Жак д'Артуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жак д'Артуа
фр. Jacques d'Arthois

Народження 1613[1][2][…]
Брюссель, Бельгія[4]
Смерть травень 1686[5][6]
  Брюссель, Бельгія
Країна Південні Нідерланди
Жанр пейзаж
Діяльність художник, рисувальник
Роботи в колекції галерея Бельведер, Музей Прадо, Оклендська галерея мистецтвd, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Штедель, Палац витончених мистецтв[7], Музей мистецтва Метрополітен[8], Королівський музей витончених мистецтв, Музей витончених мистецтв, Музей Грунінгеd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Державна картинна галерея (Карлсруе), Державний музей мистецтв, Ермітаж, Музей Гронінгена, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картинd, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Словацька національна галерея, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Museum Arnhemd[9], Королівські музеї витончених мистецтв[10], Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Musée des Beaux-Arts de Quimperd, Mannheimer Galeried, Staatliches Museum Schwerind, Національний музей у Варшаві, Museumslandschaft Hessen Kasseld, Музей Фабра, Музей Боуз, Галерея мистецтв Вокера, Beecroft Art Galleryd, The Boxd, Музей Бойманса - ван Бенінгена[11], Musea Brugged[6], Реннський музей образотворчого мистецтва і Ліхтенштейнський музейd

CMNS: Жак д'Артуа у Вікісховищі

Жак д'Артуа (фр. Jacques d'Arthois, 12 жовтня 1613(16131012), Брюссель — 1686, Брюссель) — фламандський живописець і проектувальник гобеленів. Малював переважно лісові пейзажі з фігурами. Роботи Ж. д'Артуа присвячені переважно Суаньському лісу. Жак д'Артуа був впливовим художником і одним з небагатьох брюссельських пейзажистів 17 століття, чия слава збереглася в наступні століття, оскільки його стиль наслідували багато інших художників-пейзажистів.[12]

Біографія[ред. | ред. код]

Жак д'Артуа народився 12 жовтня 1613 року в Брюсселі. У віці 11 років почав навчання у Я. Мартенса, художника, чиї праці невідомі. Згодом зазнав впливу пейзажистів свого часу Д. ван Аслоота і особливо Лодевейка де Ваддера. 1635 року д'Артуа став головою брюссельської гільдії художників — гільдії Святого Луки. 1655 року міський магістрат визнав його художником гобеленів замість Л. де Ваддера. Протягом своєї понад як п'ятидесятирічної творчої праці митець отримував численні замовлення від релігійних громад.[12]

Жак д'Артуа мав 6 учнів.[12]

Творчість[ред. | ред. код]

Широкий пейзаж з візком і фігурами.
Лісистий ландшафт з пастушками. Ймовірно, на краю Суаньського лісу.

Твори Жака д'Артуа представляють переважно пласкі місцевості брюссельських околиць, вони відзначаються різномаїттям і теплотою тонів, ефектністтю освітлення. Фігури на його картинах нерідко писані Г. де Крайєром, Я. Боутом, Г. Зегерсом, Д. Тенірсом молодшим.[13]

Зимовий пейзаж з фігурами.
Пейзаж.

Більшість його праць присвячено зображенню Суаньського лісу, розташованого біля Брюсселя. Датованих робіт мало, тому на цій основі важко визначити точну еволюцію його стилю. Тим не менш, на основі гравюр, виконаних В. Холларом близько 1650 року, видно, що ранні роботи художника дуже схожі на картини Луї де Ваддера: злегка навантажений передній план, піщана доріжка, що йде навскіс, досить компактні скупчення дерев. Після цієї дати можна припустити, що митець звернувся до більш складної схеми композиції, де пейзажі втрачають у реалізмі те, що вони набувають у декоративній величі. Пейзаж розширюється, а широкі й потужні форми підкреслюються еонтрастими кольорів. На передньому плані багато рослин з іноді яскравими квітами. Другий план зазвичай займають масиви кордубатих дерев із покрученими стовбурами та широко розкинутими гілками. Тло, яке часто видно з висоти пташиного польоту, відкриває перспективи на сільську місцевість Брабанта. Ставки та річки часті на картинах художника. Для того, щоб підкреслити колористичний ефект композиції, світло часто надходить ззаду на лицьову сторону, що дозволяє сонячним променям грати крізь листя і протиставляти дерева на передньому плані тим, що знаходяться на задньому плані і освітлені спереду. Щоб урізноманітнити свою палітру в зображенні листя д'Артуа віддає перевагу більш нюансованим літнім і осіннім кольорам. Крім того, якщо більшість дерев — дуби чи буки, він не вагаючись, вміло розташовує кілька берез зі звислими гілками, щоб освітлити домінантні форми та кольори.[12]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]