Йоганн Хрістіан Ґюнтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн Хрістіан Ґюнтер
Народився 8 квітня 1695(1695-04-08)[1][2][…]
Стшеґом, Свідницький повіт, Республіка Польща[4]
Помер 15 березня 1723(1723-03-15)[1][2][…] (27 років)
Єна[4]
Країна Німеччина
Діяльність поет, письменник
Галузь література[5]
Alma mater Лейпцизький університет
Знання мов німецька[1][5][6]
Magnum opus Q24037686?

Йоганн Хрістіан Ґюнтер (8 квітня 1695 — 15 березня 1723) — німецький поет із м. Штріґау в Нижній Сілезії. Після відвідування гімназії в Швайдніці його батько, сільський лікар, у 1715 р. відіслав на навчання у Віттенберґ; але він не займався, пустився берега, не мав смаку до обраної для нього професії і врешті розірвав усі зв'язки з родиною. У 1717 році він поїхав до Ляйпціґа, де подружився з Йоганном Буркгардом Менке (1674–1732), який розпізнав у ньому великий талант. Там він опублікував поему про Пожаревацький мир (укладений між німецьким імператором та Портою в 1718 р.), яка створила йому репутацію. Його друг Менке рекомендував Ґюнтера польському королю Фрідріху Августу II Саксонському, але ця рекомендація завершилась катастрофою, оскільки Ґюнтер з'явився на прийнятті п'яним. З того часу він вів невлаштоване і хаотичне життя, занурюючись дедалі глибше у журбу та депресію, аж до смерті в Єні 15 березня 1723 року, всього лиш у віці 28 років. Ґете висловився про Ґюнтера як про поета у повному розумінні цього слова. Його ліричні вірші в цілому свідчать про глибоку чуйність до життя, розвинену уяву, кмітливість і добре чуття мелодії та ритму; але у більшості з них відчувається повів зневіри, і грубі чи вульгарні порівняння нерідко вплітаються у рядки, породжені найчистішим натхненням його генія[7].

Твори[ред. | ред. код]

  • Вибрані поезії Ґюнтера були опубліковані в чотирьох томах (Breslau, 1723–1735).[7]
    • Вони також були включені до 6 тому Deutsche Dichter des 17ten Jahrh. (Leipzig, 1874), за ред Julius Tittmann, а також до 38-го тому Deutsche Nationalliteratur (1883) за ред. Kurschner.[7]
  • Уявна автобіографія Ґюнтера зявилась у Schweidnitz в 1732, а також його життєпис у Siebrand у Ляйпціґу в 1738. Див.:[7]
    • Hoffmann von Fallersleben, J. Gb. Günther (Breslau, 1833)
    • O. Roquette, Leben und Dichten J. Ch. Günthers (Stuttgart, 1860)
    • M. Kalbeck, Neue Beiträge zur Biographie des Dichters C. Günther (Breslau, 1879).

Українською мовою[ред. | ред. код]

Пять віршів Йоганна Хрістіана Ґюнтера — «Арія прощання», «Студентська пісня», «Леонорі на згадку про зустріч після чотирьохлітньої розлуки», «Богові» та «Подорож до Яуера» перекладені Василем Стусом та увійшли до 5-го (додаткового) тому творів Стуса, виданих у Львові в 1998 р.[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Encyclopædia Britannica
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11854327X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б Czech National Authority Database
  6. CONOR.Sl
  7. а б в г  Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанніHugh Chisholm, ред. (1911). Günther, Johann Christian . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 12. Cambridge University Press. (англ.)
  8. Василь Стус. Твори у чотирьох томах, шести книгах. Том 5 (додатковий). Переклади. — Львів: Видавнича спілка «Просвіта», 1998. — С. 79-85.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

  • Твори Йоганна Хрістіана Ґюнтера на LibriVox (public domain audiobooks)