Дідик Іван Михайлович
| Іван Дідик | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| І.Дідик у своїй майстерні, Ужгород | ||||
| Народження |
31 травня 1951 (72 роки) с.Кострино, Великоберезнянський район, Закарпатська область | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Навчання | Ужгородський коледж мистецтв ім. А.Ерделі, Львівська національна академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник | |||
|
| ||||
Дідик Іван Михайлович (англ. Ivan Didyk, (1951, с. Кострино, Великоберезнянського району, Закарпатської області) — український художник, викладач в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А.Ерделі та Закарпатському художньому інституті, (відмінник освіти), член Національної спілки художників України[1].
Заслужений художник України (23 серпня 2014).[2]
Творчість[ред. | ред. код]
Іван Дідик є представником закарпатської школи живопису, пейзаж та натюрморт — основні теми його творчості. Досконале володіння технікою пастелі, надає його творам особливий впізнаваний стиль. Характерною для митця, є також техніка малярства на склі, як продовження традиції Закарпатського народного мистецтва.
Біографія[ред. | ред. код]
Іван Дідик здобув освіту у Ужгородському коледжі мистецтв ім. А. Ерделі (1966—1970) та Львівській академії мистецтв (1970—1975) на кафедрі «Проектування інтер'єру та меблів»[3]. Викладачі з фаху: Роман Сельський, Володимир Овсійчук, Данило Довбошинський. Лауреат обласної премії ім. Й.Бокшая та А.Ерделі у жанрі станкової графіки 2008 — твори «С.Гукливий, церква Святого Духа» та «Жовті троянди», 2012 — за серію графічних творів «Різдвяні настрої», «Мереживо звуків», «Магія вогню».
Родина[ред. | ред. код]
- Дружина — Дідик Надія Ярославівна, заслужений художник України.
- Діти — Іванка Войтович (живописець), Наталія Мирончук — живописець, викладач в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А.Ерделі[4].
Роботи[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Біксей Л. Художники Закарпаття. — Ужгород: Карпати, 2001.- С.100-101. ISBN 966-671-001-3
- Живописці Закарпаття. // Ужгород, 2009. — С.3,36.
- Звягель Й. Колір виноградної тіні.// Поступ . 1 листопада 2002.
- Козоріз І. Живопис на склі. // Новини Закарпаття. 28серпня — 4 вересня.2008; С.4.
- Мистецькі дороги Закарпаття. / Образотворче мистецтво. — 2001. № 4.- С.38,39.
- Мишанич В. Віртуоз пастелі. // Ужгород.-24 листопада 2007, № 47, -С.5.
- Нейметі М. Мистецький клан Дідиків. // Новини Закарпаття. — 10 листопада 2005,№ 169, -С.5.
- Федака С. Ужгород крізь віки. — Ужгород,2010; — С.118.
- Шумилович Б. Мистецька творчість Івана та Надії Дідиків. / 2007.№ 1.- С.48.
- Черватюк Л. Жіночий образ у сучасному українському мистецтві. — К.: Навчальна книга, 2007. — C.44. ISBN 978-966-329-110-9
- Ausstellung mit Bildem aus der Ukraine. // Stadt Anzeiger Bad Durkheim. // 30./31. Mai 2002. Nr. 22; S.16.
- Hornozemplinske impresie 2003; 3 rocnik.- katalog.
Посилання[ред. | ред. код]
- Закарпатський художник Іван Дідик любить пастель …за її молодість![недоступне посилання з липня 2019]
- Ужгородець Іван Дідик демонструє кольорову графіку у Львові [Архівовано 13 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека [Архівовано 18 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Колір виноградної тіні. Малярство на склі і пастелі Івана Дідика у галереї «Ґердан» [Архівовано 12 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Майстри графічного мистецтва представляють[недоступне посилання з травня 2019]
- Закарпатська обласна державна адміністрація
- Кращі літератори та митці-2008 відзначені обласною премією
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Каталог членів Спілки художників України. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
- ↑ Указ Президента України № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України». Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
- ↑ Кафедра Проектування інтер'єрів. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 9 лютого 2011.
- ↑ Коледж мистецтв ім. А. Ерделі. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.