Користувач:Oleksandr Tahayev/Ахваз (родовище)
Нафтове родовище Ахваз є найбільшим нафтовим родовищем в Ірані, яке розташоване в провінції Хузестан, в шахрестані Ахваз, на південному заході Ірану. [1] Відкрито 1958 року під час буріння Ахвазької свердловини № 6. Нині обсяг видобування нафти на родовищі Ахваз в середньому дорівнює 800 000 барелів на добу, а видобуток газу (попутний газ) становить понад 13 мільйонів кубометрів на добу. [2] Запаси нафти оцінюються в понад 65 млрд. барелів, із яких близько 37 млрд. барелів доступні для видобування. [3]
Довжина родовища становить 67 км, а ширина - близько 6 км. На півночі межує з родовищем Рамін, на півдні - з родовищами Шадеган і Мансурі, на сході - з родовищем Марун і на заході - з родовищами Абтімур і Сусангерд. Нафтове родовище Ахваз перебуває у віданні Національної нафтової компанії південних родовищ, а сам видобуток на ній здійснює Нафтогазова компанія Карун. [4]
Історія родовища[ред. | ред. код]
Першу розвідувальну свердловину родовища Ахваз пробурив консорціум Дарсі в серпні 1912 року до глибини 1100 метрів буріння, і оскільки на той час видобуток не був економічно вигідним, то розвідка на цьому родовищі припинилася. Ахвазька свердловина № 2 була першою свердловиною на родовищі Ахваз, яка досягнула світи Асмарі. Її пробурено до газової шапки, але бурові роботи зупинено вдруге. Упродовж 1951-1958 років на родовищі Ахваз пробурено ще три інші розвідувальні свердловини.
Світу Асмар відкрито 1958 року шляхом буріння Ахвазької свердловини № 6 і доведено великі запасів нафти і газу в ній Акціонерною компанією з розвідки та видобутку нафти. Через рік, 1959 року, на родовищі Ахваз розпочався видобуток, з обсягу в середньому 35 000 барелів нафти на день. 1969 року на родовищі Ахваз відкрито світу Бангестан, а видобуток з неї розпочався 1971 року. Світу Хамі вперше виявлено 1977 року в спробі довести запаси газу у формації Фахліяна зі світи Хамі цього родовища, компанією Оско. Наявність запасів сирої нафти у формації Дар'ян світи Хамі підтверджено 2004 року бурінням Ахвазької свердловини № 307 на глибині 5158 метрів Національною іранською нафтовою компанією південних родовищ.
Дотепер в світах Асмарі, Бангистан і Хамі пробурено понад 600 свердловин. Видобуток сирої нафти на родовищі Ахваз становить в середньому 800 000 барелів на добу і здійснюється Нафтогазовою компанією Карун.
Світи[ред. | ред. код]
Родовище Ахваз з точки зору запасів сирої нафти є найбільшим в Ірані й третім у світі, після Гавар (у Саудівській Аравії ) і Великий Бурган (у Кувейті). На цьому родовищі є дві нафтові світи, які називаються Асмарі і Бангистан, а також газова світа під назвою Хамі. Запаси сирої нафти на родовищі Ахваз оцінюються в 66 мільярдів барелів, а запаси природного газу оцінюються в 10 трильйонів кубічних футів.
Світа Асмарі[ред. | ред. код]
Світу Асмарі родовища Ахваз виявлено 1958 року шляхом буріння Ахвазької свердловини № 6. Першу свердловину на цій світй пробурено в серпні 1912 року на глибину 1100 метрів. Ахвазька свердловина № 2 стала першою свердловиною, яка досягнула формації Асмарі. Її пробурили до газової шапки, але потім буріння припинили. Упродовж 1951-1958 років пробурено три інші свердловини, але буріння Ахвазької свердловини № 6 було пов'язане зі сподіванням на видобуток зі світи Асмарі. [5]
Буріння цієї свердловини почалося у вересні 1957 року, але у квітні 1958 року спалахнула верхня частина асмарійської формації. Зрештою 1959 року її завершено як свердловину Асмарі й розпочато видобуток обсягом 35 тис. барелів на день. На початку видобування, переробка нафти тимчасово здійснювалася в присвердловинних сепараційних комплексах, з продовженням і збільшенням видобування з цього родовища, відкрито видобувні комплекси (Ахваз 1 - 5) для контролю і переробки нафти і газу. Світа Асмарі є одним з найстаріших і водночас найбільших нафтових резервуарів в Ірані, з 290 виробничими, нагнітальними і спостережними свердловинами і 620 тис. барелів на добу. [6]
Світа Бангестан[ред. | ред. код]
Світа Бангестан родовища Ахваз розташована на глибині майже 3000 метрів нижче рівня моря, де формації Ілам і Сарвак на цій світі містять значні запаси вуглеводнів. Світу Бангестан відкрито 1969 року, а її експлуатація розпочалася 1971 року. Початкові запаси сирої нафти в світі Бангестан оцінюється в 37,2 млрд. Барелів. [7]
Враховуючи роль світи Бангестан, в групі світ під керівництвом Національної іранської компанії нафтових родовищ Півдня, після закінчення ірано-іракської війни на ній зосереджено дуже великий обсяг бурових робіт нових свердловин і з 1979 по 1994 рік пробурено 96 нових свердловин. Загальна кількість свердловин у на світі Бангестан досягнула 150. До 2015 року на світі Бангестан загалом пробурено і завершено 221 свердловину, а на сьогодні, зі 182 активних виробничих свердловин, виробнича потужність світи Бангестан з трьома експлуатаційними блоками та трьома знесолювальними установками зросла до близько 180 000 барелів на добу. [8]
Світа Хамі[ред. | ред. код]
Поклади природного газу в світі Хамі родовища Ахваз вперше виявила компанія Оско в 1977 році. Наявність сирої нафти в ній доведено 2004 року бурінням Ахвазької свердловини № 307, на глибині 5158 метрів, Національною компанією південних нафтових родовищ. Світа Хамі в горизонті «Дар'ян» містить 350 мільйонів барелів початкових запасів нафти, із яких 213 мільйонів барелів доступні для видобування. Запаси природного газу в формації Фахліан оцінюються в 520 млрд. кубічних футів. [9]
Виробництво[ред. | ред. код]
Станом на 1977 рік виробнича потужність родовища Ахваз становила 1,1 мільйона барелів на день. Після введення в експлуатацію 1961 року, до 1970 року на ньому добуто загалом 2700 мільйонів барелів нафти. До 2009 року загальна кількість свердловин, пробурених на ньому, сягнула 450. Помилка цитування: Відкривальний тег <ref>
неправильний або містить хибну назву.
Існує 5 комплексів для видобування нафти Асмарі і 3 комплекси для нафти Бангестан. Ці комплекси побудовано і введено в експлуатацію між 1962 і 1978 роками. Нині загальний видобуток нафти на родовищі Ахваз становить 800 тисяч барелів на день, а обсяг попутного газу, що видобувається на ньому, становить понад 13 мільйонів кубічних метрів (450 мільярдів кубічних футів) на добу, роботи з видобутку здійснює нафтогазова компанія Карун.
Геологічний профіль[ред. | ред. код]
Нафтове родовище Ахваз розташоване в провінції Хузестан, бахші Марказі шахрестану Ахваз, на південному заході Ірану, в западині Дезфул, орієнтоване з північного заходу на південний схід паралельно гірському хребту Загрос . Довжина родовища становить 67 км, а ширина - близько 6 км. На півночі межує з родовищем Рамін, на півдні - з родовищами Шадеган і Мансурі, на сході - з родовищем Марун і на заході - з родовищами Абтімур і Сусангерд. [10] Нафтове родовище Ахваз має антиклінальну структуру і є однією з останньою частин складчатої системи Загрос. Ця антикліналь розташована на підйомі (Горсті), що трапляється в старіших складках, і розташована в нерівній області нижче формації Агаджарі нижче поверхні Ахваза. Складка Ахваз більш-менш симетрична. Поверхня цієї антикліналі у формації Асмарі розташована близько 2500 метрів нижче рівня моря, і ця формація складається з пісковика і вапняку на родовищі Ахваз має середню пористість 18 відсотків. Нафта Асмарі становить приблизно 32,6 ° API, нафта Ілам 29% API, і нафта Сарук 29% API.
Родовищні споруди[ред. | ред. код]
Ахвазький виробничий комплекс № 1[ред. | ред. код]
Ахвазький виробничий комплекс № 1 створено в районі Кіраті в 1962 року, за 30 кілометрів на південний захід від шахрестану Ахваз, з номінальною потужністю 600 тис. барелів нафти на день. У цей комплекс сира нафта надходить із 70 резервуарних свердловин Асмарі та 38 свердловин Бангестан. Кількість сирої нафти, що видобувається зі світи Асмарі становить 187 тисяч барелів на день, а сирої нафти, що видобувається зі світи Бангестан - у середньому 51 тисяча барелів на день. Крім того, 30 000 барелів нафти на день з резервуара Bangest нафтопромислового комплексу Мансурі буде передано до цього блоку через експлуатаційний блок Mansoori. На даний момент щоденно до трубопроводу Ahwaz A до трубопроводів до експортного терміналу Харг і Абаданський нафтопереробний завод транспортується 270 тис. Барелів сирої нафти. Ахваз - це пост.
Ахвазький виробничий комплекс № 2[ред. | ред. код]
Ахвазький виробничий комплекс № 2 заснований у 1963 році, за 5 км на північний схід від Ахваза, номінальною потужністю 475 тис. барелів нафти на день. Метою цього підрозділу було збирання та переробка сирої нафти зі світ Асмарі і Бангстан родовища Ахваз (розділи 2, 3 і 4) і свердловин нафтового родовища Абтимур. Нині в цей комплекс постачається близько 202 тис. барелів на добу легкої нафти, з 61 скважини-резервуара і 50 тис. барелів важкої нафти з 50 свердловин у світі Бангестан. В даний час 272 тис. Барелів сирої нафти поставляється в експлуатаційну одиницю Ahwaz 2 на заводі в Харзі і Тегерані , а також в перший газ Асмарі на Егіїл 600, газ інших Асмарі на станцію підвищення тиску газу Ahwaz 2 і перший-четвертий Bangestan також відправляється на опріснювальний завод.
Ахвазький виробничий комплекс № 3[ред. | ред. код]
Ахвазький виробничий комплекс № 3 створений у 1351 році, за 20 кілометрів на північ від Ахваза, номінальною потужністю 330 тис. барелів нафти на день. Нині сира нафта цього комплексу обсягом 144 тис. барелів на день постачається з 51 свердловин Асмарі і 50 тис. барелів з 43 свердловин Бангестан на добу. Поточний видобуток нафти на цьому комплексі становить близько 198 000 барелів на добу, що складає близько 147 000 барелів нафти з Асмарі і 51 000 барелів нафти з Бангестан. Газ першої стадії Асмарі на завод Евагил 600 і газ другої, третьої і четвертої стадій від асмарійської нафти передаються на Ахвазьку станцію підвищення тиску газу №3. Гази від першої до четвертої стадій нафти Бангастан відправляються на опріснювальні заводи Амак.
Ахвазький виробничий комплекс № 4[ред. | ред. код]
Ахвазький виробничий комплекс № 4 розпочав роботу 1975 року, за 18 кілометрів на схід від міста Ахваз, номінальною потужністю 275 тисяч барелів нафти на день. До цього комплексу з 50 свердловин світи Асмарі надходить близько 128 тис. барелів на добу з 50 свердловин світи Асмарі родовища Ахваз. Перероблена нафта відвантажується до експортних терміналів Харга і Абаданського нафтопереробного заводу, вихід першого етапу газу, який становить близько 70 мільйонів кубічних футів на день, надходить на Evigs 600 і Gas на другу, третю і четверту стадії після підвищення на станції посилення газу П'ять Ахваз буде передана газовій і газовій компанії 70000/700 для знесолення та зрідження. Поточне виробництво цієї установки становить 128 тис. барелів на добу.
Ахвазький виробничий комплекс № 5[ред. | ред. код]
Ахвазький виробничий комплекс № 5 засновано в 1977 року на північному заході шахрестану Ахваз номінальною потужністю 175 тис. барелів на добу. Обсяг нафти, що надходить до цього комплексу, становить близько 29 000 барелів на добу з 34 свердловин, 21 з яких пов'язані з нафтою Асмарі та 13 інших пов'язані з нафтою Бангестан. Комплекс №5 не має знесолення, тому нафту з його соляних свердловин перевели в знесолювальну установку № 3 Ахваза, звідки після процесу знесолення вона надходить в оперативний комплекс № 3, а потім на експортні термінали та внутрішні нафтопереробні заводи. Кількість нафти, що передається з Ахваза в знесолювальну установку 3, еквівалентна 23 000 барелів нафти з ашмару і 14 000 барелів бенгальської нафти на добу. Поточна виробнича одиниця Ahvaz № 5 становить 29 000 барелів на добу. Газ першого етапу цього комплексу відправяється на Evagil 600, а другий, третій і четвертий етапи відправляються на станцію підвищення тиску газу № 5 компанії Ahwaz, яка після збільшення станції випустила вихід для операції знесолення та зрідження газової та газової установки 800 / 700 передається.
Див. також[ред. | ред. код]
- Міністерство нафти Ісламської Республіки Іран
- Національна іранська нафтова компанія
- Нафтопереробний завод
- Марун
- Гечсаран
- Агаджарі
- Національна Південна нафтова компанія
- Карунська нафтогазовидобувна компанія
Джерела[ред. | ред. код]
- "Геохімічне порівняння утворення пабдеху в нафтовому родовищі Ахваз і нафтовому родовищі Зілай" . مقایسه ژئوشیمیایی سازند پابده در میدان نفتی اهواز و میدان نفتی زیلایی (PDF). دانشگاه چمران. مقایسه ژئوشیمیایی سازند پابده در میدان نفتی اهواز و میدان نفتی زیلایی (PDF). دانشگاه چمران.
- Іранська дружба Разі مدلسازی سه بعدی زمینشناسی دو زون در بخش شرقی میدان نفتی اهواز (PDF). انجمن زمینشناسی نفت ایران. ۱۳۹۴.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|نویسنده=
(довідка) مدلسازی سه بعدی زمینشناسی دو زون در بخش شرقی میدان نفتی اهواز (PDF). انجمن زمینشناسی نفت ایران. ۱۳۹۴.{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|نویسنده=
(довідка) مدلسازی سه بعدی زمینشناسی دو زون در بخش شرقی میدان نفتی اهواز (PDF). انجمن زمینشناسی نفت ایران. ۱۳۹۴.{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|نویسنده=
(довідка) - "Графічний підхід в біостратиграфії формування Асмарі в нафтовому родовищі Ахваз" . تطابق نموداری در بیوستراتیگرافی سازند آسماری در میدان نفتی اهواز. دانشگاه تهران. تطابق نموداری در بیوستراتیگرافی سازند آسماری در میدان نفتی اهواز. دانشگاه تهران.
Примітки[ред. | ред. код]
Шаблон:پانویس [[Категорія:Хузестан]] [[Категорія:Нафтові родовища Ірану]]
- ↑ میدان نفتی اهواز آسماری بیشترین تولید را داشتهاست. شانا. ۱۶ اردیبهشت ۱۳۸۴.
- ↑ میادین نفتی شرکت بهرهبرداری نفت و گاز کارون. شرکت ملی نفت ایران.
- ↑ میدان اهواز با خصوصیاتی ویژه. روزنامه جام جم.
- ↑ آخرین وضعیت قرارداد توسعه میدان نفتی اهواز. روزنامه دنیای اقتصاد. ۲۵ آبان ۱۳۸۵.
- ↑ افزایش ضریب بازیافت میدان نفتی اهواز در سایه بکارگیری فناوری روز. باشگاه خبرنگاران جوان. ۱۵ بهمن ۱۳۹۴.
- ↑ افزایش ضریب برداشت از میدان نفتی اهواز. ایسنا. ۱۰ اسفند ۱۳۹۴.
- ↑ مشخصات مخزن بنگستان میدان نفتی اهواز (PDF). شرکت ملی نفت ایران.
- ↑ واگذاری توسعه فناوری میدان نفتی اهواز به پژوهشگاه صنعت نفت. ایسنا. ۱۶ دی ۱۳۹۴.
- ↑ اکتشاف ۱۷ میدان نفت و گاز در ۴ سال. شرکت ملی نفت ایران.
- ↑ کشف نفت زیر فرودگاه اهواز. خبرگزاری مهر. ۱۰ دی ۱۳۹۱.