Корисні копалини України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Загальний огляд мінеральних ресурсів України[ред.ред. код]

Україна входить до числа провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових (від архею до кайнозою) структурних елементів, що сформувалися внаслідок вияву всіх властивих становленню земної кори процесів, обумовило широкий діапазон корисних копалин, що складають мінерально-сировинну базу країни. Україна, яка займає всього 0,4 % земної суші і де проживає 0,8 % населення планети, має в своїх надрах 5 % мінерально-сировинного потенціалу світу.[1]

В Україні розвідано 20 тис. родовищ та проявів 111 видів корисних копалин[2] (за даними УНІАН — 200 видів корисних копалин, 120 з яких використовує людство сьогодні). З них 7807 родовищ 94 видів корисних копалин мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів. Найбільше економічне значення мають кам'яне вугілля, нафта і газ, залізні і марганцеві руди, самородна сірка, кам'яна і калійна солі, нерудні будівельні матеріали, мінеральні води. Їх родовища знаходяться у різних геологічних регіонах України. За розвіданими запасами деяких корисних копалин Україна випереджає РФ, США, Великобританію, Францію, ФРН, Канаду та інш. Зокрема, за запасами і видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна в кінці XX ст. займала провідне місце серед країн СНД, Європи і світу.

Загальна картина запасів корисних копалин в Україні на кінець XX ст.

п/п
Корисна копалина, сорт, різновид Одиниця виміру Кількість родовищ Балансові запаси
категорії А+В+С1,
на 01.01.99 р.
Погашено запасів
у 1998 році
Всього Розробл. Всього Розробл. Всього Розробл.
Горючі корисні копалини
Газоподібні
1 Газ природний
Вільний млн м³ 245 135 1089580 790136 17305 22
Розчинений млн м³ 109 88 37317 34165 723 15
2 Гелій
З вільного газу тис. м³ 61 48 216867 167987 - 4904
З розчиненого у нафті тис. м³ 5 5 375 375 - 2
3 Етан
З вільного газу тис. т 73 60 56371 44325 - 920
З розчиненого у нафті тис. т 32 32 1530 1528 - 44
4 Пропан
З вільного газу тис. т 73 60 30614 24653 - 486
З розчиненого у нафті тис. т 32 32 1481 1479 - 52
5 Бутани
З вільного газу тис. т 73 60 14032 11440 - 257
З розчиненого у нафті тис. т 31 32 849 848 - 23
6 Газ природний вугільних шахт тис. м³ 125 76 153948,6 70473,5 387,25 -
Рідкі
7 Нафта тис. т 134 87 141648 117204 2684 -
8 Газовий конденсат тис. т 155 101 80286 56761 1163 153
Тверді
9 Вугілля
Буре тис. т 78 9 2583068 121326 1298 311
Кам'яне тис. т 680 236 43038715 9521851 50597 7826
10 Торф тис. т 1561 505 660507 435496 856 55
11 Сапропель тис. т 274 8 56430 4754 - -
Металічні корисні копалини
Руди чорних металів
12 Руди заліза руда, тис. т 57 33 25947232 17545512 113256 4020
13 Руди марганцю руда, тис. т 3 2 2262230 251628 5568 452
Руди кольорових металів
14 Руди алюмінію руда, тис. т 1 0 18885 - - -
16 Руди свинцю та цинку руда, тис. т 22024
свинець, тис. т 3 0 301,5
цинк, тис. т 4 0 723,7
Руди рідкісних металів
24 Руди ртуті руда, тис. т 11 4 5245 5223 - -
ртуть, т 5017 4883 - -
Елементи розсіяні
30 Германій вугілля, тис. т 203 87 7684931 2665669 14360 1867
германій, т 38082,04 13894,11 54,35 6,67
Неметалічні корисні копалини
Гірничо-хімічні корисні копалини
34 Апатит руда, тис. т 3 0 1955062 - - -
Р2О5, тис. т 66694 - - -
35 Барит руда, тис. т 1 0 2522 - - -
барит, тис. т 1009 - - -
36 Бішофіт руда, тис. м³ 1 0 11900 - - -
розчин м³/міс. 720 - - -
37 Бром (статичні запаси) ропа і розсоли, тис. т 2 2 216,02 216,02 1,79 -
38 Сапоніт тис. т 1 - 29638 (С2) - - -
39 Сировина карбонатна для вапнування кислих ґрунтів Тис. т 31 2 88895 218 10 -
40 Сировина для виробництва мінеральних пігментів тис. т 11 3 11324,3 1007,7 22,8 1
41 Сировина карбонатна для кормових додатків тис. т 2 0 6625 - - -
42 Сировина карбонатна для хімічної промисловості тис. т 4 3 72323 59736 193 3
43 Сировина карбонатна для цукрової промисловості тис. т 14 10 334479 212627 1074 -
44 Сіль калійна сирі солі, тис.т 13 2 2350576 731743 407 40
К2О, тис.т 250258 78492 43 5
45 Кухонна сіль тис. т 14 11 16674149 11389999 3425 6346
46 Сіль магнієва сирі солі, тис. т 5 4 1141875 1141875 407 40
MgO, тис. т 87051,3 86953,3 105,5 5
47 Сірка руда, тис. т 12 5 525931 295248 423 2
сірка, тис. т 133051 74428 113 1
48 Фосфорит руда, тис. т 5 1 300004 2007 (С2) - -
Р2О5, тис. т 6663 113 - -
49 Флуор руда, тис. т 2 0 905209 - - -
флуор, тис. т 2923,6 - - -
Гірничорудні корисні копалини
50 Бурштин - 2 2 - - - -
51 Глини бентонітові тис. т 6 3 61054 60460 122 6
52 Графіт руда, тис. т 5 1 125748 96889 72 3
графіт. тис. т 7836,7 6148,7 4,6 0,2
53 Каолін тис. т 34 22 451551,75 222532,75 1237,25 99
54 Озокерит т 3 1 191993 113679 - -
55 Онікс мармуровий т 1 0 213(С2) - - -
56 Родоніт т 1 0 419(С2) - - -
57 Сировина абразивна руда, тис. т 4 3 54235,1 49799,1 33,4 -
мінерал, тис.т 4102,6 3429,6 1,2 -
58 Сировина п'єзооптична - 1 1 - - - -
59 Сировина польовошпатова тис. т 7 4 6833,28 6206,28 13,88 1,03
60 Сланець пірофілітовий тис. т 2 0 1780 - - -
61 Цеоліти тис. т 3 2 130402 130123 14 1
Нерудні корисні копалини для металургії
62 Вапняк флюсовий тис. т 14 7 2468368 1551824 20231 1111
63 Глина для вогнетривів тис. т 20 8 519519 307657 1718 182
64 Доломіт для металургії тис. т 8 4 424403 134988 247 36
65 Кварцит і кварц для вогнетривів тис. т 6 5 168561 153353 833 2
66 Магнезит тис. т 1 0 105134 - - -
67 Пісок формувальний тис. т 22 10 882714 682897 5633 332
68 Плавиковий шпат руда, тис.т 1 0 1927 - - -
CaF2, тис.т 1231 - - -
69 Сировина високоглиноземна
(дистен-силіманіт)
руда, тис.м³ 2 1 181767 153713 3622 206
мінерал, тис.т 3126,4 1966,4 68 3,7
70 Ставроліт тис. т 1 1 1974 1974 50 3
Корисні копалини для будівництва
71 Бітум вугілля, тис. т 18 3 197116 15800 209 60
бітум, тис. т 3126,4 1966,4 68 3,7
72 Вапняк для випалювання на вапно тис. т 92 31 751129 460419 1728 11
73 Гіпс та ангідрит тис. т 35 9 457624 202878 396 128
74 Глина тугоплавка тис. т 23 11 106451 62355 287 20
75 Камінь будівельний тис. м³ 711 326 9298769 4663159 17573 214
76 Камінь облицювальний тис. м³ 157 84 378677 214704 214 -
77 Камінь пиляний тис. м³ 188 113 1032351 634281 1135 465
78 Крейда будівельна тис. т 66 22 505210 215226 497 13
79 Мергель будівельний тис. м³ 1 0 284 - - -
80 Пісок будівельний тис. м³ 344 117 2637174 1017534 4678 317
81 Пісок для пісочниць локомотивів тис. м³ 8 2 12109 3680 47 -
82 Сировина для закладання виїмкового простору тис. т 4 3 221241 219787 224 839
83 Сировина для мінеральної вати та волокон тис. т 4 2 134454 1193 13 3
84 Сировина керамзитова тис. м³ 53 19 317977 83076 156 1
85 Сировина крем'яна (кристобаліт-опалова) тис. м³ 5 1 43575 2899 - -
86 Сировина перлітова тис. м³ 3 2 48034 15317 14 2
87 Сировина петрургічна тис. т 1 0 26038 - - -
88 Сировина скляна тис. т 29 11 247927 57968 692 32
89 Сировина цегельно-черепична тис. м³ 1818 839 2404200 987909 2677 98
90 Сировина цементна тис. т 38 22 3086370 1826554 8289 158
91 Сланецьменілітовий тис. т 2 1 3770 11 81 -
92 Суміш піщано-гравійна тис. м³ 43 13 260134 40171 125 1
Підземні води
93 Прісні тис. м³/добу 917 541 14797,9 9845,34 4186,228 122,153
94 Мінеральні м³/добу 149 113 65522,9 56541,4 1283,925
тис. м³/рік
304,993
тис. м³/рік
95 Промислові тис. м³/добу 1 1 33,6 33,6 - -
96 Термальні тис. м³/добу 2 1 5,283 0,871 6,3 -

Нафта і природний газ[ред.ред. код]

Наприкінці ХХ століття в Україні було відомо близько 350 родовищ вуглеводнів (нафти, газу і конденсату) у трьох нафтогазоносних регіонах: Західному, Східному та Південному. Державним балансом запасів враховано 133 родовища нафти, 151 родовище газового конденсату та 289 родовищ природного газу (з них газових 79 родовищ; більшість родовищ комплексні: газоконденсатних — 98; нафтогазоконденсатні — 53 родовища; газонафтові і нафтогазові — 11 родовищ). На 48 родовищ підраховано запаси розчиненого газу.

Початкові розвідані запаси нафти та газового конденсату категорії А+В+С1 на 01.01.1998 р. становили відповідно 433,9 млн т та 140,8 млн т. Враховуючи ступінь розвіданості початкових потенційних ресурсів нафти (близько 33 %) і газового конденсату (близько 37 %) і ступінь виробленості (відповідно близько 22 % та 16 %) потенційні видобувні ресурси нафти, які залишаються в надрах на кінець XX століття оцінюються в 1043 млн т, газового конденсату — 316 млн т. З них нерозвідані ресурси — 896 млн т нафти та 295 млн т конденсату.

Балансові запаси горючих газів категорії А+В+С1 на 01.01.1998 р. становлять 1136 млрд м³, позабалансові — близько 10 млрд м³. Перспективні ресурси газу категорії С3 оцінюються в 712 млрд м³ (139 перспективних площ на 47 родовищ). Прогнозні ресурси категорії D1+D2 — 2816 млрд м³, в тому числі вільного газу — 2651,8 млрд м³.

За іншими даними (В. Бизов та інші) на перспективній площі, яка становить біля 40 % всієї території країни, потенційні ресурси вуглеводнів оцінюються в 8643,7 млн т умовного палива. З них природний газ становить 79,8, нафта — 12,5, конденсат — 5,3 і розчинений в нафті газ — 2,4 %. У межах суші зосереджено 6264,8, а на акваторіях Чорного і Азовського морів — 2378,9 млн т умовного палива (все — станом на 2000 рік).

Станом на 01.01.2000 Державним балансом України враховано 320 родовищ вуглеводневої сировини, 138,283 млн т нафти, 1 118 млрд м³ газу, 79483 тис. т конденсату.

Основною є Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область, відкрита в 1950-і рр., з перспективною площею близько 78 тис. км². Нафтові і газові поклади приурочені до нещільних зон порід кристалічного фундаменту і відкладів девонського, кам'яновугільного, пермського, тріасового і юрського віку. Вони містяться в теригенних і карбонатних породах. Нафта малосірчиста, містить багато легких фракцій, густина її 850–860 кг/м³. Газ метановий (до 98,5 %), сума важких вуглеводнів змінюється від десятих часток до декількох %. Кількість продуктивних горизонтів — 45, потужність нафтогазоносних відкладів близько 1000 м. Нафтові відклади залягають переважно на глибині до 4500 м, газові і газоконденсатні — до 5000-6000 м. Найбільші родовища газу — Шебелинське, Західно-Хрестищинське, Єфремівське (сумарні запаси перевищують 970 млрд м³). Найбільші нафтові родовища — Леляківське, Гнідницівське, Глинсько-Розбищівське, які дали понад 70 % нафти Дніпровсько-Прип'ятської газонафтоносної провінції.

Карпатська нафтова область охоплює Передкарпаття, Українські Карпати і Закарпаття. Більшість родовищ тяжіють до Передкарпатського прогину. Поклади нафти зосереджені в палеогенових, а газу — у верхньоюрських, верхньокрейдових та міоценових відкладах. Глибина залягання нафтових родовищ 500-4800 м, газових 100-5000 м. Поклади вуглеводнів приурочені головним чином до піщаних, рідше карбонатних товщ. Нафта малосірчиста, вміст парафіну 7-10 %, густина 800–900 кг/м³, газ метановий (93-99 %). Найбільші родовища — Долинське і Бориславське.

Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція охоплює Причорноморську западину з Кримським півостровом, акваторію Чорного і Азовського морів. Тут розвідано понад 60 родовищ нафти і газу. Промислові газові, газоконденсатні та нафтові поклади розташовані в палеогенових і нижньокрейдових гірських породах на глибині 100-4500 м. У підводних надрах Чорного моря родовища газу є на глибині 300–750 м. Найбільші газові родовища — Штормове, Фонтанівське, Голицинське. Переважна більшість вуглеводневих родовищ пов'язана з зонами глибинних розломів.

За оцінками експертів у Східному районі доцільно особливо уважно вивчити промислову газоносність стратиграфічно і літологічно екранованих пасток, карбонатних порід різного віку, докембрійських і девонських утворень. У Західному регіоні перспективними на нафту і газ є піднасувні частини геологічних розрізів, а також глибокі горизонти Передкарпаття і Карпат. У Південному районі найбільш перспективні піднасувні комплекси Переддобруджинського прогину і палеозойські карбонатні товщі Західного Причорномор'я.

Оцінка ресурсів і запасів метану вугільних родовищ в Україні за різними джерелами різна. За даними Геоінформу ресурси метану у вугільних пластах становлять 491 млрд м³, а за межами діючих шахт — 592 млрд м³. Ресурси вільного метану у вмісних породах становлять 37,65 млрд м³. За даними різних експертів (В. М. Івашин, В. І. Саранчук та інші) оцінка запасів метану коливається від 4 трлн. м³ (1998) до 12 трлн. м³ (2002).

Див. також Список нафтогазових і газоконденсатних родовищ, Нафтогазоносні регіони України.

Вугілля[ред.ред. код]

Вугілля є єдиною вуглеводневою викопною сировиною, запаси якої можуть забезпечити потреби промисловості і енергетики України в найближчі 200–500 років. У паливно-енергетичному балансі України вугілля займає провідне місце. Якщо в структурі світових запасів вуглеводневої викопної сировини вугілля становить 67 %, нафта — 18 % і газ — 15 %, то в Україні відповідно 94,5 %, 2 % і 3,6 % (за іншими даними: вугілля — 97,4 %; нафта і газ — 2,6 %).

Ресурси вугілля в Україні до глибини 1500 м за станом на 01.01.1999 р. становлять 117,2 млрд т, з яких 45,8 млрд т розвідані балансові запаси, в числі яких 32,1 млрд т — енергетичне вугілля і 13,7 млрд т — коксівне. Запаси кам'яного вугілля категорій А+В+С1 в Україні на кінець XX століття за українськими джерелами становили близько 43,1 млрд т, категорії С2 — 10,1 млрд т. Запаси кам'яного вугілля зосереджені в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах (94,9 % від загальних запасів вугілля України — 92,4 % — в Донецькому і 2,5 % — у Львівсько-Волинському). Понад третина запасів цих басейнів — коксівне вугілля. Вугленосними є теригенно-карбонатні гірські породи кам'яновугільного віку.

На 2000 рік розвідані запаси промислових категорій вугілля Донбасу становлять 57,5 млрд т і перспективні ще 18,3 млрд т. Найбільші запаси газового вугілля — 27,5; запаси антрацитів становлять 13,8; коксівного вугілля — 9,8; пісного — 6,3 млрд т. При річному видобутку 100 млн т цих запасів вистачає на 570 років.

Умови залягання вугілля в Донбасі складні: глибина — 1200 м, товщина пластів — 0,5-2,0 м, висока крутизна падіння пластів. Це ускладнює видобуток вугілля і зумовлює його високу собівартість. Видобуток вугілля у Львівсько-Волинському басейні менш складний, товщина пластів тут досягає 2 м і запаси становлять 1 млрд т.

Родовища бурого вугілля зосереджені у Дніпровському вугільному басейні, частково в межах Донецького басейну, а також в Закарпатській, Полтавській, Харківській областях. Більшість промислових покладів пов'язана з гірськими породами палеогену і неогену. Головні родовища — Коростишівське (Житомирська область), Звенигородське (Черкаська область), Олександрійське (Кіровоградська область), а також Андрушівське, Козацьке, Новомиргородське, Морозівське та інші. Балансові запаси бурого вугілля складають близько 5 % від загальних запасів вугілля України. В абсолютних оцінках запаси бурого вугілля категорій А+В+С1 в Україні на кінець XX століття за українськими джерелами становили близько 2,6 млрд т, категорії С2 — 0,3 млрд т.

На початку XXI століття запаси бурого вугілля за оцінками становлять 2-6 млрд т, у тому числі 0,5 млрд т придатні для відкритого видобутку.

Родовища вугілля Запаси (млн т) Річний видобуток (млн т)
Донецький басейн 52814 71,1
Львівсько-Волинський басейн 1437 3,6
Дніпровський басейн 2186,7 1,4

Горючі сланці[ред.ред. код]

На межі Кіровоградської і Черкаської областей відкриті запаси горючих сланців (3,7 млрд т). Основні їх поклади зосереджені в Бовтишській западині і приурочені до гірських порід палеогену. Виділено 5 горизонтів потужністю 2-40 м, що залягають на глибинах 180–500 м. Вміст керогену 30-40 %, вихід смол 10-20 %, зольність 50-60 %, теплота згоряння 10-16 МДж/кг. Поклади горючих сланців виявлені також в межах Дніпровсько-Донецької западини, Волино-Подільської плити, в Карпатах і Кримських горах. Менілітові сланці у великій кількості залягають у Карпатах.

Торф[ред.ред. код]

В Україні є понад 2500 родовищ торфу (Держбалансом враховано понад 1560), запаси якого оцінюють у 2,2 млрд т. Поклади торфу розміщені в основному у Волинській, Рівненській, Київській, Чернігівській і Львівській областях.

В зональному розрізі в Україні виділяють п'ять торфово-болотних областей: Полісся (58 % запасів торфу-сирцю), Мале Полісся (7 %), Лісостеп (35,9 %), Степ (0,4 %), Карпати і Прикарпаття (2,9 %). Крім того, на території України відомі поклади сапропелю (близько 350 родовищ, Держбалансом враховано 274 родовищ).

Рудні корисні копалини[ред.ред. код]

Залізо[ред.ред. код]

Див. Залізорудна промисловість України, Металічні корисні копалини України

За розвіданими запасами залізних руд перші три позиції займають Україна, Росія, Австралія (станом на 2000 рік). При цьому відносні оцінки їх частки у світових запасах за різними джерелами різні. Вітчизняні джерела наводять таке співвідношення розвіданих запасів заліза в країнах світу: Україна — 16 %; Росія і Австралія — по 15 %; Китай — 11 %; США — 9 %; Бразилія і Казахстан — по 6 %; інші країни — 22 % [ж-л «Мінеральні ресурси», 2000]. Російські аналітично-інформаційні джерела наводять інші дані щодо розвіданих запасів залізних руд: Росія — 16,9 %; Австралія — 10,4 %; Україна — 9,7 %; США — 9,3 %; Китай — 5,2 % (1999).

Загальні запаси залізних руд в Україні оцінюються в 27,4 млрд т (категорія А+В+С1). З 88 родовищ 60 розташовані в Криворізькому басейні, запаси якого становлять 18,7 млрд т. Запаси залізної руди в Кременчуцькому басейні оцінюють в 4,5 млрд т, а в Білозерському залізорудному районі (Запорізька область) вони становлять 2,5 млрд т. У Керченському родовищі залягає 1,4 млрд т. Прогнозні запаси залізних руд в Україні оцінюються в 20 млрд т. Значна їх кількість залягає близько до поверхні і видобуток ведеться відкритим способом. Зарубіжні експерти оцінюють запаси залізних руд в Україні в 30 млрд т.[3]

За матеріалами Державного інформаційного геологічного фонду України запаси залізних руд категорій, що не розробляються А+В+С1 оцінюється в 26,1 млрд т, а категорії С2 — в 4.3 млрд т; запаси категорій, що розробляються А+В+С1 становлять 17.7 млрд т, категорії С2 — 2,7 млрд т. Серед руд родовищ основного Криворізького басейну виділяються багаті (магнетитові і гематит-магнетитові з середнім вмістом заліза 58,1 %) і бідні (залізисті кварцити зі середнім вмістом заліза 33,3 %).

Родовища залізних руд метаморфогенні, пов'язані з залізисто-кременистими формаціями докембрію (Кривбас, Кременчуцький, Приазовський, Білозерський та інші райони) і осадовими породами неогену (Керченський басейн). Основні запаси пов'язані з першим типом. Серед них виділяють: багаті руди (вміст Fe 46-70 %) та залізисті кварцити (10-45 %). Багаті руди переважно гематитові. Рудні тіла пластові, стовпоподібні та лінзові потужністю від 2-4 до 100–120 м. Залізисті кварцити за мінеральним складом поділяються на магнетитові і гематитові (окиснені). Потужність промислових пластових рудних тіл від 10 до 500–600 м. Осадові залізні руди представлені пластами (від 2-3 до 15 м) бурих оолітових залізняків переважно гідроґьотивого складу (вміст Fe 32-40 %).

За даними Криворізького технічного університету на 2000 рік загальні розвідані запаси залізних руд в Україні становили 32,597 млрд т, в тому числі промислові 28,124 млрд т. З них 68,5 % руд зосереджено в Криворізькому залізорудному басейні, у Кременчуцькому залізорудному районі промислові запаси залізняку становлять 4,65 млрд т, а в Білозерському 0,543 млрд т. Приазовський залізорудний район є резервною базою, де зосереджено близько 3,0 млрд т розвіданих запасів руд, з яких 0,9 млрд т — легкозбагачувані високоякісні магнетитові кварцити.

Родовища заліза Запаси (млн т) Річний видобуток (млн т) Вміст заліза (%)
Горішнє-Плавинське 1310 11,6 35,1
Петровське 312,5 2,7 32,68
Галещинське 240 58,5
Південно-Білозірське 235 3,2 62,0

Марганець[ред.ред. код]

За запасами і ресурсами марганцевих руд Україна займає 1-е місце в Європі і 2-е місце в світі (після ПАР). Головні запаси (близько 2,28 млрд т) зосереджені в Нікопольському марганцеворудному басейні (33 % розвіданих запасів країни) і Велико-Токмацькому родовищі (67 %).

Руди осадові, приурочені до відкладів олігоцену. Рудні пласти, що залягають на глибині 10-100 м, мають потужність 0,65-3,6 м (середня — 2 м), являють собою теригенну пачку з включеннями конкрецій, пізолітів, оолітів, прошарків рудної речовини. Вміст Mn 14,5-32,1 %. Виділяють три типи руд: карбонатні (77 % запасів України при середньому вмісті марганцю 21,9 %, переважна їх частина — у Велико-Токмацькому родовищі), оксидні (15 % запасів країни при вмісті марганцю 28,6 %, переважають на Нікопольському родовищі) і змішані (8 % запасів при середньому вмісті 25 %). Руди фосфористі (в середньому 0,25 %).

Головні родовища: Велико-Токмацьке, Зеленодільське, Орджонікідзівське, Марганцівське, Нікопольське. Запаси марганцевих руд України категорій А+В+С1 на 01.01.98 р. становили 2,27 млрд т (на 2000 р. — 2,5 млрд т). На початку XXI ст. проводяться пошуки оксидних і оксиднокарбонатних марганцевих руд в інших районах Українського щита; найбільш перспективними вважаються межиріччя Дніпра і Інгульця, Інгулу і Інгульця.

Родовища марганцю Запаси (млн т) Річний видобуток (млн т) Вміст марганцю (%)
Нікопольський басейн 704,8 4,98 23
Токмацьке родовище 1578,5 25,8

Мідь[ред.ред. код]

В кінці XX ст. в межах Волино-Подільської плити в трапових покровах базальтів в інтервалі глибин 200–600 м відкриті великі запаси самородної міді, аналог відомих родовищ району Великих Озер (США). Прогнозні ресурси міді категорій Р1+Р2+Р3 з вмістом від перших до декількох десятків відсотків оцінюється в 25 млн т. Крім того, тут є попутне золото, срібло, метали платинової групи.

Алюміній[ред.ред. код]

Мінеральною базою алюмінію в межах України є родовища бокситів, нефелінових руд та алунітів. Україна бідна на боксити — виявлено лише 3 родовища (всі — на Українському щиті): Високопільське, Нікопольське та Смілянське. Вони приурочені до кір вивітрювання докембрійських утворень Українського щита. Держбаланс запасів враховує лише Високопільське родовище залізистих бокситів. Руда низької якості. Запаси категорій А+В+С1 на 01.01.98 р. 18,9 млн т. Запаси нефелінових руд Мазурівського і Калино-Шевченківського родовищ складають близько 2,9 млрд т, однак переробка руд цього типу вимагає значних енергозатрат й істотної модернізації технологічного процесу. У зв'язку з цим всі родовища поки не освоєні. Крім того, є запаси алунітів у Закарпатті.

Кобальт і нікель[ред.ред. код]

Ресурси і запаси кобальту в Україні незначні: підтверджені запаси 8 тис. т (0,1 % світових), вміст кобальту 0,04 %. Україна має незначні підтверджені запаси нікелю — 190 тис. т, що становить 0,4 % від світових запасів.

Невеликі родовища кобальт-нікелевих руд виявлені на Побужжі (6 родовищ — Капітанівське, Деренюхське та інші) і в Придніпров'ї (4 родовища — Девладівське, Тернівське та інші). Вони пов'язані з корою вивітрювання серпентинітів. Їх розвідані запаси складають близько 200 тис. т нікелю. Рудні поклади складені нонтронітами, бурими залізняками і вохрою з середнім вмістом Ni 1 % і Co 0,1 %. Ресурси силікатних руд нікелю в Побузькому районі становлять 469 тис. т металу, а в межах Середнього Придніпров'я — 1,1 млн т. Сульфідно-нікелеве зруденіння встановлене в габродолеритах Північно-Західного району Українського щита (Прутовська площа), де перспективні ресурси руд (з середнім вмістом нікелю 0,55, кобальту 0,012 і міді 0,254 %) становлять 14,6 млн т.

Поліметали[ред.ред. код]

Родовища і прояви свинцево-цинкових руд відомі в фанерозойських утвореннях Закарпаття (Мужіївське, Берегівське, Беганське), на Донбасі (Нагольний кряж, Слов'янське) і у Передкарпатті (Волинський прогин). Промисловий інтерес представляють закарпатські вулканогенні гідротермальні родовища і епітермальне Біляївське (Харківська область). Держбалансом запасів враховується 4 родовища: Мужіївське, Берегівське, Беганське і Пержанське комплексне цинкове родовище. Всього в Україні на кінець XX ст. запаси свинцю категорій А+В+С1 складали за оцінками 302 тис. т, а цинку 724 тис. т.

Зруденіння Закарпаття пов'язане з міоцен-паннонськими вулканічними зонами і масивами, характеризується вузловим розподілом і приурочене до внутрішніх вулканічних дуг. Родовища складені вулканітами (андезити) та їх похідними. Розміщення рудних тіл контролюється розривними структурами, ділянками розвитку експлозивних брекчій, зонами інтенсивного проникнення і пористості. Жильні рудні тіла мають потужність до 5 м, містять Pb до 2 %, Zn 3-4,5 %, а також срібло.

На Нагольному кряжі відомо понад 500 рудних зон. Рудні тіла контролюються розривними порушеннями. Потужність рудних жил в гірських породах нижнього і середнього карбону — до 5 м. Поліметалічна мінералізація Слов'янської брахіантикліналі знаходиться у відкладах верхньої пермі. Потужність рудних тіл 0,1-8 м. Вміст Pb 1 %, Zn 3-10 %. Зруденіння бітумно-поліметалічного типу. На Біляївській солянокупольній структурі свинцево-цинкове зруденіння приурочене до надсоляної брекчії і дронівської світи нижньої пермі. Вміст Pb 0,1-10,3 %, Zn 0,36-15,72 %. Перспективні ресурси становлять 1,11 млн т з середнім вмістом суми свинцю і цинку в руді 6,14 %.

Рідкісні метали[ред.ред. код]

Родовища рідкісних металів України різноманітні за віком, складом та походженням виявлені в межах Українського щита (головним чином в докембрійських утвореннях). Рудні об'єкти є у Волинському, Подільському, Центральному, Криворізько-Кременчуцькому і Приазовському районах. Всі відомі рудопрояви приурочені до гранітних пегматитів, берилієвих лужних метасоматитів, фосфорвмісних основних лужних гірських порід, карбонатитів, нефелінових та лужних сієнітів.

За формаційно-парагенетичною класифікацією рідкіснометалічні родовища України поділяють на 4 типи:

Потужним джерелом рідкісних металів можуть стати також нерідкіснометалічні родовища, зокрема:

Розвідані запаси і ресурси деяких з об'єктів (рудопроявів, родовищ) класифікують як великі і навіть унікальні для руд цирконію, гафнію, літію, берилію, скандію, танталу, ніобію, ітрію, лантаноїдів (2000). На Приазовському блоці виявлені і станом на 2000 р. розвідуються великі родовища рідкісних і рідкоземельних металів (Азовське, Мазурівське).

За 1990-і роки в Україні розвідано ряд перспективних рідкіснометалічних родовищ берилію, цирконію, літію, танталу, ніобію та ін. Також виявлені нові типи комплексних руд, що містять скандій, ванадій, ґалій та ін.

На початку XXI ст. особливо перспективними вважаються такі рудні об'єкти: Пержанське родовище берилію; Ястребецьке флюорит-циркон-рідкісноземельне родовище; Малишівське ільменіт-цирконове родовище; Полохівське, Шевченківське, Станковатське родовища літію; Азовське циркон-рідкіснометалічне; Жовторічинське скандій-ванадієве; Мазурівське циркон-рідкіснометалічне; Вербинське молібденове; Західно-Сергіївське золото-молібденове; Новополтавське апатит-рідкісноземельне; Стремигородське, Федорівське, Видиборзьке та Крапивенківське апатит-титаномагнетит-рідкіснометалічне родовища.

За так званим коефіцієнтом унікальності (відношення прогнозних ресурсів елементів до їх кларку в земній корі) найбільші рідкіснометалічні родовища України віднесені до таких категорій. На Українському щиті за запасами:

  • ніобію: гігантським родовищем можна вважати Чернігівське (Новополтавське), крупними — Октябрське та Яструбецьке;
  • цирконію: гігантським — Яструбецьке, середніми — Чернігівське, Октябрське, Азовське;
  • рідкісних земель: крупними — Чернігівське та Яструбецьке, середніми — Октябрське і Азовське;
  • танталу: крупними — Чернігівське та Октябрське;
  • стронцію: крупним — Чернігівське;
  • молібдену: крупними — Вербинське та Східно-Срергіївське, середнім — Балка Мазурова;
  • літію: середнім — Полохівське родовище в петалітових пегматитах.

Більшість із згаданих родовищ є комплексними, що підвищує їх цінність.

Коефіцієнти унікальності родовищ рідкісних металів українського щита
Родовище, рудопрояв Середній вміст
по родовищу
Ресурси, тис. т Кларк в земній корі, г/т
(за Виноградовим)
Коефіцієнт унікальності
Лантаноїдів
Чернігівське (Новополтавське) 0,2 3217 184 0,175х1011
0,3 4824 184 0,262х1011
0,4 6433 184 0,35х1011
Октябрське 0,065 237 184 0,013х1011
Яструбецьке 0,14 2000 184 0,11х1011
Азовське 1,3 388,33 184 0,02х1011
Петрово-Гутівське 5,0-6,0 2,25-2,7 184 0,00014х1011
Ітрію
Азовське 0,1 29,87 20 0,015х1011
Ніобію
Чернігівське (Новополтавське) 0,072 1150 20 0,57х1011
0,141 2270 20 1,135х1011
з корою вивітрювання 1500-2500 20 1х1011
Октябрське 0,14 198 20 0,099х1011
Яструбецьке 0.021 307 20 0,15х1011
Танталу
Чернігівське (Новополтавське) 0,0035 68,7 2,5 0,27х1011
0,0016 31,4 2,5 0,125х1011
з корою вивітрювання 50-100 2,5 0,3х1011
Октябрське 0,005-0,01 24-44 2,5 0,14х1011
Цирконію
Чернігівське 0,014 216 170 0,013х1011
Октябрське 0,37 747 170 0,044х1011
Азовське 2,5 746,79 170 0,044х1011
Яструбецьке 1,46 20800 170 1,22х1011
Стронцію
Чернігівське 1,1 17700 340 0,52х1011
Молібдену
Вербинське 0,05 25,2 1,1 0,11455х1011
Сергіївське 0,24 32,4 1.1 0,3х1011
Балка Мазурова 0,018 1,35 1.1 0,01х1011
Літію
Полохівське 11700 182 32 0,057х1011

Деякі дослідження (Л. С. Галецький та інш.) показують наявність широтних поясів концентрації рідкісномелічних елементів в Україні. Виділяють три широтні мегазони — Північно-Українську (між 51 і 52° півн. ш.), Центрально-Українську (вздовж 48-ї паралелі) та Південно-Українську, в межах яких локалізовано більшість рудних родовищ та рудопроявів.

Титан[ред.ред. код]

Україна має найбільші в Європі запаси та ресурси титану. Державним балансом запасів корисних копалин враховано 15 родовищ титану (з них 4 розробляють), які розташовані в межах Київської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької областей.

Родовища титанових руд представлені корінними, залишковими і розсипними типами. Основною мінеральною базою титану є ільменітові і комплексні рутил-циркон-ільменітові розсипи кайнозою. Корінні руди пов'язані з інтрузіями олівінових габроїдів. Невеликі дайки або штоки приурочені до зон глибинних розломів. Вміст ільменіту в них, досягає 25%, апатиту 12%.

Залишкові родовища просторово і генетично пов'язані з корами вивітрювання основних порід. Потужність рудного пласта досягає 25-30 м, вміст ільменіту 150–200 кг/м³. Крім ільменіту присутній апатит. Серед розсипів ільменіту виділяються алювіальні (Іршанське родовище та інші) і прибрежно-морські (Малишівське родовище). Алювіальні розсипи мають протяжність до декількох км. Продуктивний пласт (потужністю до 10 м) містить до 300 кг/м³ ільменіту. Для прибережно-морських розсипів характерні пласто- або лінзоподібні рудні поклади, потужність яких досягає декількох метрів, а протяжність — декількох десятків кілометрів. Продуктивний пласт складений кварцовими пісками. Крім лейкоксенізованого ільменіту присутні рутил і циркон.

В кінці XX ст. встановлені і оцінені значні обсяги перспективних ресурсів титану, сума яких по відношенню до запасів промислових руд України становить 215%.

Цирконій[ред.ред. код]

Запаси цирконію в Україні значні, Держбалансом враховується 7 розсипних родовищ та одне корінне (розробляють Малишівське родовище на Дніпропетровщині). Долинське родовище цирконієвих руд — одне з найбільших у світі[Джерело?].

Ґерманій[ред.ред. код]

Запаси ґерманію (у вугіллі і лігнітах) категорій А+В+С1 на кінець XX ст. становили 36 тис. т. Крім того ґерманій є в залізних рудах Криворізького та Кременчуцького родовищ.

Молібден[ред.ред. код]

Молібденові руди встановлені на Українському щиті. Найбільш вивчене молібденове зруденіння в північно-західній частині регіону, де воно локалізується в зоні контакту Устинівського масиву гранітів (тут виявлено 4 рудопрояви молібдену — Вербинське, Устинівське, Річицьке і Високе), а також в Середньому Придніпров'ї (Сергіївське зруденіння). Прогнозні ресурси найбільш вивченого Вербинського рудопрояву Північно-Західного району становлять 9,5 млн т при середньому вмісті молібдену 0,054% до глибини 150 м. У Середньому Придніпров'ї молібденове зруденіння супроводжує золоторудні об'єкти Солонянського рудного поля. Перспективні ресурси молібденових руд Сергіївського родовища із вмістом молібдену від 0,06 до 0,3% становлять 33 тис. т металу.

Стронцій[ред.ред. код]

Єдине в Україні родовище стронцію — Новополтавське рідкіснометалічне (Запорізька область).

Олово і вольфрам[ред.ред. код]

Руди олова і вольфраму локалізуються переважно в північно-західній частині Українського щита (Сушано-Пержанська зона), загальні запаси близько 100 тис. т при вмісті олова від 0,1 до 1-2%. Руди комплексні, містять каситерит, колумбіт, вольфраміт, флюорит і кріоліт. Усі рудопрояви на початку XXI ст. знаходяться на пошуковій стадії вивченості і потребують попередньої геолого-економічної оцінки. Мінералізація вольфраму відома також в Пержанському рудному полі і в зонах контактів Корсунь-Новомиргородського і Коростенського плутонів (Кочерівська структура, Селищанський рудопрояв). Загальні прогнозні ресурси вольфраму в межах цих районів оцінюються в 105 тис. т металу.

Магнезіальні руди з платиноїдами встановлені в Середньому Побужжі, де вони приурочені до ультрабазитів, в яких зміст оксиду магнію становить 43%, нікелю — 0,35% і платиноїдів — 0,4%. Перспективні ресурси магнезіальних руд з платиноїдами в межах відміченого району становлять 546 млн т. Прогнозні ресурси МГП України незначні і складають до 300 т (~ 0,6% світових).

Уран[ред.ред. код]

За підтвердженими запасами урану і його ресурсами країна займає 1-е місце в Європі (1999). Росія за цими показниками перевищує Україну, але її родовища знаходяться на Євразійському континенті. Україна за зарубіжними оцінками має 1,8% підтверджених світових запасів урану, що становить 45,6 тис. т. Руди виявлені в межах Українського щита. Держбалансом запасів корисних копалин враховано 17 родовищКіровоградській — 14, Миколаївській — 2, Дніпропетровській — 1). Уранові руди приурочені до протерозойських натрієвих метасоматитів, розвинених в Кіровоградському ураноносному районі Українського щита. За вмістом урану (0,1-0,2%) ці руди відносять до бідних і рядових. Дослідження останніх років дозволяють прогнозувати аналогічні родовища в центральній частині Українського щита.

Ртуть[ред.ред. код]

За загальними запасами ртуті (1,9 % світових) Україна займає 5-е місце (після Іспанії, Алжиру, Китаю і Киргизії). В Європі за загальними запасами металу Україна займає 2-е місце (після Іспанії, з великим відривом від неї, 1999). Ртутні руди представлені гідротермальними вулканогенними родовищами в Закарпатті (Боркут, Кам'яний кар'єр та інші) і епітермальними в Донецькій ртутній провінції (родовища Микитівського рудного поля).

У Закарпатті ртутне зруденіння асоціюється здебільшого з гіпабісальними інтрузивами (діорит-порфіритами і ґранодіорит-порфіритами). Рудні тіла — подовжені за падінням стовпи, лінзи і гнізда. Зруденіння здебільшого комплексне ртутно-поліметалічне, рідше — ртутне і ртутно-стибієве з арсеном.

Родовища Донбасу приурочені до склепінчастих частин антикліналей. Поклад в пластах пісковиків і гнізда узгоджуються з січними тілами в ядрах антиклінальних складок. Руди практично мономінеральні (кіновар з незначною кількістю антимоніту).

На кінець XX ст. сумарні балансові запаси ртуті в Україні за оцінками становили 29 тис. т (за іншими даними — 24 тис. т ртуті). Категорій А+В+С1 — 5 тис. т, С2 — 19,9 тис. т. Перспективні ресурси запасів ртуті оцінені тільки по Микитівському рудному полю (1 тис. т металу).

Стибій (сурма)[ред.ред. код]

Сурма (стибій) є попутним компонентом ртутних руд Микитівського рудного поля. Розвідані її запаси тут складають близько 4200 т, а перспективні ресурси — 30 тис. т.

Хроміт[ред.ред. код]

Хромітові руди в Україні на Побужжі утворюють родовища, приурочені до масивів гіпербазитів докембрію. На Капітонівському родовищі, де потужність рудних тіл 0,1-12 м, а вміст оксиду хрому в руді 9-40 % (сер.29 %), запаси становлять 600 тис. т. На базі родовища можна виробити 52-53 тис. т концентрату із вмістом оксиду хрому близько 50 %.

Золото[ред.ред. код]

В Україні виділяють 3 основні золотоносні провінції: Карпатську, Українського щита та Донецьку. Тут виявлено шість золоторудних районів з ресурсним потенціалом в декілька тисяч тон золота при середньому вмісті 6—8 г/т. Близько 75-80 % загальних ресурсів золота зосереджено в Українському щиті, до 15 % — в Карпатському регіоні і до 10 % — в надрах Донбасу.

В Українських Карпатах виявлено 3 золоторудні родовища (Мужіївське, Берегівське, Сауляк) та численні рудопрояви корінного і розсипного золота. Корінне золоте зруденіння приурочене до Закарпатського прогину та Мармороського кристалічного масиву. Розсипна золота мінералізація локалізується в різноманітних структурно-фаціальних зонах складчастих (флішевих) Карпат і Передкарпатського прогину. У Закарпатському прогині золоте зруденіння (Берегівський і Вишківський райони) формувалося на етапі неогенової тектоно-магматичної активізації і є просторово та генетично пов'язаним з вулканічними породами ліпаритової та андезитової формацій в місцях їхнього спільного прояву. Воно представлене комплексними золотополіметалічними рудами, що належать до єдиної малоглибинної золотополіметалічної формації.

Провінція Українського щита — найбільш перспективна. Тут виявлено декілька родовищ (Клинцівське, Балка Широка, Балка Золота, Бердянське, Сергіївське, Майське та ін.), понад 10 рудопроявів та близько 20 перспективних ділянок. Золоте зруденіння пов'язане з архейськими зеленокам'яними структурами і ґнейсово-магматитовими комплексами верхнього протерозою, які не мають аналогів у зарубіжних щитах. Основні родовища та рудопрояви золота зосереджені у трьох геоструктурних блоках: Середньо-Придніпровському, Кіровоградському, Подільському. Є перспективи виялення родовищ у Волинському та Приазовському блоках. На Українському щиті виділяють 7 золоторудних формацій: золотоуранова, золотосульфідно-уранова, золото-скарнова, золото-аргілітова, золотосульфідно-кварцова, золотокварцова, золотосрібно-сульфідна.

У Донецькій провінції виявлені родовища корінного та розсипного золота. Корінне золото приурочене до чорносланцевої формації карбону. Найважливіше значення має Нагольчанський рудний вузол, що охоплює золотосульфідні і поліметалічно-срібні руди Бобриківського, Гостробугорського, Єсаулівського і Нагольно-Тарасівського рудних полів. Рудні тіла залягають на глибинах від 300–400 до 3300 м. Крім того, є перспективи виявлення золота в Криму, Добруджі і особливо на шельфі Чорного та Азовського морів, де відкрито ділянки з золотою мінералізацією. За зарубіжними даними загальні запаси золота в Україні на кінець XX ст. оцінюються в 30 т, підтверджені — 20 т. Загальні прогнозні ресурси золота в Українському щиті за українськими джерелами на 2000 р. становлять 2400 т. Найбільш детально вивчені родовища у Побузькому, Кіровоградському, Середньо-Придніпровському районах, ресурси золота яких оцінюються в 620,4 т.

В Україні загальні запаси золота становлять 3 200 т, ідентифіковано 236 проявів золота, 10 з яких має по 80—135 т золота кожний.[3]

Неметалічні корисні копалини[ред.ред. код]

Серед неметалічних к.к. найбільше значення для економіки України мають графіт, каоліни, плавиковий шпат, фосфорити, апатит, вогнетриви, бентонітові глини і інші.

Графіт[ред.ред. код]

Україна займає 2-е місце у світі за запасами графіту (прогнозні ресурси понад 1 млрд т, 20 % світових, Китай — 26 %). Виявлено близько 300 родовищ і проявів графіту. Графітові родовища сконцентровані в Побузькому, Бердичівському, Криворізькому і Приазовському районах Українського щита. Всі родовища належать до метаморфогенного типу. Держбалансом ресурсів України враховано 5 родовищ графіту. Родовища кристалічного графіту (Заваліївське, Троїцьке та інш.) пов'язані з тілами графітових ґнейсів і їх корою вивітрювання. Рудні тіла залягають серед метаморфічних порід і в середньому містять 6 % графіту. Балансові запаси графітової руди категорії А+В+С1 в кінці XX ст. складали в Україні 125,8 млн т, графіту — 7843 тис. т. Практичний інтерес представляють здебільшого рихлі руди зони вивітрювання. Їх перспективні ресурси становили на 2000 р. 869 млн т (46,3 млн т графіту), а прогнозні — 700 млн т.

Родовища графіту Запаси (тис. т) Річний видобуток (тис. т) Вміст графіту (%)
Заваллівське 4868 16,8 7,3
Балахівське 850 5,0
Буртинське 1260 6,3

Гірничо-хімічна сировина[ред.ред. код]

Україна багата на гірничо-хімічну сировину. Великі запаси калійних солей зосереджені в Івано-Франківській (Калуське, Тростянецьке, Туро-Волинське родовища) і Львівській області (Стебниківське, Бориславське родовища). Калуське, Стебниківське і Сиваські родовища багаті на магнієві солі.

Калійні солі пов'язані з неогеновою галогенною формацією Передкарпатського передового прогину. Прикарпатський калієносний басейн складений сульфатними відмінами калійно-магнієвих солей. Усього тут відомо понад 20 родовищ. Найбільші з них Стебниківське і Калуш-Голинське. Багатопластові поклади солей зім'яті в складні складки, порушені численними скидами і насувами. Середній вміст К2О в рудах 10-11 %, нерозчинного залишку до 30 %. Балансові запаси категорії А+В+С1 в кінці XX ст. в перерахунку на К2О становили 250 млн т.

Апатити. Родовища апатитових руд виявлені в межах Українського щита. Вони пов'язані з докембрійськими габро-анортозитами, лінійними тілами карбонатитів і корами їх вивітрювання. Руди комплексні апатит-титанові (Коростенський, Корсунь-Новомиргородський плутони) і апатит-рідкіснометалічні в родовищах Приазов'я, в основному бідні: вміст P2O5 2,5-5 % в корінних рудах і 5-10 % в корах вивітрювання. Держбалансом запасів враховано 3 родовища комплексних апатитвмісних руд. Запаси апатиту категорії А+В+С1 в кінці XX ст. становлять 1955 млн т руди і 66,7 млн т P2O5. Ресурси апатитів в Україні в кінці XX ст. оцінюються в 130 млн т (P2O5).

Плавиковий шпат (флюорит) утворює родовища і вияви в Північно-Західному районі Українського щита, Волино-Подільському регіоні і в Приазов'ї. Державним балансом запасів враховане одне Покрово-Киреєвське родовище (східна частина Приазовського блоку) з запасами С1 — 1,9 млн т руди (1,2 млн т CaF2). Перспективним є Бахтінське родовище (Подільська зона), перспективні ресурси флюориту якого становлять 184,1 млн т. По Україні загалом цей показник становить 221,8 млн т.

Кам'яна сіль пов'язана з пермськими (Донбас, Дніпровсько-Донецька западина), юрськими (Переддобруджа) і неогеновими (Передкарпаття і Закарпаття) галогенними формаціями. Пластові родовища експлуатуються на Донбасі (Артемівське, Новокарфагенське) і в Передкарпаття (Губицьке, Верхньострутинське), солянокупольні — в Дніпровсько-Донецькій западині (Єфремівське, Роменське), на Донбасі (Слов'янське) і Закарпатті (Солотвинське). Вміст NaCl в солях досягає 98-99 %. Значні запаси кухонної солі містить ропа солоних озер і лиманів (Сиваш та інш.) і природні підземні розсоли в Передкарпатті. Держбалансом запасів враховано 14 родовищ кухонної солі, в тому числі: 8 — кам'яної солі, 2 — садової солі-ропи, 3 — соляних розсолів, 1 — кам'яної солі із шламу. Балансові запаси кухонної солі категорії А+В+С1 в кінці XX ст. становили 16,6 млрд т (здебільшого — кам'яна сіль).

Сірка. За розвіданими запасами самородної сірки України займає одне з перших місць у світі і 1-е місце серед країн СНД. Родовища самородної сірки зосереджені в Передкарпатському сірконосному басейні. Держбалансом запасів України враховано 12 родовищ (5 розробляють). Пластові і лінзові сірчані поклади приурочені до неогенової гіпсо-ангідритової товщі і представлені переважно вапняково-сірчаними рудами із вмістом S до 20-27 %. Найбільші родовища — Немирівське, Язівське, Подорожненське, Роздольське та Яворівське. Балансові запаси руди категорії А+В+С1 в кінці XX ст. становили 665 млн т, сірки — 166 млн т.

Фосфорити. В Україні є запаси фосфоритів, що залягають у Придніпров'ї (Незвиське), Чернігівській (Кролевецьке) і Харківській (Ізюмське) областях. Нещодавно відкрито Покрово-Керченське родовище апатитів.

Пластові поклади фосфоритів конкреційного і зернистого типів є в ряді районів Волино-Поділля, Передкарпаття, Придністров'я, Дніпровсько-Донецької западини і Донбасу. Представлені вони переважно малопотужними (0,5-1,0 м, рідше до 3-5 м) пластами кварц-глауконітових пісків, мергелей і вапняків, рідше — глини. Протяжність пластів досягає іноді десятків кілометрів. Вміст P2O5 в жовно-зернистих фосфоритах 3-8 %, в галечникових та конкреційних фосфоритах — до 34-38 %. Запаси фосфоритів категорії А+В+С1 в кінці XX ст. становили 300 млн т руди і 6,7 млн т P2O5. За закордонними даними ресурси фосфоритів в Україні в кінці XX ст. оцінювалися в 400 млн т (P2O5). Прогнозні ресурси фосфоритів в Україні за вітчизняними джерелами становлять 1055 млн т руди (2000).

Дорогоцінне та декоративне каміння[ред.ред. код]

Дорогоцінне та декоративне каміння є важливим елементом мінерально-сировинного комплексу України. Стан вивченості українських каменів незадовільний. Винятком є самоцвіти Волині, альмандин Закарпаття, опал Катеринівського прояву та квадрит Жовторічнянського родовища. Розвідано 8 родовищ і виявлено понад 300 проявів близько 40 видів ювелірного та ювелірно-виробного каменю. Всі вони, а також родовища та рудопрояви декоративного каменю зосереджені головним чином у 4-х геологічних структурах: Українському щиті, Карпатських та Кримських горах і Дніпровсько-Донецькій западині. Кожна з них має власний перелік корисних копалин і відмінну від інших геологічну будову.

У геологічних утвореннях України виявлено таке дорогоцінне каміння: алмаз, рубін, моріон, димчастий кварц, гірський кришталь, аметист, цитрин, хризопраз, опал, топаз, фенакіт, циркон, хризоліт, піроп, альмандин, смарагд, геліор, аквамарин, турмалін, бурштин, халцедон, сердолік, агат, кривавик, тигрове, котяче та соколине око, родоніт, нефрит, лабрадор, амазоніт, содаліт, рожевий кварц, кремінь, яшма, уварцит, джеспіліт, обсидіан, скам'яніле дерево, чорноморит, унгварит, пірофіліт, родохрозит, мармуровий онікс, мармур, гагат та інш.

Найбільш відомі родовища коштовних каменів в Україні: Волинське (топаз, берил, кварц, графічний пегматит), Клесівське (бурштин), Головинське та Федорівське (іризуючий лабрадор), Калюсицьке (мармуровий онікс), Прилуцьке (родоніт, родохрозит), Кур'янівське та Нагорнянське (агальматоліт). Найбільш унікальні родовища знаходяться в межах Українського щита. В цілому, запаси кольорових каменів є у Волинській і Рівненській областях, Приазов'ї і Кривому Розі. Тут трапляються берил, топаз, бурштин, аметист, агат, яшма, гірський кришталь.

Алмази всіх відомих генетичних типів виявлені в кінці XX ст. на Українському щиті, Донецькій складчастій споруді і Скіфській плиті. Відкриттям 1999–2000 рр. стали перші 168 алмазів з кімберлітових структур Приазов'я.

Будівельні та індустріальні корисні копалини[ред.ред. код]

В Україні відомі численні родовища гіпсу (Пісківське, Михайлівське, Артемівське та інш.), каоліну (Великогадомінецьке, Глуховецьке, Володимирське та інш.), бентонітових і палигорськітових глин (Черкаське, Горбське та інш.), цеолітів (Сокирницьке), флюсових вапняків і доломіту (Оленівське, Новотроїцьке, Каракубське та інш.), вогнетривких глин (20 родовищ, зокрема Часів-Ярське, Новорайське, Новоселицьке, Пологівське та інш.), кварцитів (Овручське, Баничське), формувальних пісків (Оріхівське, Пологівське та інш.), кварцових пісків (Великоглібовичське, Новомихайлівське, Красногорівське та інш.), озокериту (Бориславське), природних пігментів (Целик), перліту в Закарпатті, магнезиту (Правдинське), нефеліну в Приазов'ї та інш.

Держбаланс запасів враховує 35 родовищ гіпсу, 34 родовища каоліну, 6 родовищ бентонітових глин, 22 родовища піску формувального, 8 родовищ доломіту, 5 родовищ кварциту і кварцових пісків. Балансові запаси гіпсу та ангідриту категорії А+В+С1 в кінці ХХ ст. в Україні становили 458 млн т, каоліну (всього — 455 млн т, первинного — 342,2 млн т, вторинного — 66,2 млн т, лужного — 46,6 млн т); бентонітових глин 61,2 млн т; піску формувального — 889 млн т; доломіту 424,5 млн т; кварциту і кварцових пісків 154,8 млн т. Географічно ці родовища розташовуються так: великі запаси флюсових вапняків розміщені в Донецькій області та Автономній Республіці Крим, а доломітів — у Донецькій, Дніпропетровській і Закарпатській областях. Основні запаси вогнетривких глин у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій і Черкаській областях, кварцитів — у Житомирській (Овруцьке), Кіровоградській (Малоскелеватське), Сумській (Банницьке) та Донецькій (Красногорівське) областях. Найбільші родовища формувальних матеріалів є в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській і Запорізькій областях. Особливо багато в Україні високоякісного каоліну, запаси якого зосереджені в Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. На бентонітові глини багаті Черкаська і Закарпатська області. У Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській і Львівській областях розміщені основні родовища вапняків.

Для виробництва вогнетривів необхідні тальк-магнезитові і форстеритові руди. Промислові запаси перших локалізуються в межах Правдинського родовища, пошуки форстеритових вогнетривів ведуться у Приазов'ї. У Криворізькому басейні є до 5 млрд т талькових порід, які також можуть бути використані як сировина для виробництва вогнетривів.

В Україні розвідано понад 1300 родовищ нерудних будівельних матеріалів: магматичні, метаморфічні і осадові породи різного віку. Найбільше значення мають родовища цементної сировини: вапняку (Волощинське, Григорівське та інш.), мергелю (Здолбунівське, Краматорське та інш.), глини (Гуменецьке, Волощинське та інш.), опоки (Первозванівське, Коноплянське, Амвросіївське та інш.). Держбалансом запасів враховано 335 родовищ піску будівельного, балансові запаси якого категорії А+В+С1 на 1998 р. становлять 2600 млн м³. В Україні є 36 родовищ цементної сировини, 61 — крейди.

Україна має значні ресурси і запаси високоглиноземної сировини, що локалізується головним чином в докембрійських утвореннях Українського щита. Вона представлена андалузит-, дистен- та силіманітвмісними породами (кварцити, сланці, ґнейси тощо) та продуктами їх вивітрювання. Державним балансом запасів враховуються запаси дистену та силіманіту в пісках 2-х комплексних родовищ: Малишевському та Вовчанському (Дніпропетровщина). Прогнозні ресурси силіманіту в Приазов'ї оцінюються в 60-70 млн т. Балансові запаси високоглиноземної сировини категорії А+В+С1 в кінці XX ст. в Україні становили близько 186 млн м³ руди і 3,2 тис. т мінералів.

Родовища каолінів Запаси (тис. т) Річний видуботок (тис. т) Вміст каоліну (%)
Проснянське 69548 378 45-72
Володимирівське 11048 226 82
Велико-Гадомицьке 83050 60
Глухівське 55563 176 55-60

Облицювальний камінь[ред.ред. код]

Особливе економічне значення серед мінеральної сировини України належить облицювальному каменю. Розвідано понад 300 родовищ природного облицювального каменя. Основним джерелом облицювального каменя є Український щит, в межах якого зосереджено біля 140 родовищ гранітів, чарнокітів, ендербітів, габро, лабрадоритів з високими технічними і декоративними властивостями. Значні запаси граніту зосереджені в Кіровоградській, Запорізькій, Дніпропетровській і Донецькій областях. Серед різноманіття українського декоративного каменю особливу увагу привертають граніти: червонокапустинський (с. Новоукраїнка Кіровоградської області), червоно-жовтий, сірий, коричневий, рожево-червоний (Омелянівське, Корнінське, Дідковецьке, Лизниківське родовища на Житомирщині), темно-малиновий та сірий (Токівське та Кудашівське на Дніпропетровщині); сірий (Танське на Черкащині та Янцівське на Запоріжчині) та ін. Серед лабрадоритів та габро відомі українські родовища: Осниківське, Синій Камінь, Верхолузьке, Торчинське. Назагал, поклади облицювального каменю є в більшості областей, але найцінніші види його залягають на Поліссі — в Рівненській, Житомирській, а також Запорізькій, Закарпатській і Хмельницькій областях.

Родовища облицювального каменю Вид каменю Запаси (тис. м³) Річний видобуток (тис. м³)
Гранітоїди
Капустинське Граніт червоний 3545,6 22
Новоукраїнське Граніт червоний 49735 2
Токівське Гранодіорит світло-сірий 14116 11,4
Корнинське Граніт червоно-сірий 5501
Дідковицьке Граніт рожево-сірий 4504
Кудашівське Граніт світло-сірий 11268
Богуславське Граніт червоно-сірий 6249 1
Покостівське Гранодіорит світло-сірий 2856 4,9
Габроїди
Головинське Лабрадорит чорний 12424 2,2
Васьковицьке Лабрадорит світло-сірий 410
Сліпицьке Габронорит чорний 11954 21,8

Гідромінеральні ресурси[ред.ред. код]

За запасами гідромінеральних ресурсів Україна займає провідне місце в Європі. Територіально вони розподілені надто нерівномірно; основна частина (близько 70%) зосереджена в північних і західних областях. Розвідано 200 родовищ мінеральних вод. Широко розвинені практично всі відомі типи вод: вуглекислі, сульфідні, радонові різного хімічного складу (Поляна Квасова, Шаян, Трускавець, Свалявська група, Березовське, Куяльник та інш.). Родовища термальних вод відомі в Закарпатті (Ужгородське та інш.) і в Криму (Саки, Красне, Колодязне та інш.). Глибина їх залягання 600-3000 м, температура води від 40-80 до 110 °C. Дебіт свердловин 150–2500 м³/добу.

Розвідка запасів[ред.ред. код]

На початку XXI ст. спостерігається тенденція збільшення обсягів геологорозвідувальних робіт. Так, у першому півріччі 2003 р. виконано геологорозвідувальних робіт на суму 151893 тис. гривень (+175,4 % до аналогічного періоду 2002 р). Підприємствами галузі отримані такі прирости запасів: нафти і конденсату — 262 тис. т; природного газу — 3559 млн м³; вугілля (антрациту) — 10377 тис. т; янтарю — 1225 кг; топазу — 66,1 кг; п'єзооптичної сировини — 1469 кг.[4]

Посилання[ред.ред. код]

  1. За даними УНІАН
  2. За даними Геоінформу
  3. а б Mining Annual Review 2002
  4. За даними GEONEWS.com.ua

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]