Йоганнес Бенедиктус ван Гьотц
| Йоганнес Бенедиктус ван Гьотц нід. Joannes Benedictus van Heutsz | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1904 — 1908 | |||
| Монарх: | Вільгельміна | ||
| Попередник: | Віллем Розебом | ||
| Наступник: | Александер Віллем Фредерик Іденбург | ||
| Народження: |
3 лютого 1851 Куворден, Дренте, Нідерланди | ||
| Смерть: |
11 липня 1924 (73 роки) Монтре, Швейцарія | ||
| Поховання: | Amsterdam New Eastern Cemeteryd | ||
| Країна: | Нідерланди | ||
| Діти: | Johan Bastiaan van Heutsz jr.d | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби: | 1870 - 1910 | ||
| Приналежність: | Королівські сухопутні війська Нідерландів | ||
| Звання: | Генерал-лейтенант | ||
| Битви: | Ачехська війна | ||
| Нагороди: |     | ||
Йоганнес Бенедиктус ван Гьотц (нід. Joannes Benedictus van Heutsz; 3 лютого 1851 — 11 липня 1924) — нідерландський військовий і політичний діяч, генерал-лейтенант, п'ятдесят п'ятий генерал-губернатор Голландської Ост-Індії.
Біографія[ред. | ред. код]
Родина[ред. | ред. код]
Ван Гьотц був сином Яна франсіска ван Гьотца і Марії Люсіллі Кокен. його батько і дід були артилерійськими офіцерами. Перша його дружина померла під час пологів. 22 березня 1877 року він одружився вдруге Марії Генрієті ван дер Цваан. Мав чотири сина і дві дочки.
Його син, Йоган Бастіан ван Гьотц (1882-1945) був лікарем тропічної медицини. Під час другої світової війни він вступив добровольцем в Ваффен-СС, був військовим лікарем, отримав звання оберштурмбанфюрера.
Кар'єра[ред. | ред. код]
В 1867 році ван Гьотц вступив на військову службу. В 1873 році за його проханням він був переведений в армію Голландської Ост-Індії. У вересні цього року він переїхав до Сурабаї. де був відправлений в тридцятий піхотний батальйон. Через деякий час він був переведений в третій піхотний батальйон, що розміщувався в Ачеху. В цей період ван Гьотц сформував думку, що вирішити проблему Ачеху потрібно військовим чином. яку він виклав в анонімній статті "Цивільна чи військова адміністрація", надрукованій у військовому журналі 15 листопада 1882 року.
З 1881 по 1883 роки ван Гьотц знаходився на навчанні у Вищій школі офіцерів в Гаазі. В 1883 році він повернувся в Ост-Індію, де протягом шести років командував різними гарнізонами. В 1886 році він отримав звання капітана і в 1889 році повернувся в Ачех. Він увійшов в Korps Marechaussee te voet, брав участь у військових діях.
В цей час він познайомився зі Крістіаном Снуком-Хюргроньє- нідерландським вченим-ісламологом. Він мав схожі погляди щодо того, що Ачех має бути підкорений військовим шляхом. Снук-Хюргроньє високо оцінював ван Гьотца і вважав, що він єдиний, хто може впоратися з невдачами голландців.
В 1894 році ван Гьотц отримав звання підполковника. В 1897 році він став полковником, начальником генерального штабу Батавії. Він зміг переконати генерал-губернатора ван дер Вейка в правильності своїх військових ідей. В 1898 році ван Гьотц став генерал-майором і був призначений військовим і цивільним губернатором Ачеху. Крістіан Снук-Хюргроньє став його радником. Ван Гьотц використав протиріччя між ачехською аристократією і улемами, послабивши спротив повстанців. Він використовував тактику спаленої землі, сформував невеликі мобільні загони, що могли ефективно протистояти партизанам.
Ван Гьотц наказав полковнику Годфріду Конраду Ернсту ван Далену знищити будь-який опір повстанців. Під командуванням генерала була знищена низка сіл, в результаті чого загинуло не менше 2900 ачехців, серед них 1150 жінок і дітей. Голландці втратили лише 26 солдат.
До 1903 року тактика ван Гьотца змусила низку повстанських лідерів, зокрема султана Мухамеда Дауда здатися голландській владі. Султанат Ачех припинив своє існування в 1903 році. Незважаючи на це, спротив улемів продовжувався до 1913 року.
Ван Гьотц вважався героєм Нідерландів. Його називали "Пацифікатором Ачеху". В 1904 році він був призначений генерал-губернатором Ост-Індії. На цій посаді ван Гьотц скоротив адміністративний апарат і проводив політику підкорення всіх досі незалежних індонезійських монархій за межами Яви. Була відкрита мережа сільських шкіл.
В 1908 році ван Гьотц подав у відставку і поселився в Амстердамі.
Він активно цікавився справами в колоніях. Брав участь у створенні Колоніального музею (нині Королівський тропічний інститут). Під час першої світової війни він допомагав у створенні системи оборони колоній. Після смерті дружини він відійшов від політичного життя. помер в швейцарському місті Монтре 11 липня 1924 року. 9 червня 1927 року був перепохований на кладовищі в Амстердамі. Він був першою людиною не з королівської родини, яка була удостоєна державного поховання.
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Впродовж 1920-х — 1930-х років пам'ятники ван Гьотцу були встановлені в багатьох містах Нідерландів і Голландської Ост-Індії. 15 червня 1935 року за участю королеви Вільгельміни був відкритий пам'ятник в Амстердамі. Він неодноразово був пошкоджений під час акцій протесту і в 2004 році він був перейменований в пам'ятник Індії-Нідерландів. Більшість пам'ятників на території Ост-Індії були знищені.
Після того, як голландці покинули територію Індонезії в 1949 році з колишніх частин армії Голландської Ост-Індії був сформований полк імені ван Гьотца.
Нагороди[ред. | ред. код]
Ачехська медаль Лицар першого класу ордену Віллема (1876) Командор військового ордену Віллема (1899) Лицар ордену Нідерландського лева (1899) Гранд-офіцер ордену Віллема (1901) Великий хрест ордену Віллема (1903) Гранд-офіцер ордену Оранських-Нассау Великий хрест ордену Нідерландського лева (4 грудня 1919) Експедиційний хрест Медаль за вислугу років Великий хрест ордену Червоного орла
Галерея[ред. | ред. код]
-
Ван Гьотц в молодості -
Фотографія ван Гьотца. Колекція Музею тропіків -
Відкриття пам'ятнику в Амстердамі -
Могила ван Гьотца -
Бюст ван Гьотца в Кувордені
Джерела[ред. | ред. код]
- Vilan van de Loo, Uit naam van de majesteit: het leven van J.B. van Heutsz 1851-1924, Uitgeverij Prometheus, 2020, ISBN 9789044643770
- van Heutsz - "The Pacifier of Aceh" 1851-1924
- Aceh War 1873-1914
- F.G.P.Jaquet, 'Heutsz, Joannes Benedictus van (1851-1924)' [Архівовано 19 травня 2011 у Wayback Machine.], in Biografisch Woordenboek van Nederland
- Andere Tijden (VPRO)
- 1924. Generaal van Heutsz. Het Vaderland. (11-07-1924)
- 1924. Generaal van Heutsz overleden. Het Vaderland (15-07-1924)
- 1976. J.C. Witte. J.B. van Heutsz, leven en legende. Bussum: Fibula-Van Dishoeck
- 2008. Het Couvorder Lievertje. (04-06-2008)
- 2009. Monument Van Heutsz beschadigd. Couvorden Huis aan Huis. (19-10-2009)
- 2009. Beeld van Heutsz in stilte verplaatst. Coevorder Huis aan Huis. (18-09-2009)