Донор (медицина)

Донор.

Донор (від лат. dono — дарую) — людина, яка добровільно дає свою кров для переливання хворим (реципієнтам) чи для готування лікувальних препаратів, а також свою тканину (наприклад, шкіру) чи орган (наприклад, нирку) для пересаджування(трансплантації) іншим особам.

Донорами зазвичай бувають рідні люди, адже їх органи, кров та ін. найбільш сумісні з організмом реципієнта.

Донорство крові — добровільне надання своєї крові чи її компонентів для подальшого переливання хворим, що цього потребують. Пропаганда донорства це невід'ємною частиною моральних засад донорського руху, обумовленого добротою, гуманізмом, милосердям людей, що безкорисливо надають свою кров хворим.

За час існування донорського руху було доведено, що періодичні кровопускання, які дорівнюють одній донорскій дозі абсолютно безпечні для здров'я донора. Одна донорська доза має назву фізіологічної. Завдяки здачі донорської крові відбувається активізація системи кровотворення. Внаслідок крововтрати після здачі донорскої крові кістковий мозок посилює поповнення кровяного русла новими еритроцитами. В результаті цього покращується обмін речовин, що в свою чергу є фактором профілактики різноманітних захворюваннь і підвищує стійкість організму в екстремальних ситуаціях. Здаючи кров, донор вивільняє свій організм від зайвого баласту і надлишку крові.

Донором може бути кожна здорова людина віком від 18 до 60 років. Протипоказанням до здачі крові є нездоровий стан, оскільки втрата невеликої кількості крові на фоні нездоров'я може різко погіршити загальний стан організму, викликати загострення або подовження терміну хворобливого стану. Про цілющі властивості крові люди дізналися давно. Багаточисельні випадки смерті від масивних крововтрат стали приводом до того, що кров стали вважати вмістилищем душі і жжиттєвої сили Кров тварин давали пити важкохворим в середньовіччі. Для зупинки кровотечі до рани прикладали теплу коров'ячу кров, що згорнулася. Перша спроба перелити кров закінчилася невдачею. Успіхи сучасної гематології визначили нову трансфузійну тактику — обмеження показань до переливання цільної крові, диференційне використання окремих її компонентів, препаратів і кровозамінювачів. Єдиним джерелом цих лікувальних засобів є донор. Завдяки лікуванню кров'ю і препаратами крові вдається зберегти і відновити життя пацієнта. Частину препаратів, що застосовують внутрішньо або зовнішньо можно виготовляти з крові тварин.

Література і джерела

• - ЗАКОН УКРАЇНИ Про донорство крові та її компонентів

Див. також

• Переливання крові
• Трансплантація

Посилання

• Blood Donation and Processing
• Deferred Donors: Anemia & Blood Donation
• British guidelines for transfusion medicine