Користувач:Demetrios/Православ'я у Вінницькій області

Православ’я на території Вінницькій області з’явилося ще в 10 столітті

Історія

Київська митрополія і Галицька єпархія Константинопольського патріархату

Галицько-Волинське князівство

Вінницька область повністю входить до історичного регіону Поділля, що в джерелах до 14 століття називався Пониззя або Побужжя. У літописах від 1097 до 1240 років згадуються перші міста Поділля, що входили до Галицько-Волинського князівства, але вони переважно розташовувалися на території нинішньої Хмельницької області. Стародавнім центром Поділля було місто Бакота — нині це околиці села Гораєвка Кам’янець-Подільського району.

Первісно майже все Поділля входило до складу заснованої в 1156—1157 роках Галицької єпархії Константинопольського патріархату, лише його східна частина належала до митрополичої Київської єпархії Константинопольського патріархату.

Подільське князівство

Після завоювання в 1255 році Поділля монголами, вони створили тут Подільський улус. У 1362 році відбулася Битва на Синіх Водах (на р. Синюха у сучасній Кіровоградській області), де литовський великий князь Ольгерд розбив монгольські загони і встановив контроль над Поділлям. У 1362—1363 роках столицею новоствореного Подільського князівства під управлінням литовської династії стало місто Смотрич (нині містечко в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області), а другим за значенням було місто Бакота, де на той час мешкали ченці, тобто існував чоловічий монастир.

У 1373 році згадуються новозбудовані за литовського правління міста Бряславль (нині Брацлав), Соколець та Вениця (нині Вінниця), що знаходилися на території сучасної Вінницької області.

Близько 1375 року була створена католицька Кам’янецька єпархія. Поява римо-католицької кафедри на Поділлі було викликане активним насаджуванням латинства окремими литовськими правителями й недостатньою турботою православних єпископів про Галицьку єпархію. У 1347—1371 роках Галицька єпархія перебувала під управлінням київського митрополита Олексія, який мешкав у Москві і навіть Київ майже не відвідував.

У 1371 році було відновлено Галицьку митрополію Константинопольського патріархату, але Поділля до неї не ввійшло й лишалося під управлінням митрополитів київських. На межі 14-15 століття православну галицьку митрополію було знищено й до 1540 року на Поділлі не було православного єпископа.

Польське королівство і Велике князівство Литовське

У 1402 році Подільське князівство було ліквідоване, а його територію передано Польському королівству. У 1411 році Поділля повернулося до складу Великого князівства Литовського й остаточно закріпилося за Литвою у 1430-ті роки. За Польщею лишилася тільки невелика південно-західна частина Поділля, зокрема містечка Ольчедаїв та Ялтушків, що нині знаходяться на території Вінницької області.

Східне Поділля в складі Литовського князівства складалося з Брацлавського, Вінницького, Соколецького, Барського, Хмельницького та Литинського староств, які з першої половини 15 століття входили в Київську землю. У 1500 році князь Костянтин Іванович Острозький мав титул намісника брацлавського, вінницького і звенигородського.

Близько 1539 року відновлено Галицьку, Львівську і Кам’янець-Подільську єпархію, куди ввійшло західне Поділля з центром у Кам’янці, а східна частина з центром у Брацлаві лишилася в Київській митрополичій єпархії.

З 1545 року в Брацлаві, а згодом і в інших містах Поділля згадується особливий міський стан — козаки, що були православного віросповідання.

Річ Посполита

У 1569 році за умовами Люблинської унії східне Поділля (Брацлавське воєводство) стало частиною Корони Польської в Речі Посполитій. У привілей щодо приєднання литовського Поділля 26 травня 1569 року для мешканців Брацлавського воєводства окремим пунктом була внесена свобода віросповідання та вживання української (рутенської) мови в офіційних документах. На цьому наполягли подольський воєвода Костянтин Сангушко і староста брацлавський та вінницький князь Богуш Корецький.

У 1593 році московський купець Т. Коробейніков, повертаючись із паломництва на Ближній схід за дорученням московського царя передав значні грошові пожертви православним храмам Кам’янця: Святої Трійці, Преображення Господнього, Різдва Христового, архангела Михаїла, святого Онуфрія і святих апостолів Петра й Павла.

Боротьба з церковною унією

У 1596 році після Брестської унії намісник православної Кам’янецької протопопії Климент лишився вірним своєму архієрею — єпископу Галицькому Гедеону (Балабану) й відмовився прийняти унію, тоді як намісник Брацлавської протопопії Богдан Годкінський схилявся до уніатства, хоча присутні на Брестському соборі 1596 року делегати від брацлавської шляхти князі Друцький-Горський і Дашкевич виступили проти унії.

1597 року єпископ Гедеон (Балабан) отримав від Константинопольського патріарха звання екзарха Київської митрополії й почав керувати, зокрема, парафіями східного Поділля.

Центром воєводства спершу був Брацлав, а після його руйнування татарами в 1598 році, центром стало місто Вінниця.

Основним православним центром боротьби з уніатством на Поділлі був Свято-Троїцький чоловічий монастир м. Кам’янець-Подільський. На початку 17 століття в процесі боротьби з унією були засновані нові монастирі, зокрема 1616 року відкрито Преображенський чоловічий монастир у м. Вінниця. Найбільше в уніатство перейшло в Шаргородській протопопії, в інших регіонах Поділля більшість священиків і вірян лишалися православними.

Митрополит Київський Йов (Борецький), що керував церквами Брацлавщини, 9 листопада 1626 році заснував Воскресенське братство в м. Немирів. 2 квітня 1635 року король Владислав IV Ваза дав грамоту шляхтичу М. Кропивницькому на заснування у Вінниці православного Благовіщенського жіночого монастиря. При монастирі була заснована школа, яка в 1639 році на вимогу єзуїтів була виведена з Вінниці.

У 1672-1699 роках Поділля було окуповане турками, більшість православних і католицьких церков закриті й почалося насаджування ісламу.

У 1681 році на Поділлі була створена митрополія Константинопольського патріархату на чолі з Панкратієм, митрополитом Кам’янецьким, Подільським і всієї Малої Русі, екзархом константинопольським. Цей архієрей, імовірно грек, згадується в документах до 1690 року.

У 1694 році єпископу Львівському і Кам’янецькому Іосифу (Шумлянському) на Поділлі підпорядковувалася Вінницька й Немирівська протопопії.

У 1675 році збудована одна з найдавніших церков, що досі збереглися на Вінничині — церква святої Параскеви в с. Паланка Томашпільського району.

Період національно-визвольної боротьби

Населення Брацлавщини неодноразово брало участь у визвольних повстаннях проти польського уряду. У 1648 році на звільненій від польської влади Брацлавщині було створено адміністративну одиницю — Брацлавський полк, козаки якого брали участь у національно-визвольному повстанні Богдана Хмельницького. Після Андрусівського перемир’я у 1667 році Брацлавщина відійшла до Польщі, але антинопольські повстання не припинялися. У 1712 році Брацлавський полк скасовано, а козаків переселено на Лівобережну Україну.

Православні єпархії на Вінничині

Константинопольська православна церква:

• Галицька єпархія / митрополія
  • 1156—1371 (західна і центральна частина області)
  • 1539— (Галицька, Львівська і Кам’янець-Подільська єпархія; західна і центральна частина області)
• Київська митрополія
  • 998—1371 (східна частина області)
  • 1371—1539 (вся область)
  • 1539— (східна частина області з центром у Брацлаві)

Російська православна церква:

• Мінська єпархія
• Подільська єпархія Російської православної церкви (17..—1918)
• Подільська єпархія Української автономної православної церкви (1918-1921)

• Подільська єпархія Українського екзархату (1921-1933)
• Вінницька єпархія Українського екзархату (1933-1990)
• Українська православна церква (Московського патріархату):
  • Вінницька єпархія
  • Тульчинська єпархія
  • Могилів-Подільська єпархія

Польська православна церква:

• Вінницька єпархія УАПЦ (1943-1945)

Православна церква України:

• Вінницько-Барська єпархія
• Вінницько-Тульчинська єпархія
• Вінницько-Брацлавська єпархія

Православні єпархії, що були в канонічній ізоляції:

• Вінницька єпархія УПЦ КП
• Вінницька єпархія УАПЦ