Канат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Канат
Канат сталевий

Кана́т (линва, трос; рос. канат, англ. rope, winding rope, hoisting rope, line, cable; нім. Seil n, нім. Förderseil n) — гнучкий виріб з дроту чи органічних волокон.

Мотузка — тонкий і гнучкий трос.

Використовується на шахтних підіймальних установках для з'єднання підйомної посудини з барабаном або ведучим шківом тертя підіймальної машини та для відкатки вагонеток по гірничих виробках за допомогою лебідок та ін. Осн. матеріал для виготовлення К., що використовуються в гірн. справі, — сталь, рідше капрон та інші синтетичні матеріали; з конопель і волокон алое іноді виготовляють осердя сталевих К. Дріт К., призначених для роботи в агресивних середовищах, покривають цинком. Розрізняють К.: кручені, некручені, плетені. За напрямом навивки виділяють К. правої та лівої, хрестової, паралельної, комбінованої навивок. Звивають дріт навколо осердя за одну операцію або в декілька шарів послідовно. Для захисту елементів канату від корозії використовують спеціальне фрикційне та інші мастила (плоскі канати покривають ґумою). Для цієї ж мети, а також підвищення зносостійкості сталевих канатів застосовують покриття з поліамідних смол. Термін служби канатів шахтних підйомів 1,5—3 роки.


Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]