Корисні копалини Афганістану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Афганістану

Афганістан має великі сировинні ресурси. У Афганістану є родовища нафти, газу, вугілля, руд заліза, міді, рідкісних металів, розсипи золота, виробних і дорогоцінних каменів, бариту, целестину, сірки, тальку, магнезиту, кам'яної солі, флюсової і цементної сировини і нерудних будів. матеріалів. Є поклади урану.

Корисні копалини Афганістану станом на 1998-99 рр.[ред. | ред. код]

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Барит, тис. т

1230

 

85 (BaSO4)

0,4

Берилій, тис. т

 

15,7

0,11 (ВеО)

 

Залізні руди, млн т

111

428

58 (Fe)

0,1

Золото, т

18

18

0,4 – 4,5 г/т

 

Мідь, тис. т

6050

8470

2,1 (Cu)

0,9

Нафта, млн т

14

 

 

 

Плавиковий шпат, млн т

3,6

7

47 (CaF2)

1,9

Природний горючий газ, млрд м³

100

 

 

0,1

Вугілля, млн т

100

500

 

 

Хромові руди, млн т

6,5

 

58,2 (Cr2O3)

0,14

Поклади нафти зосереджені в Сарі-Куль, природного газу – Шибірган. На родовищі нафти Ангот, загальні запаси 7,2 млн т; Кашкарі – 7 млн т; на родовищі газу Ходжа-Гугердаг балансові запаси – 67 млрд м3; Джаркудук – 32 млрд м3. Родовища вугілля здебільшого зосереджений в регіоні між Гератом (Herat) і Бадахшаном (Badakshan) на півночі. Основні вугленосні товщі пов’язані з відкладами тріасу і юри. Переважає енергетичне вугілля. Найбільші родовища: Шабашек (загальні запаси понад 50 млн т), Дарваза (20 млн т), Каркар і Дудкаш (12-15 млн т).

Залізні руди, вапняки, доломіт. Родовище залізних руд Хаджігек (балансові запаси 428 млн т, вміст Fe 62-68 %) пов’язане з ефузивно-сланцевою товщею палеозою. Поблизу цього родовища є перспективні поклади флюсових вапняків (запаси 3,5 млн т) і вогнетривкого доломіту (7,5 млн т).

Мідь. Розвідане одне з найбільших у Південній Азії родовище мідних руд Айнак (запаси понад 5,0 млн т, вміст Cu 2 %).

Хром. Родовища високосортної руди хрому локалізовані в долині Логар, біля Герату (Herat).

Уранові родовища є в горах Khwaja Rawash.

Літій - 2010 р. американські геологи виявили в Афганістані великі поклади літієвих руд (https://web.archive.org/web/20100731130948/http://rus.newsru.ua/finance/15jun2010/afgan1.html).

Дорогоцінні і виробні камені. Афганістан має родовища найкращого у світі ювелірно-виробного лазуриту (Санг в басейні р. Кокча), мармурового оніксу, кунциту, ювелірного турмаліну, рубіну і смарагду. Родовище лазуриту пов'язане зі скарновими мармурами і кальцифірами докембрійської доломіто-гнейсової товщі Файзабадського серединного масиву.

Інші корисні копалини. B Нуристані і Бадахшані (Східний Афганістан) є родовища руд рідкісних елементів (берилію, танталу, ніобію, літію), бариту (Сангілян), солі, магнезиту і тальку (Ачин, 40 млн т), целестину (Тангі-Мурч, 85 млн т), золота (Заркашан, 4,8 т, вміст золота 6,9 г/т). Берилій, зокрема, є в долині Кунар (Kunar). Знахідки золота і срібла є в долині Паншир (Panjshir). Зокрема є розсипні родовища золота. Можливий видобуток високоякісного мармуру, тальку, граніту, базальту, доломіту, гіпсу, вапняку, каоліну, азбесту, слюди, смарагдів, аметистів, яшми, ляпіс-лазурі (в Бадахшанському родовищі Афганістану).

На півночі країни виражені соленосні структури поблизу Талікана. Біля Анахоя і в інших місцях добувають кам'яну сіль. Історія освоєння природних ресурсів. Перші свідоцтва про використання каменю для виробництва знарядь належать до нижнього палеоліту.

Видобуток глин починається з епохи неоліту. Мідь на території Афганістану застосовують з VI тис. до н.е., однак рудні джерела того часу невідомі. Видобуток місцевих мідних та поліметалічних руд почався з II тис. до н.е. Тоді ж у Бадахшані почався видобуток лазуриту. З І тис. до н.е. почалася розробка родовищ залізних руд. Відомі середньовічні гірничі виробки на мідному родовищі Заркашан, де знайдені шахти глибиною 150 м. Припускають, що в цей же період на півночі Афганістану видобували кам'яне вугілля та сіль, а на півдні Афганістану – мармуровий онікс.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]