Золотистий стафілокок

Золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus) — куляста грам-позитивна бактерія роду стафілокок. Відкрито 1880 року Александром Огстоном, вперше описано 1884 року Оттомаром Розенбахом.

Зафарбована в несправжні кольори електронна мікрофотографія клітин метіцилін-стійкого золотистого стафілокока.

Назву отримала завдяки своєму зовнішньому вигляду під мікроскопом: на відміну від більшості бактерій, які безбарвні, Staphylococcus aureus має золотистий колір, обумовлений пігментами з групи каротиноїдів. Є збудником багатьох інфекцій і захворювань. Очолює список бактерій, якими найчастіше вражаються в медичних установах, у США реєструється понад сто тисяч випадків інфікування цим стафілококом на рік, багато із смертельним результатом.

Від часу відкриття пеніциліну і активного його застосування проти стафілококів, бактерія мутувала і наразі більшість штамів стійкі до цього антибіотика, завдяки наявності у золотистого стафілокока пеніцилінази — ферменту, що розщеплює молекулу пеніциліну. Для боротьби з бактерією широко застосовують метіцилін — хімічно модифікований пеніцилін, який пеніциліназа не руйнує. Але вже зустрічаються штами стійкі і до метіциліну, тому штами золотистого стафілокока поділяють на метіцилін-чутливі та метіцилін-стійкі (MRSA [1]), також виділяють ще стійкіші штами: ванкоміцин-резистентний (VRSA) і глікопептид-резистентний (GISA). Серед пацієнтів, вражених метіцилін-стійкими штамами, смертність складає 31%. Бактерія має близько 2600 генів і 2,8 мільйона пар основ в своєму геномі, довжина 0,5-1,0 мкм.

Джерела

• http://www.vokrugsveta.ru/telegraph/pulse/279/