Іконостас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іконоста́с — стіна з ікон у храмі східного (візантийського) обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини. Має «царські» та двоє бічних «дияконських» дверей (воріт). Іконостас стоїть на підвищенні — солеї, за "царськими" воротами має завісу.

Іконостас (іконостав) [грец. — образ і місце] — 1) перегородка з іконами, яка відокремлює вівтарну частину православної церкви від молитовного залу, своєрідний портик віми (порівн. ретабло, леттнер). Символізує межу між небом і землею, оскільки вівтарна частина вважається пам'яткою Христу, конха — небосхилом, амвон — каменем перед гробницею Ісуса.

Ще у Візантії IV—VI ст. з'явилися мармурові парапети, що відокремлювали вівтарну частину, в VII ст. вони поступилися місцем темплонам. Однак перегороджувати цілісний інтер'єр храму візантійці вважали недоречним. І тільки в XIV ст. в церквах східних слов'ян виникла багатоярусна стіна з іконами. Колони темплону перетворились в 12 пілястр (символ 12 «стовпів» Церкви — апостолів), поперечні тяги — у тябло.

[ред.] Будова і елементи іконостасів

Іконостас Покровського собору Олександрії, освяченого 1996 року

Відображаючи ідею Небесного граду, загальна композиція іконостасу визначалася габаритами самого храму, розмірами ікон, їх взаємним розташуванням та кольоровою гамою.

В іконостасі влаштовувалося три входи: північний, південний і центральний — Царські врата, головним сюжетом котрих було зображення чотирьох євангелістів і сцени Благовіщення.

Ряди ікон, т. зв. чини розташовуються на тяблах у певній послідовності:

  • 1-й ярус з Царськими вратами, це — т. зв. місцевий чин, у якому знаходяться зображення Господа і Богоматері, ікони святих, яким присвячено храм, а також самі шановні у даній місцевості (т. зв. місцеві).
  • Над ним розташований вузький т. зв. малий святковий чин.
  • Вище знаходиться Деісусний чин — головна частина іконостасу, де в центрі зображено Спасителя, а зліва і справа розміщаються ікони Богоматері, Іоанна Хрестителя і апостолів.
  • Наступний ярус — Святковий чин із показом дванадцяти найголовніших свят православної церкви, а саме: Хрещення, Вшестя, Благовіщення, Вхід Господа в Єрусалим, Вознесіння Господнє, Преображення Господнє, Успіння, Різдво Пресвятої Богородиці, Здвиження Животворящого Хреста Господня, Покров Пресвятої Богородиці, Введення до Храму Пресвятої Богородиці, Різдво Христове.
  • Ще вище — Пророцький чин, у якому представлені лики пророків по боках від ікони Богоматері з Дитиною,
  • Верхній ярус — Прабатьківський чин, що складається з батьків і патріархів Церкви із зображенням Бога Отця в центрі.

Вся композиція увінчана зображенням хреста.

Загалом розвиток композицій іконостасу збігався зі стильовим розвитком мистецтва. Так, архітекторами XIX ст. створювали їх у вигляді тріумфальних арок.

Друге значення слова іконостас — кіот в інтер'єрі церкви, який примикає до стовпа або простінка.

[ред.] Найцінніші іконостаси України

В Україні збереглося багато іконостасів, які мають велику художню цінність:

[ред.] Література


Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами