Замок Одлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Замок Одлі
англ. Audley's Castle


54°22′46″ пн. ш. 5°34′18″ зх. д. / 54.37960000002777861° пн. ш. 5.57194000002777745° зх. д. / 54.37960000002777861; -5.57194000002777745Координати: 54°22′46″ пн. ш. 5°34′18″ зх. д. / 54.37960000002777861° пн. ш. 5.57194000002777745° зх. д. / 54.37960000002777861; -5.57194000002777745
Тип замок
Країна  Велика Британія
Замок Одлі. Карта розташування: Велика Британія
Замок Одлі
Замок Одлі (Велика Британія)
Мапа

CMNS: Замок Одлі у Вікісховищі
Замок Одлі — сучасний вигляд.

Замок Одлі (англ. Audley's Castle) — один із замків Ірландії, розташований у графстві Даун, Північна Ірландія. Замок побудований у XV сторіччі. Стоїть на відстані 1 милі на північний схід від Странгфорда. на скелястій височині з видом на озеро Странгфорд-Лох. Замок являє собою триповерхову вежу. Замок названий на честь власника замку — лорда Джона Одлі, що жив у XVI сторіччі. Замок Одлі охороняється державою як пам'ятка історії та архітектури.

Є тисячі невеликих кам'яних веж, що схожі на замок Одлі в ірландській сільській місцевості. Вони є одним з найпоширеніших археологічних пам'яток — це були будівлі для бідної шляхти. Більшість із них були побудовані в епоху пізнього Середньовіччя (приблизно 1350—1550). Замок Одлі був побудований у кінці цього періоду.

Історія замку Одлі[ред. | ред. код]

Найпоширеніша версія, що замок Одлі був побудований в XV сторіччі. Але насправді дата його побудови і рання історія невідомі. Замок був названий на честь його пізніх власників XVI сторіччя — лорді Одлі — родини ірландсько-норманського походження, яка володіла землями в цьому районі починаючи з ХІІІ століття. Хоча невідомо, чи саме ця родина побудувала замок Одлі. У XVII столітті замком і землями володіла родина Вард. До цієї родини шляхти замок перейшов у 1646 році. Родина Вард використовувала замок і в 1738 році як естетичне володіння, називала його Озерний Замок Вард, Храм Води.

Особливості архітектури[ред. | ред. код]

Замок Одлі являє собою вежу. Такий тип веж називають ще Баун. Замок захищений з одного боку скелею. На південно-східній стороні вежі домінують дві виступаючих квадратних башти, що з'єднані аркою на рівні парапету (а навісна стрільниця), за допомогою якого атакуючі можуть бути скинуті нижче. Є невеликий вестибюль, що має вихід на дах. Приміщення освітлюється вузькими вікнами, має ніші, жолоби для стоку води. На півдні є гвинтові сходи, які ведуть на верхні поверхи і дах.

На першому поверсі є кімната з напівкруглим склепінням, розроблена для захисту від поширення вогню. Є вікна, камін, дві ніші — це була головна вітальні замку. На другому поверсі в кімнаті немає каміну, але це могла бути спальня. Більш високі кімнати зруйновані. Замок мав похилий дах. Малюнки 1840 року зображають двосхилі стіни в місці, яке пізніше зруйнувалася. Дах був вкритий ґнотом і кам'яними плитами.

Вежа має одну головну кімнату на кожному поверсі, з однією або двома допоміжними кімнатами. У замку є система водостоків. На другому поверсі була окрема кімната для лорда. Слуги жили на горищі. Замок частково відреставрований.

Існує дуже мало історичних відомостей про будівлі в невеликому внутрішньому дворику замку Одлі. Замок із двома вежами, що з'єднані аркою є унікальним замком для графства Даун.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Department of the Environment for Northern Ireland (1983). Historic Monuments of Northern Ireland. Belfast: HMSO. pp. 97–98.
  • Harbinson, P (1992). Guide to National and Historic Monuments of Ireland. Dublin: Gill & Macmillan. pp. 105—106.
  • «Audley's Castle» (PDF). Environment and Heritage Service NI — State Care Historic Monuments. Retrieved 4 December 2007.
  • «Audley's Castle, Co Down». Chrono Centre, QUB. Retrieved 7 June 2008.
  • Flanagan, Laurence (1992). A Dictionary of Irish Archaeology. Gill and Macmillan, Dublin. p. 21.
  • Fry, Plantagenet Somerset (2001). Castles of Britain and Ireland. David and Chambers, Newton Abbot. p. 196.
  • Donnelly, CJ (1997). Living Places. Belfast: Institute of Irish Studies, QUB. pp. 100—102.