Енотри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Енотри — давній італійський народ, що населяв в ранньоримський період доволі велику територію, що відома як Енотрія (грец. Οἰνωτρία) на півдні Італії. Зараз вона має такі сучасні регіони Апулія, Базиліката та північ Калабрії.

Як писали Павсаній та Діонісій Галікарнаський, енотри прибули в ці місця на початку залізної доби (11 ст. до н.е.) з Греції[1][2] через Отрантську протоку разом з племенами, які розмовляли на одній мові. Як писав Антонін Ліберал, прибуття енотрів стало причиною міграції елімців у Сицилію. У зв'язку з грецькою колонізацією італійського узбережжя енотри були вимушені переселитись вглиб півострова. Це призвело до затяжної війни на виснаження між енотрами та колоністами, на яких енотри не раз нападали. Близько 5 ст. до н.е. енотри поступово зникають під тиском сабельців (самнітів).

У якості однієї з версій походження етноніму «енотри» може бути зв'язок з грецьким словом οἶνος, «вино», оскільки Енотрія була богатою виноградниками.[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pausanias. Description of Greece, Arcadia, 8.3.5 (Theoi Project)
  2. Dionysius of Halicarnassus. Roman Antiquities. Book I, 11-13 (LacusCurtius)
  3. McGee, Harold. On Food and Cooking: The Science and Lore of the Kitchen. Simon and Schuster, 2004, ISBN 0684800012, p. 716.
Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.