Зінчик Станіслав Михайлович
| Зінчик Станіслав Михайлович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
22 вересня 1975 Гайсшн, Київська область | |
| Смерть |
24 травня 2014 (38 років) Слов'янськ, Донецька область | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Alma Mater | ПХДПУ | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС | |
| Рід військ |
 Національна гвардія | |
| Формування | 1-й резервний батальйон, в/ч 3066 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Станісла́в Миха́йлович Зі́нчик (нар. 22 вересня 1975, с. Гайшин, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, Українська РСР — пом. 24 травня 2014, м. Слов'янськ, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, солдат резерву Національної гвардії України. Учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Станіслав Зінчик народився в селі Гайшин Переяслав-Хмельницького району Київської області. Навчався у Гайшинській школі та у школі в сусідньому селі Гланишів, яку закінчив 1992 року. З 1993 по 1995 рік проходив службу в прикордонних військах ДПСУ у місті Чорноморськ (на той час — Іллічівськ) в Одеській області. Після строкової служби вступив на філологічний факультет Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту імені Г. Сковороди. Після закінчення інституту з 2001 року працював вчителем української мови та літератури у середній загальноосвітній школі № 237 Дарницького району м. Києва, а потім у гімназії № 261 Дарницького району м. Києва. Дуже любив читати, захоплювався спортом, —рафтингом, легкою атлетикою, плаванням, футболом. Серйозно займався альпінізмом, у 2012 році підкорив вершину Ельбрус. Мешкав з дружиною в селі Петропавлівське Бориспільського району.
Активний учасник Революції Гідності, зокрема протистоянь 18-21 лютого 2014 року, пережив розстріл на вул. Інститутській 20 лютого. У березні 2014 року добровольцем став на захист Батьківщини від російської збройної агресії.
Солдат резерву, стрілець 1-го відділення 1-го стрілецького взводу 18-ї стрілецької роти 6-го стрілецького батальйону військової частини 3066 Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Був зарахований до складу 1-го резервного батальйону НГУ. З 15 квітня брав участь в антитерористичній операції в районі захопленого терористами Слов'янська.
Загинув 24 травня 2014 року в бою з терористами. Близько 17:00 на блокпост Нацгвардії на східній околиці Слов'янська, в районі перехрестя доріг на Красний Лиман і Краматорськ, було вчинено збройний напад. Бойове зіткнення тривало близько двох годин, окрім стрілецької зброї противник використовував міномети і гранатомети. В ході бою поряд зі Станіславом розірвалася граната, він прикрив собою товаришів та отримав осколкові поранення, що несумісні з життям[1].
27 травня Станіслава з почестями поховали на сільському цвинтарі рідного села Гайшин[2]. Вдома лишилася дружина Ружана Кириленко, з якою прожили трохи більше року, та 6-місячний син Філат.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
20 червня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
В Гайшинському НВО «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів — ДНЗ» встановлено меморіальну дошку на честь Станіслава Зінчика[4].
Нагороджено медаллю ВГО «Країна» «За визволення Слов'янська» (посмертно).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У суботу під Слов'янськом один військовий загинув, двоє поранені, — Нацгвардія // ZIK, 25 травня 2014. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 16 липня 2017.
- ↑ На Київщині попрощалися із загиблим бійцем Нацгвардії // ТСН, 27 травня 2014. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 16 липня 2017.
- ↑ Указ Президента України № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
- ↑ 1 вересня- День знань // Сайт Гайсинського НВО, 6 жовтня 2015
Джерела[ред. | ред. код]
- Зінчик Станіслав Михайлович [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Солдат резерву Зінчик Станіслав Михайлович [Архівовано 30 червня 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Національної гвардії України.
- Герої не вмирають! Станіслав Михайлович Зінчик [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний вебпортал КМДА. Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація.
- Подвиг Станіслава Зінчика // Алла Приходько. «Вісті», 6 червня 2014.
- Солдати (Україна)
- Народились 22 вересня
- Народились 1975
- Померли 24 травня
- Померли 2014
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Переяслав-Хмельницького району
- Випускники Університету Григорія Сковороди в Переяславі
- Учасники Євромайдану
- Національні гвардійці України
- Померли у Слов'янську
- Поховані в Переяслав-Хмельницькому районі