Дуарте Фернандіш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дуарте Фернандіш
порт. Duarte Fernandes
Народився 15 століття
Помер 16 століття
Країна  Португальське королівство
Діяльність мандрівник-дослідник, дипломат
Знання мов португальська
Посада ambassador of the Kingdom of Portugald

Дуáрте Фернáндіш (порт. Duarte Fernandes; XVI століття) — португальський дипломат, дослідник і перший європеєць, який встановив дипломатичні відносини з Таїландом, коли в 1511 році очолив дипломатичну місію в королівство Аюттая (Королівство Сіам) після завоювання португальцями Малакки.

Біографія[ред. | ред. код]

Дуарте Фернандіш був за фахом кравцем. Фернандіш, народжений наприкінці XV століття, був новим християнином, термін, який застосовувався для людей мавританського чи єврейського походження, що добровільно або під тискрм навернулись у християнство[1].

Експедиції в Малакку та Сіам[ред. | ред. код]

На початку 1500-х років Фернандіш подорожував до Малакки в рамках першої експедиції Діогу Лопіша де Секейра у вересні 1509 року[2][3].

Під час стоянки португальської флотилії в гавані Малакки, Дуарте Фернандіш, що говорив на парсі, отримав від місцевого перського корчмаря інформацію, що султан Малакки Махмуд-шах готує напад на португальську експедицію, підтверджену навіть китайськими купцями[4]. Проте Секейра був впевнений в доброзичливості султана і не вжив жодних заходів для оборони. У результаті під час нападу малайців на португальську флотилію, Фернандіш опинився серед дев'ятнадцяти португальців, які були захоплені в полон на берегу в Малакці, тоді як кораблі, що стояли в гавані відбили напад і повернулись до Португальської Індії. Дружелюбний характер Фернандіша позбавив його долі інших змовників. Разом з Руєм де Араужо Фернандіш збирав знання про культуру регіону і перебуваючи в полоні став фактичним посланцем в Малаккці нового губернатора Португальської Індії Афонсу де Албукеркі. За два роки перебування в полоні він опанував малайську мову.

У 1511 році португальська експедиція на чолі з Афонсу де Албукеркі завоювала Малакку, що порушило традиційний баланс сил у Південно-Східній Азії. Знаючи, що Королівство Аюттая (Сіам) претендувало на землі в Малакці, Албукеркі відправив Фернандіша з дипломатичною місією до суду короля Сіаму Раматібоді II, щоб пояснити, чому Португалія вибрала Малакку, щоб показати могутність Португальської імперії та відкриті торговельні відносини між Португалією та Аюттаєю[5][1]. Фернандіш був відправлений разом з двома китайськими капітанами і став першим європейцем, який прибув до Сіаму, де йому вдалося встановити дружні стосунки між Португальським королівством та Королівством Аюттая, повернувшись із сіамським посланцем з подарунками та листами до Албукеркі та король Португалії[6]. Через п'ять років після цього першого контакту Аюттая і Португалія уклали договір, що надає португальцям дозвіл на торгівлю в королівстві.

Фернандіш став одним із перших європейців, які зацікавилися китайським суднобудуванням, оскільки він подорожував у китайському джонці на зворотному шляху до Малакки і, будучи колишнім кравцем, був зачарований джонковими вітрилами[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б HALIKOWSKI-SMITH, STEFAN. «'The Friendship of Kings Was in the Ambassadors': Portuguese Diplomatic Embassies in Asia and Africa during the Sixteenth and Seventeenth Centuries.» Portuguese Studies 22, no. 1 (2006): 101-34. Accessed December 20, 2020. http://www.jstor.org/stable/41105256.
  2. Manuel Teixeira, The Portuguese missions in Malacca and Singapore (1511—1958), Agência Geral do Ultramar, 1963 pp. 38, 54
  3. Asian review, Volume 13 by Čhulālongkō̜nmahāwitthayālai. Sathāban ʻĒchīasưksā, p.39
  4. Fernão Lopes de Castanheda, 1552—1561 História do Descobrimento e Conquista da Índia pelos Portugueses [Архівовано 21 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  5. Chakrabongse, C., 1960, Lords of Life, London: Alvin Redman Limited
  6. а б Donald Frederick Lach, Edwin J. Van Kley, «Asia in the making of Europe», pp. 520—521, University of Chicago Press, 1994, ISBN 978-0-226-46731-3

Джерела[ред. | ред. код]

  • Donald Frederick Lach, Edwin J. Van Kley, "Asia in the making of Europe", p. 520-521, University of Chicago Press, 1994, ISBN 978-0-226-46731-3