Йоганн Еріх Гейде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн Еріх Гейде
нім. Johannes Erich Heyde
Народився 22 травня 1892(1892-05-22)[1]
Бокельвіц, Лайсніг, Середня Саксонія, Саксонія
Помер 4 червня 1979(1979-06-04) (87 років)
Берлін, НДР
Країна  Німеччина
Діяльність викладач університету, психолог, вчитель
Знання мов німецька
Заклад Берлінський технічний університет і Ростоцький університет

Йоганн Еріх Гейде (нім. Johannes Erich Heyde; 22 травня 1892, Бокельвіц, Саксонія, Німецька імперія — 4 червня 1979, Західний Берлін, ФРН) — німецький філософ та психолог.

Біографія[ред. | ред. код]

До 1915 навчався у Грайфсвальдському університеті.

Учасник Першої світової війни (1915—1916).

З 1928 обіймав посаду професора філософії та педагогічної психології у Педагогічному інституті Ростока, вів курс підготовки вчителів початкової освіти.

У 1933 був серед професорів німецьких університетів та училищ, що виступили на підтримку Адольфа Гітлера та нацистської держави.

З 1935 до 1942 працював в Інституті розвитку педагогічної освіти.

У 1945 читав курс лекцій в університеті Ростока, де у 1946 отримав посаду професора педагогічного факультету. Пізніше — директор інституту та декан факультету.

Після еміграції до Західної Німеччини, з 1950 — професор у Західному Берліні. Викладав до виходу на пенсію у 1960 у Берлінському технічному університеті.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Учень Йоханнеса Ремке, філософію якого він розвивав далі. Досліджував методи навчання читання.

Поряд з різними роботами про Ремке і його вузловій науці про основу всіх речей (Онтології) написав ряд філософських праць.

Вибрані праці[ред. | ред. код]

  • Основи наукової філософії /Grundwissenschaftliche Philosophie (1924);
  • Значення. Філософська основа /Wert. Eine philosophische Grundlegung (1926);
  • Мистецтво наукової роботи /Technik des wissenschaftlichen Arbeitens (1930);
  • Типи /Der Typus (1940);
  • Девальвація причинності? За і проти позитивізму /Entwertung der Kausalität? Für und wider den Positivismus (1957);
  • Шляхи для ясності. Нариси /Wege zur Klarheit. Aufsätze (1960) та ін

Література[ред. | ред. код]

  • Гейде, Йоганн Еріх. Філософський енциклопедичний словник/Ред.-сост. Є. Ф. Губський та ін, 2003 р.

Примітки[ред. | ред. код]