Вольфрам Зіверс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Зіверс Вольфрам)
Перейти до: навігація, пошук
Вольфрам Зіверс
Wolfram Sievers
Вольфрам Зіверс
 
Партія: НСДАП
Народження: 10 липня 1905(1905-07-10)
Гільдесгайм
Смерть: 2 червня 1948(1948-06-02) (42 роки)
Ландсберг-на-Леху
 
Військова служба
Роки служби: 19411945
Звання: SS-Oberführer Collar Rank.svg Оберфюрер СС,
Битви: Друга Світова Війна

Вольфрам Зіверс (нім. Wolfram Sievers, (*10 липня 1905, Гільдесгайм — Повішений 2 червня 1948, Ландсберг-на-Леху) — німецький політик та вчений. Один з керівників расової політики Третього рейху, генеральний секретар Аненербе1935), оберфюрер СС (30 січня 1945), заступник голови керуючої ради директорів Науково-дослідної ради Рейху.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї церковного музиканта. Відвідував школу в рідному місті, але не закінчив її — за деякими даними був відрахований за приналежність до Німецького народного союзу оборони і наступу. Вивчав історію, історію релігії та філософію в Технологічному університеті Штутгарта.

1928 приєднався до НСДАП, офіційно вступив 1929 р. (квиток № 144983).

22 листопада 1934 одружився, був син і дві дочки.

Після заснування товариства Аненербе 1935 став його генеральним секретарем і зарахований у СС (особистий № 275325). Займаючи цю посаду, тісно співпрацював з доктором Августом Хіртом. Здійснював технічну та господарську підготовку до створення дослідних лабораторій та інститутів на території концтаборів.

16 червня 1941 зарахований рядовим в резерв Військ СС. З 9 листопада 1942 року — керівник управління Аненербе в персональному штабі рейхсфюрера СС. Після закінчення Другої світової війни заарештований і 20 серпня 1947 року засуджений до смертної кари на процесі лікарів, попри заступництво свого друга Фрідріха Хільшера.

Повішений (а не розстріляний, як помилково вказується в деяких джерелах) [1] 2 червня наступного року.

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Васильченко А. В. Оккультный миф III Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2008. — С. 339. — 624 с. — ISBN 978-5-903339-72-3

Література[ред.ред. код]

  • Michael H. Kater: Das «Ahnenerbe» der SS 1935—1945. Ein Beitrag zur Kulturpolitik des Dritten Reiches. 4. Auflage. Oldenbourg, München 2006.
  • Hans-Joachim Lang: Die Namen der Nummern. Wie es gelang, die 86 Opfer eines NS-Verbrechens zu identifizieren. Überarbeitete Ausgabe. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2007.
  • Залеський К. А. Охоронні загони НСДАП. Видавництво:Ексмо. 2005. 672 с. ISBN 5-699-09780-5.

Посилання[ред.ред. код]