Зериг
| Зериг | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зериг
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Psammophis schokari Forsskål, 1775 |
||||||||||||||||||||||
Поширення зерига |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Зериг (Psammophis schokari) — отруйна змія з роду піщаних змій родини Вужеві. Інша назва «піщана змія Форсколя».
Зміст |
Опис [ред.]
Загальна довжина сягає 92 см. Передній кінець морди тупо закруглений. Досить вузька голова слабко відмежована від шиї. Зіниці круглі. Лобовий щиток довгий, звужений позаду. Є один низький й довгий виличний щиток, один великий передочний щиток, який торкаєтьсяз лобового. Навколо тулуба є 17 гладеньких лусок. Черевних щитків: 172—198, підхвостових щитків: 105—135 пар. Анальний щиток розділений.
Верхня сторона тулуба світло-коричнева, сіро-коричнева або блідо-оливкова з 2 темними у світлій облямовці поздовжніми смужками, які починаються від очей та тягнуться з боків голови й тулуба. Тонка переривчаста лінія проходить уздовж хребта, по боках від неї розташовані ще темніші смуги з чорною пунктирною облямовкою. Присутній темний характерний візерунок з симетрично розташованих на тім'яних щитках смужок неправильної форми і округлого плями між ними. Черевна сторона забарвлена у жовтуватий або білуватий колір з дрібними темними плямами по краях й в середній частині черевних щитків, іноді вони зливаються у більш-менш виражені поздовжні смуги.
Спосіб життя [ред.]
Полюбляє круті та кам'янисті схили з розрідженою рослинністю, схили пагорбів, вкриті травою й колючкою, скельні вершинах останцових сопок. Зустрічається на висоті до 1500 м над рівнем моря. Активен вдень. Виходить з зимівлі в останній декаді березня, активність триває до середини жовтня. Харчується ящірками, гризунами.
Це яйцекладна змія. Самиця відкладає до 30 яєць.
Розповсюдження [ред.]
Мешкає від північної Африки та Аравійського півострова через Передню Азію до південного Туркменістану на півночі та до Пакистану, північно-західної Індії на сході.
Джерела [ред.]
- Ulrich Gruber: Die Schlangen Europas. Franckh'sche Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1989; Seite 157–159. ISBN 3-440-05753-4.
- Согур Л.М. Зоологія: курс лекцій. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – 308 с.
