Користувачка:Качуровська/Чернетка

Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Яблуниця

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — діюча дерев'яна церква Яремчанського деканату Коломийської єпархії української греко-католицької церкви в селі Яблуниця (Яремчанська міськрада) на Івано-Франківщині. Збудована 1895 року. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

на вулиці Героїв ?).

Історія

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у селі Яблуниця збудована та освячена у 1895 році. За іншою інформацією це був 1868 рік. На деревяній таблиці, яка висить на стіні храму зазначено саме Під час Першої світової війни потерпіла сильних руйнувань. Знаходиться на схід від головної дороги, в районі центру села, на терасі схилу.

Традиційно для гірської частини хрещата в плані, має один верх, присінок прибудований до бабинця і невеличкі ризниці по обидві сторони чималого вівтаря.

Покриття ризниць суміщене з широким піддашшям, яке опоясує святиню. Стіни під опасанням все ще з відкритого зрубу, а над опасанням після останнього ремонту ошалювали горизонтально горбилем.

Дахи будівлі перекриті новою бляхою. Маківка з ліхтарем вінчає невеликий верх, посаджений на світловий восьмерик середхрестя нави.

Вище по схилу, біля цвинтара, знаходиться деревяна двоярусна (перший квадратовий в плані, другий — восьмибічний) дзвіниця, вкрита великою банею з ліхтарем і маківкою на вершині.

Враження від подорожей, 21.09.2022 Церква пророка Іллі в Яблуниці

Стара церква, яка стояла на цьому місці, перевезена до Лазещини (Рахівський р-н Закарпатська обл.).

З початку існування храму його настоятелем був отець Василь). Тому року парафія отримала нового настоятеля. Ним став отець Володимир, який служить у храмі й сьогодні.

Розпис було почато у червні 1 року і закінчено наступного року.

У 20 році на подвір'ї церкви було покладено бруківку, а сам храм було ззовні оббито брусом.

Територія

На території знаходяться дві будівлі: власне церква, а також дзвіниця. Напроти храму встановлено пам'ятний хрест на честь його зведення.

Інтер'єр

Церкву розписував Фердинант Оріховський, іконостас різьбив Василь Турчинюк з Луга. Деякі ікони, зокрема, «Ісус Христос в оливному городі», написав Карл Скочдополь.

Храм прикрашає іконостас виготовлений у 1 році майстрами із Делятина. Ікони до іконостасу написав художник з Лазещини (Рахівський район Закарпаття) Михайло. Художні настінні розписи у Церкві виконали народні умільці з с. Чорний Потік — Микола, у 2 році. Тетрапод різьбив і малював Василь. Кивот зроблений у 1 році в с. Паляниця.

Іконостас встановлений в кілька рядів: у другому ярусі розміщені ікони дванадесятих свят, у третьому — ікони апостолів, в четвертому — ікони пророків, на самому верху іконостаса встановлюється хрест із зображенням на ньому розіп'ятого Господа нашого Ісуса Христа.

Джерела

• Історія Храму Святого Василія Великого

Посилання

• Офіційний сайт Парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату Святого Василія Великого села Яблуниця

---

Відзначена державними та відомчими нагородами України. А саме: Грамотою Президента України, знаком «За багаторічну працю в галузі культури» Міністерства культури і мистецтв України, іменним годинником та Подяками Київського міського голови «За активну участь у зміцненні дружніх зв'язків між Вінниччиною та столицею України — містом Києвом» (2001—2003 рр.), переможець конкурсу «Людина року-2004» в номінації «Діяч культури і мистецтв» (2004), Цвігун Т. О. занесена на обласну Дошку пошани «Праця і звитяга вінничан» (2005), Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України (2006, 2009 рр.)

нагороджена Орденом «Княгині Ольги ІІІ ступеню» (2009), Почесною відзнакою Національної спілки майстрів народного мистецтва «За збереження традиційної культури» (2009 р.), Почесною відзнакою обласної ради та облдержадміністрації «За заслуги перед Вінниччиною» (2013 р.).

За результатами Всеукраїнської рейтингової програми «Портрети сучасниць» ім'я Т. О. Цвігун  занесено в книгу «Портрети сучасниць» (2010 р.), а в 2013 році поміщено статтю про її життєвий і творчий  шлях в журнал «Вінничанка».  

У 2017 році за поданням Обласної Ради Т. О. Цвігун  була відзначена цінним подарунком Верховної Ради України. В цьому ж році вона отримала медаль "За збереження національних традицій  від Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання громадян «Країна».

Завдячуючи професіоналізму та організаторським здібностям Т.Цвігун, в 2017 році, Вінниччина посіла І місце за презентацію авторської писанки в рамках V «Всеукраїнського фестивалю писанок –  2017» (проект «Folk Ukraine») (квітень, м. Київ Софіївська площа).

Завдячуючи професіоналізму та організаторським здібностям Т.Цвігун, в 2013 році  Вінниччина посіла І місце за презентацію «Диво-птаха» на всеукраїнському фестивалі «Парад вишиванок» до Дня незалежності України (серпень. м. Київ. Майдан Незалежності).  Вона була співавтором  розробки ескізу художнього розпису «Диво-птаха» в традиціях та експозиції великодньої виставки народного мистецтва, яка була презентована на всеукраїнському фестивалі писанки «Писанковий рай» (травень.  м. Київ, сквер Івана Франка), де Вінниччина зайняла  І місце за художнє оформлення виставки та ІІ місце за представлення традиційної писанки, а також  писанки  Вінниччини  «Життєдайна берегиня». В рамках V «Всеукраїнського фестивалю писанок –  2017» (проект «Folk Ukraine») (квітень, м. Київ Софіївська площа), Вінниччина посіла ІІ місце.        

З 2013 року Т. О. Цвігун є членом експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України, брала участь у підготовці проекту Закону України про нематеріальну культурну спадщину.

За сприяння: Щороку започатковуються нові мистецькі акції. Зокрема: у 2017 році — Всеукраїнський фестиваль хорового мистецтва ім..М.Леонтовича. За результатами експертної комісії з встановлення рекорду України, даний фестиваль  ввійшов  у  «Книгу рекордів України»  за  «Виконання  100 творів Миколи Леонтовича».

У 2013 році — обласний телевізійний фестиваль-конкурс народної творчості «Суцвіття талантів Вінниччини»(серпень. с. Буша Ямпільського району). Результатом фестивалю-конкурсу став відеофільм «Суцвіття талантів Вінниччини», який  неодноразово демонструвався  на каналі «Вінниччина» на різдвяні свята. — Культурно-мистецька акція «Обмінні виставки між областями України» в ході якої було презентовано в Світлиці ОЦНТ персональні виставки майстрів Львівської, Чернівецької, Тернопільської, Київської областей та АР Крим.

- обласний пленер народного малярства (червень. с. Круподеринці

Погребищенського району);

- обласний пленер гончарів ( липень. с. Бубнівка Гайсинського району);

- обласне свято «Мамина пісня»  (с. Мелешків Гайсинського району) та — мистецький проект «Молодь за майбутнє України» з нагоди 70 річчя завершення Другої світової війни (м. Вінниця, ЦПКіВ ім..Горького) та інші.  

багаторічний досвід роботи в галузі культури спрямовує на відродження і розвиток народного мистецтва та збереження першоджерел витоків народної культури та аматорського мистецтва.

Мальована хата — культурно-мистецький проект аматорських, професійних майстрів, які бережуть традиції подільського розпису

2012

З 31 липня по 12 серпня 2012 року у селі Сліди Могилів-Подільського району проходила культурологічна акція «Мальована Хата». Художники з України, Польщі та Молдови розписували у традиційному українськом стилі житлові будинки та господарчі будівлі мешканців села.

У акції взялиучасть 13 художників

Ініціатор проекту, голова мистецької фундації «Арт-слід» Микола Крижанівський назвав «Мальовану хату» культурною революцією, яка перевернула свідомість місцевих жителів і несе величезну духовну місію.

Двадцять хат та господарських будівель центральної вулиці, прикрасивши центр села. Від організаторів акції художники отримали дипломи та подяки від Вінницької обласної державної адміністрації, районної влади, сільської громади.

Голова сільради Ірина Максимчук запевнила, що акція матиме продовження, адже в селі ще багато залишилося охочих прикрасити оселі авторськими малюнками.

2015

З 23 по 28 вересня 2015 року в селі Гонтівка Чернівецького району проводилося обласне мистецьке свято «Мальована хата». Втретє на Вінниччині відбувся симпозіум за участю відомих   майстрів народного малярства Вінниччини, а також   Черкаської, Хмельницької та Київської областей. Зокрема, були присутні Заслужені працівники культури України –  Оксана Городинська і  Микола Олійніченко, Людмила Сорочинська  із м. Могилів-Подільський, Оксана Павленко (м. Умань Черкаської області), заслужений вчитель України Микола Крижанівський (с. Сліди Могилів-Подільського району), Сергій Бугай (с. Човновиця Оратівського району), Людмила Знак (м. Вінниця), Сергій Боровиков (м. Хмельницький) та Сергій Кушнір із м. Києва.

2019

З 14 по 18 серпня 2019 року в с. Носиківка Шаргородського району пройшов симпозіум народного малярства «Мальована хата»

Учасниками симпозіуму стали 9 провідних художників з Київської, Хмельницької, Черкаської областей та художників м. Вінниці, Шаргородського, Оратівського та Могилів-Подільського районів.

Презентацію альбому «Мальована хата»

2021

Колечко Тетяна Миколаївна (нар 6 січня 1962, Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.) -  українська художниця декоративно-ужит­ко­вого мистецтва, живописець, графік, емальєр. Член Національної Спілки Художників України (1995), Членкиня спілки дизайнерів України, Лауреат Державної премії ім. Катерини Білокур.

Життєпис

Народилася Тетяна Колечко 6 січня 1962 року у місті Кривий Ріг на Дніпропетровщині. Закінчивши художню школу в 1977 році вступила в Одеське державне художнє училище імені М. Б. Грекова на живописне відділення, яке закінчила в 1981 році, викладач М. Голюшев.

З 1982 року живе та працює в Києві

У 1994—1997 роках навчалася емальєрному мистецтву у майстерні О. Бородая.

З 1989 по 1998 рік працювала в Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва. В цей час створювала візуальні об'єкти (портрети, графічні композиції) для музейних експозицій музеїв міста Києва (Музей літератури, Музей Т. Г. Шевченка, Музей історії релігії, Музей Лесі Українки, Музей-Аптека та інші).

Тетяна Колечко створює фігуративні композиції у техніці гарячої емалі. Основні теми — мистецтво та історія Київської Русі, українські традиції.

В асоціатив. фі­гуратив. композиціях засоба­ми декор., умовно-площин. форм передає світ люд. почуттів.

В 1993 році створила перші праці в складній техніці гарячої емалі на міді.З цього часу цей вид мистецтва став домінуючим у творчості.

Дружина С. Колечка.

Виставки

З 1992 року художниця є учасницею всеукраїнських та міжнародних художніх виставок, сим­позіумів емалі та пленерів живо­пису. Персональні виставки відбулися у Києві (1993, 1996, 1998–99, 2003–04, 2006), у Москві (1996), Одесі (1999), Донецьку (2006–07), Белґраді (2007).

В 2001 році була керівником та куратором симпозіуму з технології гарячої емалі та мала персональну виставку в центрі Абатства Himmerod, Німеччина.

Окремі роботи зберігаються у Донецькому художньому музеї, Музеї мистецтв міста Нова Міланезе (Італія), Міжнародному музеї емалі (Німеччина).

Твори: «Неминучість» (1995); декороване панно — «Перший сніг», «Листопад» (обидва — 1997), «Атлантида» (1998), «Кольоро­ві скельця» (2000); серії — «Свята» (1997), «Прогулянки» (1998–99), «Портрети улю­б­лених майстрів» (2001–03), «Створен­ня» (2001–04), «Янголи-охоронці» (2005–07); серія ікон у техніці гарячої емалі на міді для іконостаса Святого Олександра Невського у Володимирському соборі в Херсонесі (АР Крим, 2003, спів­авт.). Літ.: Вогонь натхнення: Каталог творів Т. та С. Колечків. К., 2004; Чегусова.

Посилання

З. А. Чегусова. Колечко Тетяна Миколаївна // Енциклопедія Сучасної України

Освячення Пам'ятного Хреста в Сніткові

Метрики с. Снітків Подільська губернія

СНІТКІВ. Колишній костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1847—1857). Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н (Муровано-Куриловецький р-н)

Капустяне кладовище

В 2015 році у Луцьку започатковано проєкт міні-скульптур «Луцький кликун». Такі мііні-скульптури можна зустріти в туристично привабливих куточках міста. Перша мініатюрна бронзова скульптура встановлена біля Центру туристичної інформації та послуг, що на вулиці Сенаторки Левчанівської 2. Авторка фігур — львівська скульпторка Ніка Музичка. Створення луцьких кликунів — її власна ініціатива.

Кликун є одним із давніх символів Луцька. В епоху Середньовіччя кликуни повідомляли населенню різну інформацію, стояли на нічній варті в замку, сповіщали про пожежу чи напад ворогів. Ритуал «кликання» обумовив появу місцевої назви — кликун.

Кожен кликун має своє ім'я та легенду. У Луцьку до Всесвітнього дня туризму, який відзначають 27 вересня, планується розробити новий туристичний маршрут шляхами луцьких кликунів. Кликуни в Луцьку з'являються і з приватних ініціатив. Один із кликунів встановлений біля кав'ярні «Золотий дукат», ще один мешкає на воротах будинку архітектора Миколи Голованя.

Рік (Церемония)	Русское название	Польское название	Английское название	Режиссёр	Результат
1957: (30.)	Канал	Kanał	Sewer	Анджей Вайда	Шаблон:Номинация

{| align="center" class="standard"

! |Фото ! |Дата встановлення ! |Назва ! |Розташування ! |Інформація про пам'ятник |- | || ||1.Кликун ||Біля Центру туристичної інформації та послуг || || || || |- ||| ||2.Кликун ||Біля залізничного вокзалу||Зустрічає приїжджих біля залізничного вокзалу|| |- ||| ||3.Кликун ||Біля Братського мосту|| || |- | || ||4.Кликун Музи'ка ||На будинку Палацу культури||Кликун виспівує «Волинь моя» і запрошує відвідати концерти в Палаці культури. Скульптура кликуна, який нібито співає пісню, доповнена барельєфом із нотами композиції.|| |- | || ||5.Кликун Зірко||На сонячному годиннику, який на Театральному майдані міста ||Зірко звіряє час із сонячним годинником || |- | || ||6.Кликун||Біля міськради||Кликун з ключем із логотипом міста || |- | || ||7.Кликун||Біля головного корпусу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки||Кликун, який читає книгу|| |- | || ||8.Кликун||Біля замку Любарта||Кликун з копією кахлі, яку віднайшли на початку ХХ століття під час будівництва. Він запрошую до Замку Любарта.|| |-

другий — біля центру туристичної інформації. Третій кликун розміщений у зоопарку, четвертий — біля входу у «Старе місто», а п'ятого можна побачити біля місцевого замку. Він тримає у руках корону так, що під нею можна сфотографуватися.

Примітки

Діючі фонтани

Назва (офіційна або умовна)	Розташування	Власник/обслуговує	Рік побудови	Фото	Примітки
«Квітка терену» (комплекс із 3-х фонтанів)	бульвар Т. Шевченка	КП «Тернопільводоканал»	2012		До 2009 року тут був комплекс фонтанів «Грибок»