Барит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Барит
Baryt - Felsöbanya, Siebenbürgen.jpg
друза кристалів бариту
Загальні відомості
Клас мінералу сульфати
Генезис гідротермальний, осадовий
Хімічна формула BaSO4
Ідентифікація
Колір білий до світло-сірого
Форма кристалів пластинчасті, голчасті, видовжено-призматичні
Твердість за шкалою Мооса 3-3,5
Блиск скляний
Прозорість прозорий до непрозорого
Колір риски біла
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення 1,63

Бари́т, баритин (рос. барит, англ. barite, baryte, cawk, heavy spar; нім. Baryt, Schwerspat) — мінерал класу сульфатів, білого або сірого кольору зі скляним блиском.

Опис[ред.ред. код]

Назва бариту походить від грец. барисважкий. Цей мінерал має високу питому вагу. Синонімважкий шпат. Хімічний склад: Ba[SO4]. Містить (%): BaO — 65,7; SiO2 — 34,3; як домішки наявні Ca, Sr, Pb i Ra. Відміна з високим вмістом стронцію називається баритоцелестином,а з вмістом свинцю і радіюхокутолітом. Найпоширеніший мінерал барію (руда барію).

Кристалографія[ред.ред. код]

Сингонія ромбічна; вид симетрії ромбо-біпірамідальний.

Агрегати і габітус[ред.ред. код]

Для бариту характерні друзи добре утворених кристалів, які досягають інколи дуже великих розмірів. Кристали бариту часто витягнуті по першій осі або пластинчасті по пінакоїду {010}. У витягнутих кристалів бариту переважають площини призми 110, разом з якою відмічаються пінакоїд {010} і призма {102}. Форма кристалів − нерідко зустрічаються правильні багатогранні кристали; здебільшого пластинчасті і таблитчаті. Рідше у вигляді призматичних і голчастих кристалів і їх пучків. За Я. В. Самойловим кристали бариту можуть мати такий габітус: 1) таблитчастий по (010) – ромбовидний; 2) таблитчастий по (010) – прямокутний; 3) таблитчастий по (010) – шестикутний; 4) стовпчастий по (010); 5) стовпчастий по (100); 7) ізометричний. Грані (010) звичайно мають штрихуватість, паралельну ребрам [100], [001] або [010]. Агрегати зернисті, радіально-променисті, тонковолокнисті ниркоподібно-сферолітові, великі ниркоподібно-пластинчасті, щільні суцільні маси. Відомі паралельні зростання бариту з англезитом, вітеритом і кальцитом.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Сингонія ромбічна. Колір білий, сірий, червоний, жовтий, бурий (при забарвленні залізом), світло-бурий. Зустрічаються безбарвні прозорі кристали. Блиск скляний, перламутровий. Прозорість– У тонких відколах просвічує, прозорий. Густина 4,3 - 4,7. Твердість 3,5—3,75. Спайність досконала по (001) і менш досклнала по (210) і (001) , (від спайності кальциту відрізняється прямим кутом між площинами); мінерал утворює спайні виколювання по ромбічній призмі. Злом нерівний. Крихкий.

Барит. Зразок з родовищ Польщі
Кристалічна ґратка бариту

Утворення і родовища[ред.ред. код]

За своїм походження барит – типовий гідротермальний мінерал. Він утворює жильні тіла в родовищах кольорових металів. Відомі також барити екзогенного походження. Зустрічається у гідротермальних низькотемпературних жильних рудних родовищах, в осадових породах, у зонах вивітрювання гірських порід і рудних родовищах.

В Україні зустрічається у гідротермальних родовищах Закарпаття, у Нагольному кряжі та ін. місцях Донбасу, а також у Прикарпатті і Придністров’ї.

До числа найважливіших родовищ належать скупчення великих кристалів бариту в Камберленді, Корнуоллі, Уестморленді, Нортумберленді (Англія), з антимонітом у Фельшобаньє (Румунія), у вигляді конкрецій в мергелях – в горі Патерно поблизу Болоньї (Італія), масивні поклади в штаті Каліфорнія, Джорджія, Теннессі, Міссурі, Арканзасі (США) та у вигляді “пустельних троянд” в Нормані (штат Оклахома, США) і в Саліні (штант Канзас, США). У Росії розробляються три родовища баритвміщуючих руд: Кварцитова Сопка (Кемеровська обл.), Молодіжне (Челябінська обл.) і Толчеїнське (Хакасія). Широкою популярністю серед колекціонерів користуються ефектні зразки бариту з Белореченського родовища (Півн.Кавказ), 2000 року в Брюсселі країни, що розробляють барит, володіють баритовими ресурсами, копальнями або потужностями за збагачення бариту, заснували Міжнародну баритову асоціацію.

Використання[ред.ред. код]

Використовують для виробництва білої фарби, барієвих препаратів, паперу, гуми. Крім того, використовується як обважнювач бурового розчину чи рідини глушіння.

Види[ред.ред. код]

Барит
Барит

File:Barite FRIZINGTON.jpg Розрізняють:

  • барит кальціїстий (відміна бариту, яка містить до 2% Са);
  • барит волокнистий (відміна бариту у вигляді волокнистих агрегатів);
  • барит вонючий (відміна бариту з домішками бітумінозної речовини);
  • барит звичайний (зайва назва бариту);
  • барит землистий (землисті агрегати бариту);
  • барит зернистий (зернисті агрегати бариту);
  • барит кременистий (суміш бариту з кварцом);
  • барит оптичний (прозора відміна бариту, яка застосовується в оптиці);
  • барит пластинчастий (агрегати бариту, які складаються з пластинчастих індивідів);
  • барит прихованокристалічний (агрегати бариту, які складаються з прихованокристалічних індивідів);
  • барит радіїстий (відміна бариту, яка містить радій);
  • барит свинцевий ромбоедричний (застаріла назва піроморфіту);
  • барит свинцевистий (відміна бариту, яка містить до 18% PbO);
  • барит стронціїстий (відміна бариту, яка містить до 15% SrO);
  • барит щільний (унікально щільні агрегати бариту).
  • барит-гедифан (відміна мінералу гедифану з вмістом ВаО до 8%);
  • барит-стронціаніт (суміш стронціаніту з баритом);
  • баритин геміпризматичний (те ж саме, що й баритокальцит);
  • баритин ромбічний (застаріла назва альстоніту).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]