Дрізд-омелюх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дрізд-омелюх
Turdus viscivorus 1.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Дроздові (Turdidae)
Рід: Дрізд (Turdus)
Вид: Дрізд-омелюх
Біноміальна назва
Turdus viscivorus
Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Turdus viscivorus
ITIS logo.jpg ITIS: 563619
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 301543
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Turdus viscivorus

Дрізд-омелюх (Turdus viscivorus) — співочий птах з родини дроздових (Turdidae). В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий.

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Дрізд-омелюх трохи більший за співочого дрозда. Довжина тіла близько 27 см, маса тіла 110–140 г. У дорослого самця оперення верху сірувато-буре; низ білий, поцяткований великими темно-бурими плямами; покривні пера споду крил білі; махові пера бурі; стернові пера бурі, верхівка кількох крайніх стернових пер біла; дзьоб бурий, основа нижньої щелепи жовтувата; ноги жовтувато-бурі. У молодого птаха на верхній частині голови, спині, покривних перах крил, попереку і надхвісті темні плями і світлі риски. Від співочого дрозда відрізняється більшими розмірами, більшою плямистістю низу тулуба і білим кольором покривних пер споді крил[1].

Поширення та чисельність[ред.ред. код]

Пширений на більшій частини Європи та в Азії. Чисельність в Європі дуже велика, оцінена в 4—8,8 млн пар, в Україні — 200–355 тис. пар[2].

Місця існування[ред.ред. код]

Населяє переважно високо стовбурові мішані та хвойні ліси. Характерними місцями існування є світлі соснові бори з наземним покривом з лишайників та брусниці. Я правило, оселяється в місцях, що межують з відкритими ділянками, тобто поблизу галявин, вирубок, на узліссі.

Гніздування[ред.ред. код]

Яйця дрозда-омелюха

Гніздиться окремими парами. Гніздо споруджує на деревах на різній висоті (1—15 м, зазвичай 4—6 м), найчастіше на сосні, ялині, рідше на інших породах дерев (береза). Гніздо розміщує зазвичай в розгалуженні стовбура або товстих гілок. Воно являє собою масивну споруду у вигляді чаші з товстими стінками, зробленими з крупних стебел трав'янистих рослин, гілочок, вкритих великою кількістю лишайника з домішками моху та за розмірами переважає гнізда інших дроздів. Зсередини гніздо дрізд-омелюх скріплює товстим шаром грунту та вистилає тонкими стеблами та корінцями трав.

Кладка містить 3—5 яєць, зазвичай 4. Забарвлення варіює, проте помітно відрізняється від яєць інших видів дроздів. Забарвлення фону може варіювати від блакитно-сірого та блакитно-зеленого до вохристо-коричневого кольору. Поверхневі плями доволі рідкісні, бувають темно-коричневі або світло-коричневі. Глибинні плями сіро- та червонувато-фіолетові. До насиджування яєць приступає в останній декаді квітня; свіжі кладки зустрічаються ще протягом першої — другої декад травня. Протягом року гніздиться двічі. Другі кладки бувають у червні. Насиджує тільки самка протягом 13—14 діб[3].

Живлення[ред.ред. код]

Дрізд-омелюх живиться ягодами, фруктами, молюсками, комахами та їх личинками. Але більшу частину раціону складають дощові черви, а взимку — плоди омели. У зв'язку з цим дрізд-омелюх сприяє поширенню цієї рослини-паразита.

Підвиди[ред.ред. код]

  • T. v. bonapartei
  • T. v. deichleri
  • T. v. tauricus
  • T. v. viscivorus

Посилання[ред.ред. код]

  1. * Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К.: 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х
  2. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
  3. Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск: Выш. шк, 1989. — 479 с. — ISBN 5-339-00209-8