Ерік Адамсонс
Ерік Адамсонс (лат. Eriks Ādamsons; 22 червня 1907 - 28 лютого 1946) - латвійський письменник.
| Ерік Адамсонс | |
|---|---|
| Eriks Ādamsons | |
| Народився |
22 червня 1907 Рига, Російська імперія[1] |
| Помер |
28 лютого 1946 (38 років) Рига, Латвійська РСР, СРСР[1] ·туберкульоз |
| Поховання | Кладовище Райнісаd |
| Громадянство |
 Латвія |
| Діяльність | Письменник |
| Alma mater | Латвійський університет |
| Знання мов | латиська[2] |
| У шлюбі з | Мірдза Кемпе |
Біографія[ред. | ред. код]
Ерік Адамсонс народився 22 червня 1907 року в Ризі, в сім'ї заводського службовця[3].
Закінчив Першу державну гімназію. Вивчав право у Латвійському університеті. Публікуватися почав у 1924 році. Перша збірка його віршів «Срібло у вогні» вийшла 1932 року[3]. Найбільш відомий як новеліст. Перекладав з англійської мови твори Дж. Г. Байрона, О. Уайльда, Р. Кіплінга, Р. Браунінга, Д. Г. Россетті , А. Теннісона, робив переклади російських, німецьких та французьких письменників. Був одним із учасників латвійського творчого об'єднання «Зелена ворона»[4].
Для російського читача найбільш відомий за дитячою поетичною казкою «Циганочка Рінгла», опублікованою у 1970 році у перекладі Л. Романенка. Книги Еріка Адамсона, серед інших, ілюструвала найстаріша латвійська художниця Маргарита Старасте.
З 1941 року був членом Спілки письменників Латвії. Володар літературної премії Фонду Райнісу та Аспазії (1944).
Був одружений з латвійською поетесою Мірдзе Кемпе. Помер 28 лютого 1946 року від туберкульозу легень у Бікернієцькому санаторії. Похований на ризькому Цвинтарі Райнісу[5].
Твори[ред. | ред. код]
- «Срібло у вогні» (лат. "Sudrabs ugunī") (1932)
- «Герби» (лат. "erboņi") (1937)
- «Циганочка Рінгла» (лат. "Cigānmeitēns Ringla") (1939)
- «Сонячний годинник» (лат. "Saules pulkstenis") (1941)
- "Koklētājs Samtabikse" (1943)
- "Sapņu pipe" (1951)
- «Витончені недуги» (лат. "Smalkās kaites")
- «Lielais spītnieks»
- «Sava ceļa gājējs»
- «Оповідання про тварин» (лат. "Stāsti par dzīvniekiem")
- «Amora apburtā lapene»
- "Nagla, Tomāts un Plūmīte"
- "Malu Ansis"
- «Шість хрестів» (лат. "Seši krusti")
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1018555331 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Коротка літературна енциклопедія
- ↑ Eriks Ādamsons // Latvijas Enciklopēdija. — Rīga: SIA «Valērija Belokoņa izdevniecība», 2007. — ISBN 9984-9482-0-X.
- ↑ Latviešu rakstniecība biogrāfijās.- Rīga: Zinātne, 2003.