Замок (споруда)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
За́мок — укріплена будівля, що використовується для захисту від ворога та зазвичай служить командним центром. Як правило, замок займає найвигідніше (з військової точки зору) положення на місцевості. Найчастіше цей термін вживається для позначення невеликої фортеці, переважно середньовічної, що здатна сама себе забезпечувати ресурсами. Нерідко замком також називають обнесену муром будівлю чи групу будівель, які були помешканням феодалів, і мали як оборонну, так і жилу функції.
Зміст |
[ред.] Походження
Найчастіше під словом замок мають на увазі середньовічний європейський замок. Через своє подвійне значення (фортеці та помешкання), середньовічні замки нерозривно пов'язані з фортифікаційною та житловою архітектурою.
З ростом місцевих громад, стало необхідним запровадити більші та надійніші укріплення, які б могли забезпечити сильний захист периметра. Замкові стіни разом з баштами, призначеними для володаря, та з житлом в межах замку для певної частини місцевих мешканців, добре слугували цій меті.
Замки також будувалися для захисту ключових точок місцевості, таких як горні переходи або гирла річок. Для цієї мети широко використовувалися елементи рельєфу: скелі, ріки, пагорби і таке інше.
Ці споруди було задумано як довговічні, завдяки чому багато з них збереглося до наших днів. Переважна більшість з них перетворена на пам'ятки історії та архітектури.
[ред.] Замки світу
[ред.] Європа
[ред.] Німеччина
[ред.] Україна
[ред.] Азія
[ред.] Китай
[ред.] Японія
Основною складовою японського замку є один або декілька замкових дворів різної висоти, що оточені ровом і валами, мають стіни і ворота, укріплені баштами. Характерною рисою є відсутність стін, що захищають призамкове поселення. Центральною будівлею замку є зазвичай палац володаря замку, а з 16 століття – головна башта тенсю.
Японські замки пройшли еволюцію від укріплених частоколом і ровами дерев'яних поселень періоду Яйої до великих кам'яних фортець періоду Сенґоку та Едо. Замки 7 – 9 століття будувалися за корейським взірцем на високих неприступних горах, а з кінця 16 століття на рівнинній місцевості. У мирний час вони служили місцем проведення нарад васалів володаря, а у воєнний час – місцем оборони і переховування населення навколишніх поселень. У 1615 році багато замків було зруйновано за наказом сьоґунату Токуґава для профілактики заворушень. Більша частина з тих, зо залишилися виконували функцію помегкання володарів ханів.
Залежно від місця розташування японські замки поділяються на:
- Гірські
- Пагорбові
- Рівнині
Найбільшим в історії японським замком був замок Едо, проте половина його замкових споруд не збереглося. Найповніше зберігся замок Хімедзі, що заненсений до Національних скарбів Японії та пам'яток світової спадщини ЮНЕСКО. До японських замків також відносять палац рюкюських ванів Сюрі на Окінаві, та фортецю західного типу Ґорьокаку в Хакодате.
[ред.] Джерела та література
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997. - 464 с.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
[ред.] Посилання
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
