Ключ (ієрогліфічний)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ієрогліфічний ключ (кит. 部首, «заголовок частини») — семантичний ключ, частина китайського ієрогліфа, що має окремий смисл. Ключ може бути спільним для декількох ієрогліфів, які класифікує за своїм ключовим семантичним значенням.
Наприклад, у знакові 媽 (матір) ієрогліфічним ключем, що задає зміст і класифікує ієрогліф буде лівий знак 女 (жінка). Права частина символу 馬 (кінь) задає його прочитання — «ма».
Використовується у словниках для відшукування потрібного ієрогліфічного знаку за його основною семантичною складовою.
Загальна кількість ключів у давнину становила близько 540 знаків. Сьогодні їх загальна кількість — 214 ключів.


