Карпове (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карпове
Одеська дирекція
Одеська залізниця
станція
Вокзал станції
Розташування
Розташування с. Виноградар
Координати 46°41′14″ пн. ш. 30°19′58″ сх. д. / 46.68722222224977259° пн. ш. 30.33277777780577722° сх. д. / 46.68722222224977259; 30.33277777780577722Координати: 46°41′14″ пн. ш. 30°19′58″ сх. д. / 46.68722222224977259° пн. ш. 30.33277777780577722° сх. д. / 46.68722222224977259; 30.33277777780577722
Структура
Лінія(ї) Роздільна I — Одеса-Застава I
Платформ 2
Тип платформ 2 берегові
Колій 5
Послуги
Транспортні Залізнична станція
Історія
Відкрито 1865 (159 років)
Електрифіковано 1984 (40 років)
Інша інформація
Власник Одеська залізниця
Оператор Одеська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 405506
Код Експрес-3 2208469
Мапа
Мапа
Карпове на Вікісховищі

Ка́рпове — проміжна залізнична станція Одеської дирекції Одеської залізниці.

Розташована між селами Вакулівка та Виноградар Роздільнянської громади Одеської області на лінії Роздільна I — Одеса-Застава I між станціями Єреміївка (12 км) та Вигода (10 км).

На станції також знаходиться вагонна дільниця на 8 колій.

Історія[ред. | ред. код]

Станцію було відкрито 1865 року при прокладанні залізниці Одеса-Балта.

В 1896 році на залізничній станції Карпове Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, було 3 двора, в яких мешкало 18 людей (10 чоловік і 8 жінок)[1].

16 серпня 1911, вчинивши самогубство, під колесами потягу на станції загинув Бондаренко Іван Михайлович — дослідник історії Західної Європи, української культури. Похований без хреста та огорожі на краю цвинтаря с. Будячки[2].

Електрифіковано станцію у складі ділянки Вигода — Роздільна 1984 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 308.(рос.)
  2. О. Музичко Іван Михайлович Бондаренко: біоісторіографічний нарис // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 20. — С. 117.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]