Фаліски
Фаліски (лат. Falisci) — стародавній італійський народ, який жив на півночі Лацію. Говорили на мові, близькій до латині, однак з культури стародавні письменники зближували фалісків із пеласгами (Діонісій Галікарнаський) й етрусками (Страбон), що пояснюється їх дуже раннім входженням в орбіту етруського впливу. Центром фалісків було місто Фалерії.
Історія[ред. | ред. код]
Згідно з даними археології спочатку культура фалісків була близька до вілановської, в пізніх шарах є сліди торгової взаємодії з фінікійцями та греками. В історичний час стали південною периферією Етрурії.
У 241 до н. е. фаліски повстали проти римлян. Проти них вели війну консули Авл Манлій Торкват Аттік та Квінт Лутацій Церкон. Повстання було придушене усього за шість днів; 15 тисяч фалісків загинули, половина землі, яка належала їхній громаді відійшла Риму[1]. Павло Оросій відносить цю війну до 238 році до н. е., приписуючи придушення повстання тодішнім консулам — Тиберію Семпронію Гракху і Публію Валерію Фальтону[2], але це, мабуть, помилка[3].
Писемність[ред. | ред. код]
У 1860 єзуїт Гарруччі відкрив в зоні поширення фалісків цілий ряд написів на мові, родинній латині. Алфавіт використовувався латинський, однак слова були написані справа наліво.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Євтропій, II, 28.
- ↑ Оросій, 2004, IV, 11, 10.
- ↑ Оросій, 2004, IV, прим. 135.
Джерела та література[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Флавій Євтропій. Бревіарій від заснування міста.
- Павло Оросій. История против язычников : [рос.] / Пер., вступ. ст., комм. и указ. В. М. Тюленева. — Санкт-Петербург : Издательство Олега Абышко, 2004. — 544 с. — ISBN 5-7435-0214-5.
Література[ред. | ред. код]
- Bakkum, Gabriël CLM (2009). The Latin Dialect of the Ager Faliscus: 150 Years of Scholarship. Thesis, University of Amsterdam. Т. Part I. Amsterdam: Amsterdam University Press.
Посилання[ред. | ред. код]
- Латино-фаліська мовна група // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 291. — ISBN 978-966-439-921-7.
| |||||||||||||||||||||||||||