Кароль Бадецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кароль Бадецький
пол. Karol Józef Badecki
Народився 28 січня 1886(1886-01-28)[1][2]
Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер 11 лютого 1953(1953-02-11)[1][2] (67 років)
Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка
Країна  Республіка Польща
Діяльність історик
Відомий завдяки історія літератури
Alma mater Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Знання мов польська
Заклад ЛНУ ім. І. Франка
Членство Польське наукове товариство у Львові
Нагороди
офіцерський хрест ордена Відродження Польщі

Кароль Юзеф Бадецький (пол. Karol Józef Badecki; 28 січня 1886(18860128), Львів — 11 лютого 1953, Краків) — польський історик літератури, архівіст, бібліотекар.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї службовця Львова. Закінчив гімназію та в 1909 році Львівський університет, де вивчав історію та полоністику.

У 1911—1914 роках викладав в гімназіях Львова. Після цього перейшов до Архіву давніх актів (АДА) м. Львова. Працював практикантом, архівістом. Після російської окупації Львова виїхав з міста. У 1915—1917 роках, за відсутності директора, якого вивезли до Росії, керував АДА та двома музеями.

У 1919 році перебирав австрійські архіви стосовно Польщі, перебуваючи на службі в Архівному відділі командування Львівського генерального військового округу.

У 1920 році був призначений на посаду заступника директора Архіву давніх актів Львова, а в 1937 році — директором цього ж архіву. У 1939 році ще також директором Музею ім. Яна Собеського (нині Львівський історичний музей) і Національної галереї.

З жовтня 1939 року — старший науковий співробітник міського архіву, а згодом — бібліотеки Львівського університету. У роки німецької окупації Львова був директором Архіву давніх актів, який німці перейменували на Staatsarchiv. З 1944 року знову працює в бібліотеці університету.

У 1945 році перебрався перебрався до Кракова. Працював у відділі Головної дирекції бібліотек Міністерств освіти, у Ягеллонській бібліотеці. У 1949—1950 роках очолював бібліотеку Оссолінських у Вроцлаві. У 1950 році перейшов на посаду хранителя і завідувача відділу стародруків Ягеллонгської бібліотеки. Одночасно викладав бібліотекознавство й архівознавство.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Сферу наукових інтересів складає історія літератури, архіво- і джерелознавство.

Впорядкував і систематизував документи Львова. Вивчав давні описи книг і фасцикулів магістрату Львова, Результати з науковим описом 956 львівських книг, численними ілюстраціями обкладинок, титулів частково опубліковані у каталозі АДА Львова.

У 1915—1919 роках збирав матеріали військової тематики для майбутнього Польського військового архіву. У 1919 році провів у Львові військову виставку.

Доробок складає понад 80 наукових праць, в тому числі архівознавчих, джерелознавчих, історичних, культурологічних, що базуються на архівних документах.

Праці[ред. | ред. код]

  • Zaginione księgi średniowiecznego Lwowa. — Lwów, 1917;
  • Przyszłe nasze 1udwisarstwo. — Lwów, 1919;
  • Wystawa zdobnictwa 1udwisarskiego. — Lwów, 1920;
  • Średniowieczne 1udwisartstwo lwowskie. — Lwów, 1921;
  • Ludwisarstwo lwowskie za Zygmunta І. — Lwów, 1921;
  • Zbiory Bolesława Orzechowicza. — Lwów, 1922;
  • Les monuments de la ville de Lwów // Le Messager Po1onais. — Varsov, 1925;
  • Znaki wodne w księgach Archiwum m. Lwowa od 1383 do 1600. — Lwów, 1928;
  • Lwowskie zbiory naukowe i muzealne. — Lwów, 1932;
  • Archiwum miasta Lwowa. Jego stan obecny oraz potrzeby reorganizacyjne, inwentaryzacyjne i wydawnicze. — Lwów, 1934;
  • Archiwum Akt Dawnych miasta Lwowa. A. Oddział staropolski. III. Księgi i akta administracyjno-sądowe 1382—1787. — Lwów, 1935;
  • Projekt wydawnictwa katalogów Archiwum Akt Dawnych miasta Lwowa. — Lwów, 1935;
  • Archiwum Akt Dawnych miasta Lwowa. A. Oddział staropolski. IV. Księgi rachunkowe (lonherskie) 1404—1788. — Lwów, 1936.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в e-teatr.pl — 2004.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Свариник, І. І. Бадецький Кароль Юзеф // Українські архівісти (XIX–XX ст.): Біобібліогр. довідник / Держкомархів Украї­ни. УНДІАСД / Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін.. — К., 2007. — С. 37-38. — ISBN 978-966-625-050-9.
  • Сварник І. І. (2015). Бадецький Кароль-Юзеф. Енциклопедія наукового товариства ім. Шевченка. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 9 січня 2020.
  • Сварник І. І. (2003). Бадецький Кароль-Юзеф. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 9 січня 2020.