Золотоноша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Золотоноша
Zolotonosha gerb.png Zolotonosha prapor.png
Герб Золотоноші Прапор Золотоноші
Золотоніська районна державна адміністрація
Золотоніська районна державна адміністрація
Золотоноша
Розташування міста Золотоноша
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Черкаська область Черкаська область
Район/міськрада Золотоніська міськрада
Засноване 1576
Статус міста з 1781 року
Населення 28 464 (2011)[1]
Площа 21,65 км²
Поштові індекси 19700 — 19705[2]
Телефонний код +380-4737
Координати 49°40′08″ пн. ш. 32°02′51″ сх. д. / 49.66889° пн. ш. 32.04750° сх. д. / 49.66889; 32.04750Координати: 49°40′08″ пн. ш. 32°02′51″ сх. д. / 49.66889° пн. ш. 32.04750° сх. д. / 49.66889; 32.04750
Висота над рівнем моря 99 м
Водойма р. Золотоношка
День міста 23 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Золотоноша
До обл./респ. центру
 - фізична 25 км
 - залізницею 30 км
 - автошляхами 36 км
До Києва
 - фізична 136 км
Міська влада
Адреса м. Золотоноша, Садовий проїзд, 8
Веб-сторінка http://zolotonosha.osp-ua.info/
Міський голова Войцехівський Віталій Олександрович

Золотоно́ша — місто обласного підпорядкування, районний центр Золотоніського району Черкаської області. Золотоніській міськраді підпорядкована Згарська сільська рада з селом Згар, та два селища: Гришківка та Ярки.

Місто розташоване на річці Золотоношці (в народі більш відома під назвою Болотоношка[Джерело?]), притоці Дніпра, за 30 км від обласного центру — міста Черкас, на перехресті автомагістралей КиївКременчук та ЧеркасиШрамківка і на залізничній лінії БахмачОдеса. Населення — 29,7 тисяч (2011) чоловік.

Походження назви[ред.ред. код]

Заболочена місцевість на південній околиці міста

Назва «Золотоноша» викликала цілий цикл «золотих» легенд.

Згідно з однією з них, у другій чверті XVII століття Золотоноша була замком Яреми Вишневецького і збірним місцем податків, сплачуваних з його величезного феоду — так званої «Вишневеччини». Зосередження в місті податків — золотих грошей — нібито й дало привід назвати його Золотоношею, тобто «золотою ношею». Проте, як свідчать писемні згадки, таке твердження хибне, бо Вишневецький прибув на Лівобережжя на початку 30-х років XVII століття, а назва міста з коренем «золот» з'явилася за 60 років до того.

За другою легендою, черкаські козаки придбане «вогнем і мечем» золото складали в напівпрохідних, болотяних заводях річки Золотоноші.

Третя легенда пов'язує назву міста з подіями часів монголо-татарського іга. Татарська флотилія, навантажена даниною, зібраною з підвладного люду, поверталася до Криму. Здійнялась буря, і хвилі ринули на чужинців. Вода поглинула і човни і скарби. Коли ж стихія вгамувалася, хвилі почали прибивати до берега золоті речі. Це сталося на місці виникнення Золотоноші. Відтак, кажуть, річку назвали Золотоношею, а згодом і місто одержало цю ж назву.

На думку ж науковців, своєю назвою річка завдячує природним особливостям: дно Золотоношки, покрите піщаними наносами, сяяло, як золото, від домішків слюди золотавого кольору. Отже, найвірогіднішим є твердження про те, що місто отримало свою назву не від тих скарбів, що проходили через нього, а від блискучих розливів місцевої річки.

Історія[ред.ред. код]

На території та на околицях Золотоноші знайдено кам'яні знаряддя праці доби бронзи, могильник зарубинецької культури та поселення черняхівських культур, а також городище періоду Київської Русі.[3]

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

Вхід до вокзалу залізничної станції «Золотоноша-1» з боку колій
Будівля вокзалу залізничної станції «Золотоноша-1»

Економіка[ред.ред. код]

Економіка міста представлена такими галузями матеріального виробництва: промисловість, будівництво, транспорт, торгівля і громадське харчування, житлово-комунальне господарство, а також нематеріальною сферою: побутове обслуговування населення, охорона здоров'я, фізкультура і спорт, соціальне забезпечення та інші.

Основу промислового виробництва в місті складає харчова промисловість — 76,96%, до складу якої входять: "Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», ЗАТ «Золотоніський маслоробний комбінат», ВАТ «Золотоношам'ясо», ПП «Сільвер Фуд», підприємство «Універсал», ДП «Роял Фрут Гарден — Іст». На легку промисловість припадає 1,55%, на машинобудування — 6,96%, на парфумерно-косметичне виробництво — 2,84%. Також у 2012 році запрацювало нове підприємство з закордонними інвестиціями «УкрФес».

Персоналії[ред.ред. код]

У 50-х роках XVIII ст. тут бував філософ і поет Григорій Сковорода, в 90-х роках XVIII ст. — письменник Іван Котляревський, у 1809–1811 роках навчався майбутній учений Михайло Максимович, у 30-их роках — кириломефодієвець Олександр Навроцький, 1845 року перебував Тарас Шевченко. У другій половині XIX ст. місто відвідував письменник Михайло Старицький. У 1897 і 1899 роках у Золотоноші гастролював композитор Микола Лисенко. 1900 року виступала на сцені актриса Марія Заньковецька, у 1913 і 1914 роках — актор Панас Саксаганський, 1914 року — Борис Романицький.

Населення[ред.ред. код]

Статистичні дані за кількістю населення міста в різні роки:

Демографічні зміни
1910 1979 1989 2001 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
13 800 28 579 30 715 28 793 25 509 28 488 28 611 28 516 28 591 28 463 28 464 29 500

За даними Всеукраїнського Перепису Населення України 2001 року, українська мова є рідною для 92,57% жителів Золотоноші.

Освіта[ред.ред. код]

У місті функціонує стала мережа освітніх закладів, яка нараховує 18 навчальних закладів. Працює 7 дошкільних закладів комунальної власності, професійний ліцей, технікум ветеринарної медицини.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. «World Gazetteer». Архів оригіналу за 2007-09-30. 
  2. Поштові індекси на Zipcode
  3. Археологічні пам'ятки Української РСР, т.4, Київ, 1952, стор. 297 — 298.
  4. Черкаська обласна НСПУ. Золотоніський район

Література[ред.ред. код]

Ресурси інтернет[ред.ред. код]