Етнографічний музей імені Хуана Амбросетті
| Етнографічний музей імені Хуана Амбросетті Museo Etnográfico Juan B. Ambrosetti  | |
|---|---|
 | |
| 34°36′40″ пд. ш. 58°22′16″ зх. д. / 34.611300000028° пд. ш. 58.37130000002777308° зх. д.Координати: 34°36′40″ пд. ш. 58°22′16″ зх. д. / 34.611300000028° пд. ш. 58.37130000002777308° зх. д. | |
| Тип |
музей етнографії будівля музей[1] і університетськийd[2] |
| Назва на честь | Хуан Баутіста Амброзеттіd[2] |
| Частина від | Факультет філософії і гуманітарних наук Університету Буенос-Айресаd[2] |
| Країна |
 Аргентина[1] |
| Розташування |
вулиця Морено, 350 Буенос-Айрес, Аргентина |
| Адреса | C1091AAH[1] і C1091 Moreno 350[1] |
| Архітектор | Педро Бенуаd |
| Засновано | 1904 |
| Відкрито | 1904 |
| Директор | Маріам Тарраго |
| Сайт | museoetnografico.filo.uba.ar/index. |
  Етнографічний музей імені Хуана Амбросетті (Аргентина) | |
 | |
 Етнографічний музей імені Хуана Амбросетті у Вікісховищі | |
Етнографічний музей імені Хуана Амбросетті — аргентинський музей, розташований на території школи філософії Університету Буенос-Айреса.
Огляд[ред. | ред. код]
Територія у вісім гектарів в районі Буенос-Айреса Нуева Помпея у 1866 році розмістила музей, який починався з колекції 14-річного Франциско Морено та його батька. Вони зібрали та класифікували велику кількість скаменілостей і артефактів, зібраних на власній земельній ділянці та у її околицях. Молодший Морено виставив свою колекцію на огляд широкого загалу, та за підтримки уряду провінції Буенос-Айрес відкрив музей антропології та етнографії Буенос-Айреса у 1879 році.[3]
Маючи понад 15 000 артефактів, колекція була передана зрештою до нового музею Ла-Плати у 1888. У цей час знаменитий натураліст з Університету Буенос-Айреса Хуан Баутіста Амбросетті проводив дослідження району Гран Чако, де зібрав нову колекцію, в результаті чого у 1904 році було відкрито новий музей етнографії під патронатом університету.[3]
Музей першим в Аргентині почав проводити екскурсії для студентів, а також організовувати подорожі дорогами інків. В результаті чого у 1908 році було відкрито Пукара де Тількара, руїн культури інків, які найкраще збереглись на цій території. Тут було виявлено петрогліфи та понад 3 000 інших реліквій й упродовж наступних років каталогізовано; більшість із цих знахідок згодом приєднались до експозиції музею.[3] Саме селище у 2003 році було оголошено об'єктом світової спадщини ЮНЕСКО.[4]
Амбросетті помер у 1917 році, а його справу продовжили його колеги та учні. Музей було переміщено на нинішнє місце у районі Монтсеррат у 1927 році.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г https://www.sinca.gob.ar/
- ↑ а б в https://rma.cultura.gob.ar/#/app/museos/ver/index/ficha/670
- ↑ а б в г Museo Etnográfico Ambrosetti: Historia (ісп.). Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 26 березня 2012.
- ↑ Світова спадщина ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 26 березня 2012.
|
