Йонас Де Рук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Йонас Де Рук
Особисті дані
Народження 20 грудня 1979(1979-12-20) (44 роки)
  Барселона, Іспанія
Зріст 188 см
Вага 85 кг
Громадянство  Бельгія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1986–1987
1987–1991
1991–1992
1992–1999
Бельгія «Рохус» (Дерне)
США «Парк Шерон Торнадос»
Англія «Кобем»[en]
Бельгія «Антверпен»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998–2001 Бельгія «Антверпен»  ? (?)
2001–2005 Бельгія «Льєрс» 103 (8)
2005–2007 Бельгія «Жерміналь-Беєрсхот» 40 (4)
2007–2009 Бельгія «Гент» 43 (1)
2009–2012 Німеччина «Аугсбург» 43 (1)
2012–2013 Бельгія «Ауд-Геверле» 15 (0)
2013–2015 Бельгія «Антверпен» 44 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2000–2002 Бельгія Бельгія U-21 12 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2015–2016 Бельгія «Ліра»[en]
2016–2017 Бельгія «Берхем»
2017–2018 Бельгія «Сент-Трюйден»
2018–2019 Бельгія «Андерлехт U-21»
2018–2021 Бельгія «Андерлехт» (асист.)
2019 Бельгія «Андерлехт» (в. о.)
2021–2023 Бельгія «Вестерло»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Йонас Де Рук (нід. Jonas De Roeck, нар. 20 грудня 1979, Барселона) — бельгійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 20 грудня 1979 року в місті Барселона, Іспанія, де його батько на той час працював інженером-хіміком. У дитинстві також жив у США та Англії[1]. Повернувшись до Бельгії, у 1992 році вступив до академії «Антверпена».

3 травня 1998 року дебютував у першій команді клубу в передостанньому турі чемпіонату, коли «Антверпен» уже був упевнений у вильоті до Другого дивізіону. Тодішній тренер Ратко Свилар випустив його в стартовому складі проти «Локерена». Де Рук поступово став основним гравцем, а у віці двадцяти років навіть став капітаном[2]. У сезоні 2000/01 він з клубом піднявся назад до бельгійської вищої ліги.

Протягом 2001—2005 років захищав кольори клубу «Льєрс», зігравши понад 100 ігор у чемпіонаті. Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Жерміналь-Беєрсхот», до складу якого приєднався 2005 року. Відіграв за команду з Антверпена наступні два сезони своєї ігрової кар'єри.

2007 року уклав контракт з клубом «Гент», у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Гента», був основним гравцем команди.

Влітку 2009 року підписав контракт на два роки з клубом другого німецького дивізіону «Аугсбург»[3]. У сезоні 2010/11 Де Рук допоміг клубу вийти в Бундеслігу, посівши друге місце[4]. Втім у вищому німецькому дивізіоні бельгієць зіграв лише 9 ігор і по завершенні сезону 2011/12 покинув команду, оскільки клуб не продовжив контракт, що закінчувався[5].

У сезоні 2012/13 грав у складі «Ауд-Геверле», а влітку 2013 року повернувся до рідного «Антверпена», за який відіграв ще 2 сезони. Граючи у складі «Антверпена», також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Антверпен» у 2015 році.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У 2000—2002 роках залучався до складу молодіжної збірної Бельгії, з якою був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2002 року у Швейцарії, на якому бельгійці не подолали груповий етап. Всього на молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах і забив 1 гол[6].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2015 року, очоливши тренерський штаб клубу «Ліра»[en] з четвертого дивізіону, де пропрацював з 2015 по 2016 рік. Згодом протягом 2016—2018 років очолював тренерський штаб клубів «Берхем» та «Сент-Трюйден».

Влітку 2018 року став головним тренером молодіжної команди «Андерлехта», підписавши контракт на 2 роки. Після звільнення Гейна Вангазебрука в грудні 2018 року Де Рук отримав посаду асистента тренера у першій команді[7], яку поєднував з роботою тренера «молодіжки» до кінця сезону, поки «Андерлехт» не призначив нового тренера команди U21 Крейга Белламі. Надалі працював помічником головного тренера в першій команді під керівництвом Фреда Рюттена, Каріма Бельосіна та Саймона Девіса. 4 жовтня 2019 року, після відходу Девіса, Йонас був тимчасовим головним тренером у матчі чемпіонату проти «Шарлеруа», який «Андерлехт» виграв з рахунком 2:1[8]. Надалі повернувся на посаду помічника у штабі нового головного тренера Венсана Компані. У травні 2021 року гравець і клуб за взаємною згодою вирішили розірвати співпрацю після закінчення сезону.

27 травня 2021 року Де Рук був офіційно оголошений новим головним тренером бельгійського клубу другого дивізіону «Вестерло»[9]. У свій перший сезон на чолі «Вестерло» він посів з командою перше місце й вийшов до бельгійського Першого дивізіону А, після чого продовжив контракт з командою до кінця 2024/25[10]. За підсумками сезону 2022/23 команда виступила вдало, посівши 8 місце, але наступного сезону після 16 турів Про-ліги «Вестерло» в турнірній таблиці перебував на передостанньому місці, маючи у своєму активі всього 11 очок, тому на початку грудня 2023 року де Рука звільнили[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jonas De Roeck (27). Site-Sportmagazine-NL (нід.). 7 травня 2008. Процитовано 3 серпня 2021.
  2. Jonas De Roeck, Antwerp-legende bij Anderlecht: “De Ritchie De Laet van mijn tijd? Dat kan je wel stellen”. www.gva.be (nl-BE) . 1 листопада 2020. Процитовано 22 грудня 2023.
  3. FC Augsburg: FCA verpflichtet Jonas De Roeck. fcaugsburg.de. 3 лютого 2016. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 22 грудня 2023.
  4. De Roeck met Augsburg naar Bundesliga. Het Nieuwsblad (nl-BE) . 10 травня 2011. Процитовано 22 грудня 2023.
  5. FC Augsburg: Heimsieg zum Saisonfinale. fcaugsburg.de. 21 квітня 2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 22 грудня 2023.
  6. Jonas De Roeck. static.rbfa.be. Процитовано 22 грудня 2023.
  7. Bedrukte gezichten bij Anderlecht, assistenten Belhocine en De Roeck nemen over tot aan winterstop. Het Nieuwsblad (nl-BE) . 17 грудня 2018. Процитовано 22 грудня 2023.
  8. Jonas De Roeck moet Anderlecht leiden tegen Charleroi. VoetbalBelgie (нід.). Процитовано 22 грудня 2023.
  9. Jonas De Roeck voorgesteld als nieuwe trainer van Westerlo. Het Nieuwsblad (nl-BE) . 27 травня 2021.
  10. Jonas De Roeck Stays. kvcwesterlo.be. 27 травня 2022. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 9 червня 2022.
  11. Відразу три європейські клуби, за які виступають українські футболісти, звільнили головних тренерів. LB.ua. 5 грудня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]