Декоративно-ужиткове мистецтво
Декоративно-ужиткове мистецтво — один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашувальне».Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.
Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва — зробити гарним речове середовище людини, її побут.
Краса творів ужиткового мистецтва досягається завдяки декоративності. Декоративність є єдино можливим засобом вираження змісту та художньої образності. Поділ декоративно-ужиткового мистецтва на жанри здійснюється за призначенням предмета — меблі, одяг, посуд тощо, за технікою виконання — різьблення, ткацтво, розпис, за матеріалом — дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, тобто використання природних матеріалів; метали та їх сплави, пластмаси, скло, порцеляна, папір та ін., тобто використання штучних, винайдених людиною матеріалів.
[ред.] Кераміка
Глина або суміші глини з додатками — давній матеріал декоративно-ужиткового мистецтва. Після надання потрібної форми і опалювання набуває довготривалості, іменується керамікою. Кераміка та черепки керамічних виробів слугують головним матеріалом вивчення археології поряд з іншими (Трипільська культура в Україні, давньогрецька та ін.)
З'явились свої різновиди кераміки за якістю, довготривалістю та використаними сумішами:
- Металокераміка та ін.
Дешевизна сировини та здатність витримувати агресивне середовище без істотних змін матеріалу зробили кераміку широко вживаним матеріалом для виготовлення як посуду, так і деталей космічних кораблів тощо.
[ред.] Вироби з дерева
Дерево-теж давній декоративно-ужитковий матеріал, який слугував для виготовлення посуду, меблів, знаряддя для ловів, полювання тощо. Використання стовбурів дерев слугує для виготовлення осель і віднесено до архітектури.
-
Шафа для кімоно, Японія
[ред.] Меблі
[ред.] Лозоплетіння
[ред.] Текстиль
[ред.] Мереживо
-
Марчелло Бачареллі. Барбара Санґушкова.Мереживо на голові, шиї, рукавах. 1757 рік
-
Ван Дейк. Мереживо поверх лицарських обладунків принців, 1637 рік
[ред.] Килими, арраси, гобелени
-
Пазирикський килим. Найстаріший з нині існуючих килимів з Пазирикського кургану, Ермітаж, Петербург.
[ред.] Металеві вироби і сплави
[ред.] Ювелірні вироби
-
Сільничка Франциска І, Відень, Австрія.
[ред.] Золоті і срібні келихи доби бароко
[ред.] Вироби з бронзи
[ред.] Скло, кришталь
-
Богоматір Оранта (мозаїчний з використанням смальти образ з собору Київської Софії,Україна.
[ред.] Вітражі
[ред.] Мозаїки
-
Маска з шматочків нефриту, Британський музей
[ред.] Пластмаси
[ред.] Музеї ужиткового мистецтва
Декоративно-ужиткове мистецтво — давно предмет колекціонування. Європейський потяг до всього престижного чи виняткового сприяв появі монографічних чи змішаних колекцій меблів, порцеляни, мережива, виробів зі скла тощо. Виникли й музеї, що спеціалізуються лише на витворах декоративно-ужиткового мистецтва:
- Музей декоративного мистецтва, Париж,
- Музей Вікторії й Альберта , Лондон
- Музей етнографії і художнього промислу АН України, Львів,
- Державний музей українського народного декоративного мистецтва, Київ.
- Музей декоративно-ужиткового мистецтва, Відень,
- Всеросійський музей декоративно-ужиткового мистецтва, Москва тощо.
- Музей тканих виробів, м. Козелець, Чернігівська обл., в приміщенні Воскресенської церкви 1866 р. (Україна).