Барит
Барит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
IMA-номер | IMA1971 s.p. |
Абревіатура | Brt[2] |
Хімічна формула | BaSO₄ |
Клас мінералу | сульфати |
Nickel-Strunz 10 | 7.AD.37[3] |
Dana 8 | 28.3.1.1 |
Генезис | гідротермальний, осадовий |
Ідентифікація | |
Колір | білий до світло-сірого |
Форма кристалів | пластинчасті, голчасті, видовжено-призматичні |
Сингонія | ромбічна сингонія[4] |
Твердість | 3-3,5 |
Блиск | скляний |
Прозорість | прозорий до непрозорого |
Колір риси | білий |
Густина | 4,48 |
Оптичні властивості кристалів | |
Показник заломлення | 1,63 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | важкийd (давньогрецька мова)[5] |
Барит у Вікісховищі |
Бари́т, баритин — мінерал класу сульфатів, білого або сірого кольору зі скляним блиском. Назва бариту вперше згадується Дітріхом Людвігом Густавом Карстеном у першому виданні написаних ним мінералогічних таблиць (Берлін, 1800).
Опис[ред. | ред. код]
Назва бариту походить від грец. барис — важкий. Сингонія ромбічна. Густина 4,5. Твердість 3,5-3,75. Синонім — важкий шпат. Хімічний склад: Ba[SO4]. Містить (%): BaO — 65,7; SO3 — 34,3; як домішки наявні Ca, Sr, Pb i Ra. Відміна з високим вмістом стронцію називається баритоцелестином,а з вмістом свинцю і радію — хокутолітом. Найпоширеніший мінерал барію (руда барію).
Кристалографія[ред. | ред. код]
Сингонія ромбічна; вид симетрії ромбо-дипірамідальний.
Агрегати і габітус[ред. | ред. код]
Для бариту характерні друзи добре утворених кристалів, які досягають інколи дуже великих розмірів. Кристали бариту часто витягнуті по першій осі або пластинчасті по пінакоїду {010}. У витягнутих кристалів бариту переважають площини призми 110, разом з якою відмічаються пінакоїд {010} і призма {102}. Форма кристалів — нерідко зустрічаються правильні багатогранні кристали; здебільшого пластинчасті і таблитчаті. Рідше у вигляді призматичних і голчастих кристалів і їх пучків. За Я. В. Самойловим кристали бариту можуть мати такий габітус: 1) таблитчастий по (010) — ромбоподібний; 2) таблитчастий по (010) — прямокутний; 3) таблитчастий по (010) — шестикутний; 4) стовпчастий по (010); 5) стовпчастий по (100); 7) ізометричний. Грані (010) звичайно мають штрихуватість, паралельну ребрам [100], [001] або [010]. Агрегати зернисті, радіально-променисті, тонковолокнисті ниркоподібно-сферолітові, великі ниркоподібно-пластинчасті, щільні суцільні маси. Відомі паралельні зростання бариту з англезитом, вітеритом і кальцитом.
Фізичні властивості[ред. | ред. код]
Сингонія ромбічна. Колір білий, сірий, червоний, жовтий, бурий (при забарвленні залізом), світло-бурий. Зустрічаються безбарвні прозорі кристали. Блиск скляний, перламутровий. Прозорість — у тонких відколах просвічує, прозорий. Густина 4,3–4,7. Твердість 3,5–3,75. Спайність досконала по (001) і менш досконала по (210) і (001), (від спайності кальциту відрізняється прямим кутом між площинами); мінерал утворює спайні виколювання по ромбічній призмі. Злам нерівний. Крихкий.
Утворення і родовища[ред. | ред. код]
За своїм походження барит — типовий гідротермальний мінерал. Він утворює жильні тіла в родовищах кольорових металів. Відомі також барити екзогенного походження. Зустрічається у гідротермальних низькотемпературних жильних рудних родовищах, в осадових породах, у зонах вивітрювання гірських порід і рудних родовищах.
В Україні зустрічається у гідротермальних родовищах Закарпаття, у Нагольному кряжі та ін. місцях Донбасу, а також у Прикарпатті і Придністров'ї.
До числа найважливіших родовищ належать скупчення великих кристалів бариту в Камберленді, Корнуоллі, Уестморленді, Нортумберленді (Англія), з антимонітом у Фельшобаньє (Румунія), у вигляді конкрецій в мергелях — в горі Патерно[en] поблизу Болоньї (Італія), масивні поклади в штаті Каліфорнія, Джорджія, Теннессі, Міссурі, Арканзасі (США) та у вигляді «пустельних троянд» в Нормані (штат Оклахома, США) і в Саліні (штат Канзас, США).
У Росії розробляються три родовища баритвміщуючих руд: Кварцитова Сопка (Кемеровська обл.), Молодіжне (Челябінська обл.) і Толчеїнське (Хакасія). Широкою популярністю серед колекціонерів користуються ефектні зразки бариту з Белореченського родовища (Півн. Кавказ), 2000 року в Брюсселі країни, що розробляють барит, володіють баритовими ресурсами, копальнями або потужностями за збагачення бариту, заснували Міжнародну баритову асоціацію.
Використання[ред. | ред. код]
Використовують для виробництва білої фарби, барієвих препаратів, паперу, гуми. Крім того, використовується як обважнювач бурового розчину чи рідини глушіння.
Використовується в найбільших обсягах як обважнювач глинистих розчинів при бурінні свердловин на нафту і газ, як інертний важкий наповнювач в спеціальні гуми, при виробці пластмас, певних сортів паперу, для виготовлення азбестотехнічних виробів, цементу, фарб, лаків, емалі, в медицині, рентгенотехніці, і є єдиною сировиною для отримання сполук барію для хімічної промисловості, в піротехніці, металообробці, машинобудуванні та інших галузях господарства.
Барит імпортується в Україну у вигляді концентратів з вмістом сірчанокислого барію 80–95 % з Казахстану, Болгарії, Туреччини, за ціною $390–400 за тонну. Потреби України в баритовому концентраті в даний час складають 30–40 тис. тонн на рік.
Види[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- барит кальціїстий (відміна бариту, яка містить до 2 % Са);
- барит волокнистий (відміна бариту у вигляді волокнистих агрегатів);
- барит вонючий (відміна бариту з домішками бітумінозної речовини);
- барит звичайний (зайва назва бариту);
- барит землистий (землисті агрегати бариту);
- барит зернистий (зернисті агрегати бариту);
- барит кременистий (суміш бариту з кварцом);
- барит оптичний (прозора відміна бариту, яка застосовується в оптиці);
- барит пластинчастий (агрегати бариту, які складаються з пластинчастих індивідів);
- барит прихованокристалічний (агрегати бариту, які складаються з прихованокристалічних індивідів);
- барит радіїстий (відміна бариту, яка містить радій);
- барит свинцевий ромбоедричний (застаріла назва піроморфіту);
- барит свинцевистий (відміна бариту, яка містить до 18 % PbO);
- барит стронціїстий (відміна бариту, яка містить до 15 % SrO);
- барит щільний (унікально щільні агрегати бариту).
- барит-гедифан (відміна мінералу гедифану з вмістом ВаО до 8 %);
- барит-стронціаніт (суміш стронціаніту з баритом);
- баритин геміпризматичний (те ж саме, що й баритокальцит);
- баритин ромбічний (застаріла назва альстоніту).
Див. також[ред. | ред. код]
- Ресурси і запаси бариту
- Список мінералів
- Сульфат барію
- Баритові руди
- Міжнародна баритова асоціація
- Баритизація
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Барит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Барит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Барит в базі webmineral.com [Архівовано 14 лютого 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Baryt im Wölsendorfer Flussspat-Revier [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
|