Користувач:Dgho/ЗАЕС2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Становище працівників

[ред. | ред. код]

Незважаючи на окупацію, російській владі все ще потрібні українські фахівці для експлуатації станції — вона підключена до енергосистеми України та продовжує виробляти електроенергію для країни[1]. Працівники станції отримують замовлення від Енергоатому, а потім узгоджують їх із росіянами[2]. На момент окупації АЕС її роботу забезпечували 11 тис. співробітників[3]. Кілька днів потому українське керівництво вирішило перевести якомога більше спеціалістів на дистанційну роботу, щоб не піддавати їх надмірному ризику[4]. Російська сторона заявляє, що не перешкоджає роботі АЕС. Однак джерела The Insider стверджують, що озброєні російські військові і представники Росатома регулярно перебувають на території енергоблоків, турбінних відсіків і блокових щитів керування. Вони також мають доступ до всіх зон станції, включаючи так звані «брудні» зони з високим рівнем радіації. Крім того, на станцію пускають іноземців, наприклад, дизайнера Артемія Лебедєва, якому дозволили піднятися на дах 6-го блоку і відвезли в машинну залу 4-го блоку[5]. 12 березня стало відомо, що російські військові намагаються замінити персонал Запорізької АЕС інженерами Росатома[6].

Ми стривожені можливим візитом представників МАГАТЕ. Тому що росіяни влаштують провокації, а потім звинуватять у цьому Україну. Здається, саме це вони й планують зробити […] Вони схопили наше керівництво за яйця. Під час візиту МАГАТЕ вони планують скоротити до мінімуму присутність нашого персоналу і поставити кількох їхніх представників у кожній кімнаті центру управління, які будуть гучно кричати, що дуже чекали «визволення» від режиму в Києві […] Зараз мені зрозуміло, що їхня армія слабка, але ФСБ працює. Один з їхніх методів тут - це забирати працівників центру управління «на підвал» […] Наше керівництво мовчить про це, щоб не створити паніку. Але люди повертаються після цих «розмов» у підвалі і не кажуть ані слова взагалі. Не буде несподіванкою, якщо під час візиту місії вони раптом почнуть говорити те, що їм сказали […] На станції є місце, де зберігають відпрацьоване ядерне паливо. Там частини ракет застрягли в даху. Рашисти самі зробили фото і спробували заявити, що це українські ракети. Але всі, хто працює там, знають, що вони прилетіли з міста, з Енергодара. Можна визначити це по траєкторії […] Саме тому натовпи людей тікають з Енергодару кожного дня. Лише мої колеги і я залишаємося, щоб не допустити повторення Чорнобиля чи Фукусіми. І я впевнений, що ми можемо це зробити.
— Запорізькі атомники, [7]

Працівники Запорізької АЕС перебувають під постійним тиском, їм заборонено носити на роботу телефони з камерами, а також їх піддають перевіркам[5][8]. За словами одного зі співробітників атомної станції, «відчуття, що ми у в'язниці суворого режиму»[9]. Наприкінці серпня російські військові скоротили персонал станції до небезпечного рівня та запровадили обмеження на пересування, що ще більше ускладнило її роботу. Крім того, військові заборонили регулярні навчання персоналу станції, щоб мінімізувати кількість цивільного населення на ядерних об'єктах[10].

Також ЗМІ повідомляють про викрадення, катування та вбивства персоналу станції та жителів Енергодару. Експертів змушують приймати російське громадянство, вивозять у невідомому напрямку, тримають по 2-3 тижні в підвалах, залякують, деяких вивозять «на розмову» в будівлю мерії. Джерела серед працівників стверджують, що знають про щонайменше два місця тортур, розташовані біля пожежної частини та будівлі поліції. Звідти людей періодично доставляють до лікарні з кулями в долонях і зламаними пальцями[5][4]. Повідомлення про тортури також підтверджує британське видання The Telegraph, джерела якого повідомили, що російські солдати застосовують тортури, щоб не дати офіційним особам з АЕС виступити в ООН[11]. Про це свідчать і співбесідники експерта з атомної енергетики Ольги Коршаної[12].

Також повідомляється, що співробітників і керівництво Запорізької атомної електростанції затримали за підозрою у співпраці із Збройними силами України та Службою безпеки України. За даними НАЕК «Енергоатом», 17 липня російські військові викрали керівника екологічного відомства ЗАЕС Ігоря Квасніна. 18 липня були викрадені заступник начальника цеху дезактивації з експлуатації та поводження з радіоактивними відходами Сергій Піхтін і начальник цеху дезактивації Олена Рябчева. Джерела серед працівників станції повідомили, що росіяни змусили водолаза Андрія Гончарука зануритися в охолоджувальні басейни, щоб осушити їх. Гончарук відмовився виконувати наказ, внаслідок чого був побитий, а потім із численними травмами доставлений до місцевої лікарні, де помер. Двом співробітникам, яким окупаційна влада закидає роботу «снайперами» на ЗСУ, загрожує тривале позбавлення волі[5][13]. Українські урядовці повідомляють, що на початку вересня російські військові вбили трьох українських співробітників станції та щонайменше 26 заарештували за звинуваченням у витоку інформації[14]. Наприкінці серпня стало відомо, що внаслідок обстрілу росіянами житлових кварталів Енергодару та Запорізької АЕС постраждали четверо співробітників станції. Всього постраждали 10 мирних жителів[15].

30 вересня російські військові затримали генерального директора ЗАЕС Ігоря Мурашова та вивезли його в невідомому напрямку. Про викрадення повідомив президент Енергоатому Петро Котін[16].

Ризики аварій

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Укргідрометцентр розробив модель поширення радіації у випадку аварії на ЗАЕС
(Вчені українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України змоделювали поширення радіації у випадку аварії на ЗАЕС за погодних умов 15-18 серпня[17])
https://youtu.be/bk5Bg7xgD40

Захисний ковпак станції витримує падіння літака вагою близько 5,7 тон (приблизно Ан-2 «кукурудзник»), однак пробивна здатність будь-якої артилерійської системи значно більша[18]. Станція не розрахована на те, щоб бути в центрі бойових дій; небезпека артилерійського вогню та можлива детонація вибухівки ніколи не розраховувалися[19]. Будівля захисної оболонки не розрахована на ураження широко використовуваними ракетами, такими як «Калібр». Падіння однієї з цих ракет, навіть на відстані 47 метрів або менше від реактора, може викликати тиск ударної хвилі вище проектної межі захисної оболонки[20].

Одним із найбільш часто обговорюваних ризиків є крах активної зони ядерного реактора — або так званий «сценарій Фукусіми»[18][21]. Робота станції здійснюється водяними реакторами під тиском ВВЕР-1000, при руйнуванні яких відбувається розгерметизація і накопичена радіоактивність викидається в навколишнє середовище разом з водою[18]. Цей сценарій також може бути викликаний втратою джерел живлення АЕС, наприклад, якщо всі високовольтні лінії електропередач будуть зруйновані, а виробництво зупинено[8]. У разі аварійної ситуації станція перемикається на резервні дизель-генератори. Вони повинні бути в робочому стані та мати достатньо палива для живлення насосів та інших систем, важливих для безпеки об'єкта[18]. Однак в умовах окупації перевірити працездатність резервних генераторів практично неможливо[18]. Якщо труби системи охолодження пошкоджені, може статися вибух пари та розгерметизація. У цьому сценарії вода для охолодження реактора перестане надходити, реактор перегріється, а відтак в атмосферу почнуть викидатися радіоактивні елементи: йод-131 або цезій-137 (залежно від того, як давно зупинили реактор); інертні гази. У такій аварії найбільша небезпека загрожує місцевому населенню, яке не має засобів індивідуального захисту. В разі значних викидів радіоактивності необхідно буде організувати зону відчуження[2][22]. Радіоактивний шлейф, крім України, може торкнутися Румунії, Болгарії, Туреччини та Краснодарського краю[18]. Розташування АЕС на Дніпрі означає, що будь-який викид радіації може поширитися в Чорне море[23][18]. У разі аварії на Запорізькій АЕС радіоактивні елементи поширюватимуться за вітром[24][2]. Однак, на думку більшості експертів, такий сценарій малоймовірний і порівняння з Чорнобилем і Фукусімою невиправдані[2][19]. Так, у Чорнобилі були допущені серйозні недоліки конструкції реактора, а у Фукусімі затопило дизель-генератори, чого не може статися на ЗАЕС, оскільки там генератори знаходяться всередині захисної оболонки[2][25].

Інші фактори небезпеки пов'язані зі зберіганням ядерних відходів. Запорізька АЕС — єдина атомна електростанція в Україні з сухим сховищем відпрацьованого ядерного палива (ВЯП), веденим в експлуатацію в 2001 році. Станом на 2022 рік воно містило 174 бетонних контейнери, по 24 збірки ВЯП у кожному. За словами ядерника Андрія Озаровського, руйнування цих контейнерів порівнянне з руйнуванням реакторів[18] і призведе до радіоактивного забруднення навколишнього середовища, в тому числі Каховського водосховища[26].

Додаткові ризики пошкодження реакторів створюються розміщенням російськими військовими на території АЕС ракетних систем залпового вогню та іншого озброєння[13]. При цьому міни та боєприпаси зберігаються в безпосередній близькості від енергоблоків, під естакадами[5]. 5 серпня в The Insider з'явилися повідомлення про можливе мінування станції[27][28][29]. Згодом радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк також заявив про замінування території АЕС[30].

Крім того, МАГАТЕ стурбована відсутністю запасних частин, доступу для планового обслуговування реакторів і відсутністю належних контактів з персоналом[31]. Людський фактор також може призвести до потенційної аварії — персонал станції працює під тиском і стресом[32].

Реферали

[ред. | ред. код]
  1. ↑ At Ukraine's Zaporizhzhia nuclear power plant, officials try to prevent a meltdown. NPR. 27 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2022.
  2. ↑ а б в г д Борис Жуков (9 серпня 2022). Россия и Украина воюют прямо у Запорожской АЭС. Чем грозят обстрелы крупнейшей в Европе атомной электростанции? «Нас ждет второй Чернобыль» — это преувеличение или все-таки нет?. Meduza. Процитовано 16 вересня 2022.
  3. ↑ As Russian forces fortify a Ukrainian nuclear power plant, employees are fleeing repression, local officials say. New York Times. 23 червня 2022. Процитовано 17 вересня 2022.
  4. ↑ а б "Кадирівці нервують": що відбувається на Запорізькій АЕС очима її працівника. РБК Україна. 30 липня 2022. Процитовано 17 вересня 2022.
  5. ↑ а б в г д «Из больницы возвращаются с простреленными ладонями». Сотрудники ЗАЭС рассказали об убийствах, пытках и похищениях. The Insider. 1 вересня 2022. Процитовано 11 вересня 2022.
  6. ↑ Найбільша у Європі. Запорізька АЕС знизила рівень потужності та працює лише на «забезпечення власних потреб». НВ. 28 квітня 2022. Процитовано 17 вересня 2022.
  7. ↑ «Катують і змушують мовчати»: працівники ЗАЕС розповіли The Telegraph, як Росія готує їх до приїзду МАГАТЕ. ZN.UA. 26 серпня 2022. Процитовано 01.10.2022.
  8. ↑ а б Эксклюзив «Голоса Америки»: украинский инженер-ядерщик рассказал о ситуации на Запорожской АЭС. Голос Америки. 26 серпня 2022. Процитовано 19 вересня 2022.
  9. ↑ Ігор Орел (29 серпня 2022). Обстріли, катування та шахрайство. Як працюють українські електростанції в окупації. Forbes. Процитовано 17 вересня 2022.
  10. ↑ «Ощущение, что мы в тюрьме строгого режима» Сотрудники Запорожской АЭС, захваченной российскими военными, рассказали The Telegraph о пытках и задержаниях. Meduza. 25 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2022.
  11. ↑ Sergio Olmos, Roland Oliphant (25 серпня 2022). Russians are torturing us so we don't talk to UN, Ukraine nuclear plant workers say. The Telegraph. Процитовано 17 вересня 2022.
  12. ↑ Викрадення, зґвалтування та "газові камери": що творять окупанти з персоналом ЗАЕС та їх близькими. Апостроф. 31 серпня 2022. Процитовано 17 вересня 2022.
  13. ↑ а б Росгвардия отчиталась о задержании работников Запорожской АЭС, которые якобы сотрудничали с ВСУ. The Insider. 24 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2022.
  14. ↑ Zaporizhzhia nuclear plant: History, control and key developments. CNN. 2 вересня 2022. Процитовано 11 вересня 2022.
  15. ↑ «Энергоатом»: в результате обстрелов Энергодара ранены 10 мирных жителей, четыре из них — работники Запорожской АЭС. The Insider. 29 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2022.
  16. ↑ Російські окупанти викрали гендиректора Запорізької АЕС Мурашова - "Енергоатом". УНІАН. 01.10.2022. Процитовано 01.10.2022.
  17. ↑ Вчені УкрГМІ змоделювали поширення радіації у випадку аварії на ЗАЕС за погодних умов 15-18 серпня. ITC.ua. 18.08.2022. Процитовано 01.10.2022.
  18. ↑ а б в г д е ж и «По расчетам, радиоактивные осадки выпадут в Краснодарском крае» — возможна ли катастрофа на Запорожской АЭС и чем она грозит. The Insider. 20 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2022.
  19. ↑ а б Павел Васильев (5 серпня 2022). Возле Запорожской АЭС пять месяцев идут бои. Насколько вероятна ядерная катастрофа?. Медиазона. Процитовано 18 вересня 2022.
  20. ↑ François Diaz-Maurin (2 вересня 2022). A Ukrainian expert assesses the possible impact of a military attack on the Zaporizhzhia nuclear power plant. The Bulletin. Процитовано 15 вересня 2022.
  21. ↑ Geoff Brumfiel (11 березня 2022). Video analysis reveals Russian attack on Ukrainian nuclear plant veered near disaster. NPR. Процитовано 8 вересня 2022.
  22. ↑ Ellen Loanes (20 серпня 2022). The risks to Ukraine’s Zaporizhzhia power plant, explained. Vox. Процитовано 16 вересня 2022.
  23. ↑ Russia’s New Nuclear Threat: Power Plants as Weapons. United States Institute of Peace. 24 серпня 2022. Процитовано 16 вересня 2022.
  24. ↑ What would happen if Zaporizhzhia nuclear power plant were to explode?. AS. 2022-08-97. Процитовано 17 вересня 2022.
  25. ↑ Paul Kirby (1 вересня 2022). Ukraine nuclear plant: How risky is stand-off over Zaporizhzhia?. BBC. Процитовано 17 вересня 2022.
  26. ↑ Юрій Вишневський (8 серпня 2022). Вже не блеф. Навіщо Путін готує вибух на Запорізькій АЕС. DS News. Процитовано 16 вересня 2022.
  27. ↑ Российские войска завезли неизвестный груз на Запорожскую АЭС, источники говорят о минировании электростанции (видео). The Insider. 5 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2022.
  28. ↑ Джеймс Уотерхаус (12 серпня 2022). "Они расположили технику вплотную к станции". Сотрудники Запорожской АЭС рассказали Би-би-си, что армия РФ держит их в заложниках. BBC. Процитовано 16 вересня 2022.
  29. ↑ Ann Skinner (18 серпня 2022). Shutting Down Ukraine Nuclear Power Plant Could Have Worldwide Consequences. News Week. Процитовано 17 вересня 2022.
  30. ↑ «Чергова дешева вистава»: Подоляк про заклик Росії до засідання Радбезу ООН через Запорізьку АЕС. Радіо Свобода. 10 серпня 2022. Процитовано 01.10.2022.
  31. ↑ How dangerous is the situation at the Zaporizhzhia nuclear plant?. The Guardian. 8 серпня 2022. Процитовано 17 вересня 2022.
  32. ↑ Najmedin Meshkati (26 серпня 2021). UN nuclear agency calls for protection zone around imperiled Ukrainian power plant – a safety expert explains why that could be crucial. The Conversation. Процитовано 16 вересня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Dgho/ЗАЕС2&oldid=37241206