбутній герой Вітчизняної війни 1812 року, командир 27-ї піхотної дивізії, генерал-лейтенант Дмитро Неверовський.
- Народився поет Костянтин Думитрашко (1814—1886 рр.), історик та бібліограф Микола Сагарда.
- Народився Янчевський Микола Олександрович - полковник Армії УНР.
- Тут жив і похований (у монастирі) учений Никифор Борисяк (1817—1882 рр.).
- Скляренко Семен Дмитрович — письменник.
- у Золотоноші народився О. М. Бах (1857—1946) — радянський біохімік і фізіолог рослин, академік АН СРСР (1929), основоположник радянської біохімії.
- у Золотоноші народився О. П. Баранніков (1890—1952) — радянський учений-індолог, академік АН СРСР (1939), професор Ленінградського університету (1922). Дослідник стародавніх, середньовічних і новоіндійських мов та давньоіндійської літератури.
- Народився Ляскоронський Василь Григорович — український історик, археолог, етнограф.
- У Золотоноші закінчив гімназію А. Д. Моторний (1891-1964) - український геодезист, професор Львівського політехнічного інституту, один з засновників Української геодезичної школи.
- У Золотоноші жив і працював письменник Олелько Островський. Одна із вулиць названа на його честь[4].
- Вихідцем з Золотоноші є Болеславський Ісаак Єфремович - радянський гросмейстер, претендент на світову першість, шаховий теоретик і тренер.
- Народився Борохов Бер - політичний та громадський діяч,публіцист, один з лідерів сіоністського руху.
Населення [ред.]
Статистичні дані за кількістю населення міста в різні роки:
| 1910 | 1979 | 1989 | 2001 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 13 800 | 28 579 | 30 715 | 28 793 | 25 509 | 28 488 | 28 611 | 28 516 | 28 591 | 28 463 | 28 464 | 29 500 |
За даними Всеукраїнського Перепису Населення України 2001 року, українська мова є рідною для 92,57% жителів Золотоноші.
Освіта [ред.]
У місті функціонує стала мережа освітніх закладів, яка нараховує 18 навчальних закладів. Працює 7 дошкільних закладів комунальної власності, професійний ліцей, технікум ветеринарної медицини.
Джерела [ред.]
Посилання [ред.]
- ↑ World Gazetteer
- ↑ Поштові індекси на Zipcode
- ↑ Археологічні пам'ятки Української РСР, т.4, Київ, 1952, стор. 297 — 298.
- ↑ Черкаська обласна НСПУ. Золотоніський район
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Історія міст і сіл Української РСР. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР.
Ресурси інтернет [ред.]
|
||||||||
|
||||||||||||||
|
||||||||
|
||||||||||
|
|||||||||||
