Евертон Енріке де Соуза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Евертон
Евертон
Евертон
Особисті дані
Повне ім'я Евертон Енріке де Соуза
Народження 10 червня 1981(1981-06-10)[1][2] (42 роки)
  Сан-Паулу, Бразилія
Зріст 175 см
Вага 65 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998–2001 Бразилія «Корінтіанс» 31 (7)
1999   Бразилія «Ріо-Бранко» 22 (8)
2001–2005 Німеччина «Боруссія» (Дортмунд) 119 (47)
2005–2010 Іспанія «Реал Сарагоса» 111 (48)
2007   Німеччина «Штутгарт» 11 (1)
2008   Іспанія «Еспаньйол» 8 (1)
2010–2011 Бразилія «Палмейрас» 29 (8)
2011 Росія «Терек» 6 (1)
2012 Катар «Аль-Аглі» (Доха) 5 (0)
2012–2013 Бразилія «Америка Мінейру» 14 (3)
2014 Бразилія «Атлетіку Сорокаба» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001–2003 Бразилія Бразилія 7 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Евертон Енріке де Соуза (порт. Ewerthon Henrique de Souza, нар. 10 червня 1981, Сан-Паулу) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за клуби «Боруссія» (Дортмунд) та «Реал Сарагоса», а також національну збірну Бразилії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Корінтіанс» зі свого рідного міста Сан-Паулу. В цій же команді і розпочав дорослу кар'єру, взявши участь в 11 матчах чемпіонату. Але так і не ставши основним гравцем був відданий в оренду в «Ріо-Бранко». Лише після повернення в рідний клуб закріпився у його складі. З ним у 1998 та 1999 року виборов титул чемпіона Бразилії, а 2000 року допоміг виграти перший розіграш клубного чемпіонату світу.

Влітку 2001 за 7,1 млн євро бразилець перейшов у «Боруссію» (Дортмунд)[3], з якою у першому ж сезоні виграв чемпіонат Німеччини[4], а також дійшов до фіналу Кубка УЄФА, де його клуб програв нідерландському «Феєнорду» (2:3)[5]. В подальшому у складі «джмелів» Евертон провів ще три сезони, теж будучи основним гравцем, але клуб більше не здобував серйозних результатів, хоча і дійшов до фіналу літнього Кубка німецької ліги 2003 року. Загалом в Дортмунді бразилець за цей час забив 47 голів і віддав 17 результативних передач у 119 матчах Бундесліги, також забив 3 голи у 7 іграх Кубка Німеччини та 4 голи у 27 виступах на європейській арені. Його особисто найуспішнішим сезоном став сезон 2003/04, коли він з 16 голами і разом з Яном Коллером став найуспішнішим бомбардиром «Боруссії»[6].

В липні 2005 року через фінансові проблеми «Боруссії», бразильця за 3,5 мільйони євро було продано в іспанський клуб «Реал Сарагоса». У Прімері він дебютував 28 серпня в матчі проти столичного «Атлетіко Мадрид» (0:0) і у першому сезоні, створивши якісну пару нападників із аргентинцем Дієго Міліто, з 12 голами у 37 іграх він посів 7-ме місце у списку найкращих бомбардирів чемпіонату разом з Фернандо Торресом, а «Сарагоса» зайняла 11 місце в чемпіонаті, а також стала фіналісткою Кубка Іспанії, де у вирішальному матчі Евертон забив гол у ворота «Еспаньйола», але його клуб розгромно поступився 1:4. Тим не менше, в другому сезоні 2006/07, через прихід Пабло Аймара, а також набір форми Серхіо Гарсією, Евертон перестав бути стабільним основним форвардом і забив лише 6 голів в 27 матчах.

Евертон святкує гол у складі «Терека». 2011 рік.

Влітку 2008 року в команді з'явився ще один бразильський форвард Рікарду Олівейра, що ставило під сумнів подальші перспективи Евертона і 14 липня 2007 року його було віддано в оренду на сезон до тодішнього чемпіона Німеччини, клубу «Штутгарт». Втім у складі «швабів» бразилець не зумів повторити свої попередні результати, які ван мав у Бундеслізі, і забив лише 1 гол у чемпіонаті до 28 січня 2008 року, коли його оренда була припинена достроково[7]. В результаті другу половину сезону бразилець провів в оренді в іспанському «Еспаньйолі»[8].

Після закінчення терміну оренди влітку 2008 року Евертон повернувся до «Сарагоси», що за час відсутності бразильця встигла вилетіти до Сегунди. Там Евертон в сезоні 2008/09 у 36 матчах забив 28 голів, лише на один відставши від Ніно з «Тенеріфе», який став найкращим бомбардиром турніру. Цей результат дозволив команді Евертона повернутись до Прімери, але там у першій половині сезону 2009/10 він забив лише 2 голи в 11 іграх, через що залишив клуб в зимову перерву.

22 лютого 2010 року став гравцем «Палмейраса»[9], де провів увесь наступний рік, після чого тривалий час залишався без контракту. Лише 17 липня 2011 року Евертон підписав контракт з грозненським «Тереком». Дебютував у складі нової команди в матчі 20-го туру Прем'єр-ліги Росії проти московського «Динамо» і відзначився забитим м'ячем[10]. Втім в подальшому не зумів стати основним гравцем і 9 січня 2012 року залишив «Терек»[11].

В середині січня 2012 року уклав контракт з катарським футбольним клубом «Аль-Аглі» з міста Доха[12], де теж не закріпився і у серпні став гравцем бразильського клубу «Америка Мінейро» з міста Белу-Орізонті, що грав у Серії Б. Там Евертон виступав до кінця року, а весь 2013 рік залишався без команди.

13 січня 2014 року підписав контракт з клубом «Атлетіку Сорокаба», за який зіграв 8 ігор у чемпіонаті штату Сан-Паулу, а 1 травня 2014 року завершив професійну ігрову кар'єру[13].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Після перемоги на молодіжному чемпіонаті Південної Америки у 2001 році, де він з 6-ма голами став найкращим бомбардиром турніру[14], Евертона запросили до національної збірної Бразилії.

25 квітня 2001 року в матчі відбіркового раунду до чемпіонату світу 2002 року проти Перу (1:1) Евертон дебютував за збірну, а вже влітку поїхав на розіграш Кубка Америки 2001 року у Колумбії, де його збірна вилетіла у чвертьфіналі.

Згодом поїхав зі збірною і на Золотий кубок КОНКАКАФ 2003 року у США та Мексиці, де разом з командою здобув «срібло». Програний фінальний матч проти Мексики (0:1) став останнім для Евертона у футболці «пентакамеонів». Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у формі головної команди країни 7 матчів.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Усього
Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1998 Бразилія «Корінтіанс» A 11 4 11 4
1999 Бразилія «Ріо-Бранко» A 22 8 22 8
1999 Бразилія «Корінтіанс» A 4 0 4 0
2000 A 11 3 11 3
2001 A 5 0 5 0
Усього за «Корінтіанс» 20 3 20 3
2001–02 Німеччина «Боруссія» (Дортмунд) БЛ 27 10 27 10
2002–03 БЛ 33 11 33 11
2003–04 БЛ 31 16 31 16
2004–05 БЛ 28 10 28 10
Усього за «Боруссію» (Дортмунд) 119 47 119 47
2005–06 Іспанія «Реал Сарагоса» ПД 37 12 37 12
2006–07 ПД 32 9 32 9
Усього за «Реал Сарагосу» 65 21 65 21
2007–08 Німеччина «Штутгарт» БЛ 11 1 11 1
2007–08 Іспанія «Еспаньйол» ПД 8 1 8 1
2008–09 Іспанія «Реал Сарагоса» СД 36 28 36 28
2009–10 ПД 10 2 10 2
Усього за «Реал Сарагосу» 46 30 46 30
2010 Бразилія «Палмейрас» A 29 8 29 8
2010–11 Росія «Терек» ПЛ 6 1 6 1
2011–12 Катар «Аль-Аглі» (Доха) СЛ 5 0 5 0
2012 Бразилія «Америка Мінейру» A 14 3 14 3
2014 Бразилія «Атлетіку Сорокаба» ? ? ? ? ?
Усього за кар'єру 362 131 362 131

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Корінтіанс»: 1998, 1999
«Корінтіанс»: 1999
«Корінтіанс»: 2000
«Боруссія» (Дортмунд): 2001–02

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. BDFA
  3. Transfermarkt.de [Архівовано 20 січня 2019 у Wayback Machine.] Transferdaten Ewerthon.
  4. bild.de [Архівовано 20 січня 2019 у Wayback Machine.] Meisterentscheidungen.
  5. Feyenoord seal Uefa Cup win. BBC Sport. 8 травня 2002. Архів оригіналу за 14 лютого 2007. Процитовано 6 березня 2014.
  6. kicker.de [Архівовано 20 січня 2019 у Wayback Machine.] Spielerprofil Ewerthon.
  7. Ewerton bids farewell to VfB. vfb.de. 29 January 2008. Процитовано 29 January 2008.[недоступне посилання з квітня 2019]
  8. N-TV.de [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Ewerthon schon wieder weg.
  9. Ewerthon heading home. Sky Sports. 23 лютого 2010. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 28 серпня 2012.
  10. "Динамо" - "Терек": Протокол. Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 25 серпня 2011.
  11. «Терек» розірвав контракт з «Евертоном» за обопільною згодою. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 січня 2019.
  12. Евертон перейде в катарський клуб «Аль-Ахлі». Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 20 січня 2019.
  13. Ewerthon – Spielerprofil. transfermarkt.de. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 19 грудня 2015.
  14. www.rsssf.com [Архівовано 9 березня 2012 у Wayback Machine.] South American Youth Championships.

Посилання[ред. | ред. код]