Конічна стала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Конічна стала (або стала Шварцшильда, на честь Карла Шварцшильда) — величина, що описує конічні перетини. Конічну сталу прийнято позначати літерою K. Вона виражається через ексцентриситет конічного перетину таким чином:

Рівняння конічного перетину з вершиною в початку координат, що дотикається до осі y, задається за допомогою конічної сталої так:

де  — радіус кривини конічного перетину в точці .

Конічна стала широко застосовується в геометричній оптиці для опису стиснутих сфероїдальних (), сфероїдальних (), витягнутих сфероїдальних (), параболічних () і гіперболічних () поверхонь лінз і дзеркал.

У деяких випадках як конічна стала використовується величина .

Література[ред. | ред. код]