Замок (споруда)
За́мок — укріплена будівля, що використовується для захисту від ворога та зазвичай служить командним центром. Як правило, замок займає найвигідніше (з військової точки зору) положення на місцевості. Найчастіше цей термін вживається для позначення невеликої фортеці, переважно середньовічної, що здатна сама себе забезпечувати ресурсами. Нерідко замком також називають обнесену муром будівлю чи групу будівель, які були помешканням феодалів, і мали як оборонну, так і жилу функції.
Зміст |
[ред.] Походження
Найчастіше під словом замок мають на увазі середньовічний європейський замок. Через своє подвійне значення (фортеці та помешкання), середньовічні замки нерозривно пов'язані з фортифікаційною та житловою архітектурою.
З ростом місцевих громад, стало необхідним запровадити більші та надійніші укріплення, які б могли забезпечити сильний захист периметра. Замкові стіни разом з баштами, призначеними для володаря, та з житлом в межах замку для певної частини місцевих мешканців, добре слугували цій меті.
Замки також будувалися для оборони ключових точок місцевості, таких як гірські переходи або гирла річок. Для цієї мети широко використовувалися елементи рельєфу: скелі, ріки, пагорби і таке інше.
Ці споруди було задумано як довговічні, завдяки чому багато з них збереглося до наших днів. Переважна більшість з них перетворена на пам'ятки історії та архітектури.
[ред.] Замки світу
[ред.] Європа
[ред.] Німеччина
[ред.] Франція
[ред.] Чехія
- Чеський Штернберк (замок)
- Карлштейн ( неподалік Праги )
- Конопіште
- Замок Глубока над Влтавой
- Замок Вельтруси
- Замок Звіков
- Замок Кукс
- Ческі Крумлов
- Ледніце
- Замок Літомишль
- Либоховіце
- Замок Локет
- Замок Орлик
- Замок Духцов
- Замок Козел
- Опочно
- Замок Вранов ( біля міста Брно )
- Рожмберк
- Наход
- Яромержице
-
Замок Карлштейн
-
Ледніце
-
Замок Локет
-
Замок Орлик
[ред.] Іспанія
- Замок Капдепера
- Альгамбра ( тобто Червоний замок, місто Гранада )
- Замок Сан-Сервандо ( на околиці Толедо )
- Алькасар в Сеговії
- Замок Малага ( фортеця міста Малага )
- Замок Аланхе, провінція Бадахос
- Замок Кока ( місто Кока, провінція Сеговія )
- Замок Пеньяфіель ( провінція Вальядолід )
- Замок Мансанарес-ель-Реал ( провінція Мадрид )
- Замок Понферрада ( місто Понферрада, провінція Леон )
- Замок Хавьєр ( провінція Наварра )
- Замок Елда ( Валенсія, провінція Апіканте )
[ред.] Польща
[ред.] Україна
[ред.] Азія
[ред.] Китай
[ред.] Японія
Основною складовою японського замку є один або декілька замкових дворів різної висоти, що оточені ровом і валами, мають стіни і ворота, укріплені баштами. Характерною рисою є відсутність стін, що захищають призамкове поселення. Центральною будівлею замку є зазвичай палац володаря замку, а з 16 століття – головна башта тенсю.
Японські замки пройшли еволюцію від укріплених частоколом і ровами дерев'яних поселень періоду Яйої до великих кам'яних фортець періоду Сенґоку та Едо. Замки 7 – 9 століття будувалися за корейським взірцем на високих неприступних горах, а з кінця 16 століття на рівнинній місцевості. У мирний час вони служили місцем проведення нарад васалів володаря, а у воєнний час – місцем оборони і переховування населення навколишніх поселень. У 1615 році багато замків було зруйновано за наказом сьоґунату Токуґава для профілактики заворушень. Більша частина з тих, що залишилися виконували функцію помешкання володарів ханів.
Залежно від місця розташування японські замки поділяються на:
- Гірські
- Пагорбові
- Рівнині
Найбільшим в історії японським замком був замок Едо, проте половина його замкових споруд не збереглася. Найповніше зберігся замок Хімедзі, що заненсений до Національних скарбів Японії та пам'яток світової спадщини ЮНЕСКО. До японських замків також відносять палац рюкюських ванів Сюрі на Окінаві, та П'ятибастіонну фортецю західного типу в Хакодате.
[ред.] Джерела та література
- І.С. Пустиннікова, Н.Ю. Безпалова. Середньовічні замки Європи. 2010, "Mikko Сервіс", ISBN: ISBN 978-966-2270-07-5
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997. - 464 с.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
