Служба безпеки України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Служба безпеки України
Security Service of Ukraine.gif
Flag of the Security Service of Ukraine.png
Емблема та прапор Служби безпеки України
Країна: Україна Україна
Рік заснування: 25 березня 1992 року
Юрисдикція: Президент України
Штаб-квартира: вул. Володимирська, 33 Київ
Середня чисельність: 33 500 осіб, в тому числі 27 200 військовослужбовців
Попередня
служба:
КДБ УРСР
Керівництво
Керівник: Наливайченко Валентин Олександрович
Сайт
Офіційний веб-сайт

Служба безпеки України (СБУ) — державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, наступник КДБ УРСР. Підпорядкована Президенту України.

Історія створення і завдання[ред.ред. код]

Штандарт Голови СБ України

20 вересня 1991 року Верховною радою України було прийнято постанову «Про створення Служби національної безпеки України».[1] Цією ж постановою було ліквідовано Комітет державної безпеки УРСР.

25 березня 1992 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Службу безпеки України»[2].

Були прийняті інші закони, що регулюють діяльність СБУ, серед них: «Про контррозвідувальну діяльність», «Про боротьбу з тероризмом», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про державну таємницю», «Про боротьбу з корупцією» та інші.

Бойовий прапор військової частини СБ України

Пріоритетними функціями Служби безпеки України є:

  • Захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного, оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувальної діяльності іноземних спецслужб, підривних посягань з боку окремих організацій та осіб;
  • попередження, виявлення і викриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції і організованої злочинності у сфері управління, економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України;
  • інформаційно-аналітична діяльність з метою сприяння керівництву України в реалізації зовнішньої та внутрішньої політики України в напрямку побудови держави, зміцнення її обороноздатності та економічного потенціалу, розширення міжнародного співробітництва.

Контррозвідувальна діяльність[ред.ред. код]

Символіка Департаменту контррозвідки СБУ

Служба безпеки України є спеціально уповноваженим органом України у сфері контррозвідувальної діяльності. Метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішніх і внутрішніх загроз безпеки України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, їм сприяють, та причин їх виникнення. Завданнями контррозвідувальних підрозділів СБУ є добування, аналітична обробка та використання інформації, що містить ознаки або факти розвідувальної, терористичної та іншої діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України; протидія розвідувальній, терористичній та іншій діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України; розробка та реалізація заходів щодо запобігання, усунення та нейтралізації загроз інтересам держави, суспільства і прав громадян. За контррозвідку в Службі безпеки України відповідає Департамент контррозвідки. Він має у своєму складі підрозділу та управління контррозвідувального захисту життєво важливих державних інтересів, дипломатичних представництв іноземних держав, науково-технічного потенціалу, промисловості, енергетики, зв'язку, транспорту, Збройних сил та інших військових формувань, військово-технічного співробітництва.

Інформаційно-аналітична діяльність[ред.ред. код]

Департаментом інформаційно-аналітичного забезпечення СБ України збирається, аналізується і систематизується інформація, що має значення для нормального функціонування країни, державного апарату. Служба безпеки України здійснює інформаційно-аналітичну діяльність з метою сприяння керівництву України в реалізації зовнішньо-та внутрішньополітичного курсу з розвитку держави, зміцнення її обороноздатності та економічного потенціалу, розширення міжнародного співробітництва.

Контррозвідувальний захист економіки держави[ред.ред. код]

Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки є головним органом в системі СБУ з розробки стратегії та тактики захисту національних економічних інтересів, розкриття і запобігання злочинів в економічній сфері.

Захист національної державності[ред.ред. код]

Департамент захисту національної державності (Департамент «Т») СБ України реалізує державну політику у сфері протидії організаціям і окремим особам, метою яких є підрив національної державності, ліквідація незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганда війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної та іншої ворожнечі, посягання на права і свободи людини, а також попередження, виявлення і припинення злочинів та інших протиправних діянь, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам держави і безпеки громадян України та віднесені до компетенції Служби безпеки України, реалізує профілактику злочинів у цій сфері. Для цього Департамент має у своєму підпорядкуванні розгалужену агентурну мережу в сфері вищої освіти, в політичних партіях, рухах, об'єднаннях громадян, органах державної влади, молодіжних рухах, наукових і культурних організаціях. Також Департамент відстежує вплив зарубіжних політичних діячів, організацій, партій на питання державного ладу і суверенітету.

Боротьба з корупцією та організованою злочинністю[ред.ред. код]

Символіка Головного управління «К» СБ України

Серед інших задач, на Службу Безпеки України покладена боротьба з корупцією та оргзлочинністю. Одним з державних органів, уповноважених працювати в цій сфері, є Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України. Завданнями Головного управління та підпорядкованих йому відділів в регіонах є:

  • організація, здійснення та координація оперативно-розшукових заходів щодо злочинів у сферах державного управління, валютно-фінансової системи, органів влади, легалізації доходів, контрабанди, організованих злочинних угрупувань (а також наркоугрупувань) та інших особливо складних злочинів;
  • виявлення, попередження, локалізації та припинення діяльності міжрегіональних організованих злочинних угруповань, які використовують методи насильства;
  • починати та проводити за доручення прокурора області слідство у справах щодо корупції досудове розслідування поза загальною підслідністю.

Боротьба з тероризмом і захист учасників кримінального судочинства[ред.ред. код]

Боротьба з тероризмом є однією з найважливіших завдань усіх спецслужб не тільки України, але й інших країн. У структурі СБ України існує Антитерористичний центр, до складу якого входять представники органів СБУ, МВС, СЗРУ, ДПСУ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, ДСНС, Генерального штабу та Міністерства оборони, Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств. Завданнями Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства СБУ є запобігання, у взаємодії з оперативними підрозділами СБ України, терористичних актів, злочинів, що мають насильницький характер і створюють загрозу національним інтересам України, і інших злочинів, розслідування яких віднесено до компетенції СБ України. У складі підрозділів Центру діють спеціалізовані загони парашутистів (група «Крило»), бойових плавців і водолазів, альпіністів, снайперів, кінологів (команда «К»), піротехніків, фахівців по радіозв'язку, психологів, що спеціалізуються на переговорах з терористами. Ці підрозділи більше відомі як спеціальний підрозділ СБ України «А» (Альфа). Також Центр уповноважений, згідно з рішенням суду, забезпечувати силами спеціальних підрозділів безпеку учасників кримінального судочинства (суддів, потерпілих, свідків, прокурорів, слідчих, обвинувачених).

Досудове слідство[ред.ред. код]

Символіка Головного слідчого управління СБ України

Завданнями слідчих органів СБ України є початок кримінальних проваджень відповідно до статей КК України, підслідних органам безпеки та проведення в їх рамках досудового розслідування у злочинах проти основ національної безпеки, контрабанди, злочинів проти громадської безпеки, злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

Структура слідчих органів СБ України включає в себе Головне слідче управління і підлеглі йому Слідчі відділи (управління) регіональних органів Служби.

Кадри для слідчих органів і підрозділів СБУ готує Інститут підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. Військовослужбовцям, які проходять службу в слідчих органах СБУ, присвоюються звання юстиції.

Контррозвідувальне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань[ред.ред. код]

Символіка органів ВКР СБ України

Систему органів військової контррозвідки СБ України складають Головне управління Управління (Головні відділи) в регіонах у складі Департаменту контррозвідки Центрального управління, оперативні підрозділи контррозвідки в оперативних управліннях, регіональних та територіальних командуваннях (управліннях), військових частинах та підрозділах, органах Збройних Сил України, Національної гвардії України, ДПСУ та інших військових формувань. До основних напрямів діяльності органів військової контррозвідки СБУ належать:

  • Контррозвідувальна діяльність, тобто діяльність органів безпеки у військах, спрямована на вирішення завдань щодо виявлення, попередження, припинення розвідувальної та іншої діяльності спеціальних служб і організацій іноземних держав, а також окремих осіб, що переслідує мету нанесення шкоди безпеці України, Збройним силам, іншим військовим формуванням, Державній прикордонній службі, а також їх органам управління;
  • Боротьба зі злочинністю і терористичною діяльністю, яка передбачає для органів безпеки у військах рішення завдань щодо виявлення, попередження та припинення злочинів, віднесених до підслідності органів Служби безпеки України та слідчих підрозділів Прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері; виявлення, попередження та припинення терористичної і диверсійної діяльності, спрямованої проти Збройних сил України, інших військових формувань, Державної прикордонної служби, а також їх органів управління; організації та здійснення спільно з іншими державними органами боротьби з організованою злочинністю, корупцією, контрабандою, незаконним обігом зброї, боєприпасів, вибухових і отруйних речовин, наркотичних засобів і психотропних речовин, спеціальних технічних засобів, призначених для негласного отримання інформації, а також боротьбу з незаконними збройними формуваннями, злочинними групами, окремими особами та громадськими об'єднаннями, що ставлять своєю метою організацію збройного заколоту, насильницьку зміну конституційного ладу України, насильницьке захоплення або насильницьке утримання влади. Боротьбу із злочинністю і терористичною діяльністю органи військової контррозвідки здійснюють шляхом проведення в межах своєї компетенції оперативно-розшукових заходів, дізнання;
  • Адміністративно-правова діяльність, яка спрямована на вирішення завдань щодо забезпечення належного адміністративно-правового режиму, а саме: виявлення, попередження і припинення адміністративних правопорушень, збудження і (або) розгляд справ по яких віднесено до відання органів Служби безпеки України; запобігання несанкціонованих дій з ядерним, хімічним, біологічним чи іншим зброєю великої вражаючої здатності, застосування якого викликає масові втрати і (або) руйнування; участь у розробці та здійсненні заходів щодо захисту державної таємниці, а також здійснення контролю за забезпеченням збереження відомостей, що становлять державну таємницю, у Збройних силах, інших військових формуваннях та Державній прикордонній службі, а також їх органах управління; здійснення заходів, пов'язаних з допуском військовослужбовців і цивільного персоналу до державної таємниці; участь у вирішенні питань, що стосуються їх виїзду за межі України; участь у вирішенні питань режиму перебування іноземних громадян та осіб без громадянства на території України, відвідування ними військових об'єктів;
  • Інформаційна діяльність органів військової контррозвідки, яка передбачає вирішення наступних завдань: здійснення аналізу інформації про реальних і потенційних загрозах безпеки Збройних сил, прогнозування тенденцій їх розвитку; отримання інформації та обмін інформацією на основі міжнародних договорів з правоохоронними органами, контррозвідувальних та розвідувальними службами іноземних держав; інформування органів військового управління та посадових осіб про виявлену діяльності спеціальних служб і організацій іноземних держав; про виявлення, попередження і припинення іншої протиправної діяльності, а також порушень встановлених вимог до забезпечення різних видів безпеки у Збройних силах, інших військових формуваннях та органах; участь в інформуванні військово-політичного керівництва країни, органів державної влади України, органів військового управління та посадових осіб про загрози безпеці України, Збройних сил, інших військових формувань, Державної прикордонної служби та їх органів управління, про передумови до виникнення надзвичайних ситуацій, а також в надання інших відомостей, необхідних для забезпечення оборони і безпеки держави.
  • Органи військової контррозвідки СБУ також інформують органи спеціалізованої прокуратури, органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, про стали відомими факти протиправної діяльності, що належать до їх компетенції, тісно взаємодіють з військовими прокуратурами регіонів і гарнізонів Головним управлінням, Центральним управлінням у м. Києві і Київській області і зональними відділами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, в питаннях забезпечення безпеки військ, запобігання та розкриття злочинів.

Кадри Служби безпеки України[ред.ред. код]

Нарукавний знак військовослужбовця СБ України

Кадри СБУ складають співробітники-військовослужбовці; працівники, які уклали із Службою безпеки України трудовий договір; а також військовослужбовці строкової служби. Військовослужбовці СБУ поділяються на офіцерський, сержантський і старшинський та солдатський. Військовослужбовцям присвоюються військові звання.

Забезпечення діяльності Служби безпеки України[ред.ред. код]

Забезпечення функцій досудового слідства[ред.ред. код]

СІЗО (ІТТ) Центрального управління СБУ і комплекс ГУ СБУ в Києві та Київській обл.

Служба безпеки України має в своїй структурі спеціально призначені місця для тримання осіб, підозрюваних у підготовці чи проведенні розвідувально-підривної, терористичної діяльності та вчиненні інших злочинів, розслідування яких віднесено до компетенції органів СБУ, осіб, які проникли на об'єкти та в місця, які охороняються органами і підрозділами СБУ. Ізолятори тимчасового тримання СБУ є структурними підрозділами Відділу забезпечення досудового слідства Центрального управління СБ України. Відділ має Сектори забезпечення досудового слідства при регіональних органах СБУ. Крім того, Сектор забезпечення досудового розслідування, крім того, виконує задачі з конвоювання.

Військово-медичне забезпечення[ред.ред. код]

Військово-медичне управління СБУ є функціональним підрозділом Центрального управління СБУ, на яке покладено функції установи охорони здоров'я та надано повноваження з організації та управління охороною здоров'я в системі СБУ.

Основними структурними підрозділами ВМУ СБ України є:

Господарське та військово-технічне забезпечення[ред.ред. код]

Фасад і ворота СІЗО (ІТТ) УСБУ в Одеській області

У системі СБ України питаннями господарського та військово-технічного забезпечення опікується Департамент господарського забезпечення Центрального управління. Йому підпорядковані різномантні підрозділи тилу — речового, продовольчого, технічного забезпечення, автомобільного транспорту, служби озброєння, відповідні бази і склади. У коло обов'язків ДГЗ входить забезпечення органів та підрозділів СБ України військовою і спеціальною технікою, обмундируванням, засобами захисту, відповідними видами озброєння та боєприпасів.

Також ДГЗ СБУ підпорядковані відомчі їдальні, готелі, магазини; заклади дошкільної освіти для дітей співробітників Служби; будинки культури СБ України.

Реформування СБУ в 2004–2005 роках[ред.ред. код]

1 грудня 2005 було створено Службу зовнішньої розвідки України. Таким чином, в СБУ припинив діяльність департамент розвідки.

На підставі Указу Президента України від 7 листопада 2005 року Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБ України з підпорядкованими йому військовими формуваннями урядового зв'язку був виведений із структури СБУ і на його базі була створена Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Будівлі СБУ у центрі Києва[ред.ред. код]

Штаб-квартира СБУ на Володимирській вулиці в Києві

Штаб-квартира СБУ займає в центрі Києва цілий квартал між вулицями Володимирською, Ірининською, Паторжинського, Малопідвальною.

Головна будівля Служби безпеки України розташовується на Володимирській вулиці, будинок 33 — в тому ж будинку, де до отримання незалежності розміщувалося КДБ УРСР. Ця будівля була побудована в 1913–1914 рр.. як Земська управа на розі двох вулиць — Ірининської та Володимирської, на місці, де була Ірининська церква 11 століття. У 1934-38 рр.. в будівлі знаходилося ЦК КП(б)У. Після переїзду ЦК на Михайлівську площу будівля була передана органам держбезпеки. Тут розташовувалася штаб-квартира НКВС УРСР. Під час окупації Києва військами Третього Рейху тут знаходилося управління німецької Таємної державної поліції (Гестапо).

Всередині «кварталу СБУ» знаходяться будівлі управлінь і департаментів, дворики і провулочки, як у маленькому місті. На території працює кафе і кілька магазинів — продуктово-господарський і овочевий. Старі будівлі чергуються з новими. Колись тут у дворі була внутрішня в'язниця КДБ /СБУ, після перепланування та ремонту тут розмістилися приміщення Департаменту господарського забезпечення та спортзал. У внутрішніх підвалах головної будівлі також в радянські часи знаходилися камери для утримання підслідних.

Слідчою в'язницею СБУ республіканського (центрального підпорядкування) став ізолятор тимчасового тримання в комплексі будівель Головного управління СБУ у місті Києві та Київській області по Аскольдовому провулку, 3-б на Печерську.

В'їзд і виїзд автомобілів на територію здійснюється через одну діючу КПП, але є ще три законсервованих в'їзди.

Через дорогу від містечка на Малопідвальній, 29 знаходиться Головне управління «К» і Департамент оперативно-технічних заходів. По інший бік, на вул. Ірининській, знаходяться готель і їдальня з буфетом на два зали на двох поверхах. У двоповерховій будівлі по Володимирській, 35, що примикає до головного будинку і виходить фасадом на вулицю, знаходиться комендатура Служби охорони при Апараті Голови СБУ.

Керівництво Служби безпеки України[ред.ред. код]

Голови Служби безпеки України[ред.ред. код]

Докладніше у статті Голови Служби безпеки України

Голова Служби безпеки України призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України

Час повноважень Ім'я
в. о. 20 вересня 1991 — 6 листопада 1991 Голушко Микола Михайлович
1 6 листопада 1991 — 12 липня 1994 Марчук Євген Кирилович
2 12 липня 1994 — 3 липня 1995 Маліков Валерій Васильович
3 3 липня 1995 — 22 квітня 1998 Радченко Володимир Іванович
4 22 квітня 1998 — 10 лютого 2001 Деркач Леонід Васильович
5 10 лютого 2001 — 2 вересня 2003 Радченко Володимир Іванович
2 вересня 2003 — 4 вересня 2003
6 4 вересня 2003 — 4 лютого 2005 Смешко Ігор Петрович
7 4 лютого 2005 — 8 вересня 2005 Турчинов Олександр Валентинович
8 8 вересня 2005 — 22 грудня 2006 Дріжчаний Ігор Васильович
в. о. 22 грудня 2006 — 6 березня 2009 Наливайченко Валентин Олександрович
9 6 березня 2009 — 11 березня 2010 Наливайченко Валентин Олександрович
10 11 березня 2010 — 18 січня 2012 Хорошковський Валерій Іванович
11 3 лютого 2012 — 9 січня 2013 Калінін Ігор Олександрович
12 9 січня 2013 — 22 лютого 2014 Якименко Олександр Григорович
13 24 лютого 2014 — Наливайченко Валентин Олександрович

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]